Секція Право, Підсекція 7. Екологічне, земельне і аграрне право

УДК 340.111.5:636

Правдюк А.Л.

Вінницький державний аграрний університет

Роль державної реєстрації сільськогосподарських тварин у забезпеченні якості продукції тваринництва

 
Економіка тваринництва формується під впливом багатьох факторів. Особливо важливим з них є розведення високопродуктивних порід худоби, “здатних з найбільшою ефективністю переробляти корми на продукцію галузі” [1, с.48]. Порода сільськогосподарських тварин формує показник якості основних засобів виробництва в галузі тваринництва, що є традиційною і невід’ємною частиною сільського господарства та зумовлює його соціально-економічний стан.
Проблемам дослідження якості продукції тваринництва присвячені праці багатьох вітчизняних вчених – В.І.Бойка, Є.П.Качана, О.Є. Данилевської тощо. При цьому нормативному регулюванні даного питання приділяється недостатньо уваги. Тому метою статті є аналіз чинного законодавства в частині ролі державної реєстрації тварин як правового механізму забезпечення якості продукції тваринництва.
На виконання Законів України "Про племінну справу у тваринництві", "Про ветеринарну медицину", Указу Президента України від 22.03.2001 р. №192 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в Україні", розпорядження Кабінету Міністрів України від 4.09.2003 р. "Про запровадження ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби", наказу мінагрополітики України 17.09.2003 №342 „Про запровадження ідентифікації і реєстрації великої рогатої худоби” тощо здійснюється Державна реєстрація сільськогосподарських тварин.
Метою запровадження ідентифікації і реєстрації великої рогатої худоби згідно наказу №342 є: одержання оперативної інформації про поголів'я ВРХ щодо статі, віку, породи та його місцезнаходження для поліпшення управління і прогнозування ринків продукції скотарства; ветеринарної охорони території України від захворювань тварин; контролю за санітарним станом, якістю і походженням продукції скотарства; контролю за переміщеннями тварин; дотримання вимог з племінної справи; здійснення селекційних програм, організації технологічних систем у скотарстві та підвищення достовірності інформації при сертифікації племінних (генетичних) ресурсів тощо.

Нормативне регулювання передбачає, що продаж племінних тварин на внутрішньому ринку, з господарства в господарство, реалізація молока та забій тварин на м'ясо й експорт великої рогатої худоби здійснюються за наявності прикріплених на тварині бирок, паспорта великої рогатої худоби та ветеринарної картки до паспорта.

Впровадження ідентифікації і реєстрації ВРХ зумовило прийняття відповідних нормативно-розпорядчих документів: Положення про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби; Положення про паспорт великої рогатої худоби; Положення про ветеринарну картку до паспорта великої рогатої худоби; Положення про Реєстр тварин.
Проведення державної ідентифікації та реєстрації не несе в собі економічних чи технологічних вимог щодо суб‘єктів господарювання, а здійснюється лише з метою та цілями, що зазначені у „Тимчасовому положенні про ідентифікацію великої рогатої худоби”, затвердженим Наказом Міністерства аграрної політики України 14.01.2003 р.
У переліку завдань, запроваджених ідентифікацією, якість продукції тваринництва як основного засобу виробництва найбільш повно відображається у паспорті. Зазначені паспортні дані дають змогу з високою ймовірністю визначати худобу з більш високим потенціалом продуктивності. 
Специфічною особливістю породи як показника якості є здатність певний час “зберігати середній рівень продуктивності в наступних поколіннях потомства, характерних для даної породи” [2, с.36], і навіть перевищувати його за відповідних умов утримання.
З врахуванням того, що протягом 1991-2003 рр. відбулось зниження показників продуктивності та обсягів виробництва [3, с.99], а також те, що на ринку продукції тваринництва відчувається нестача сировини, обсяги якої відчутно зменшуються [4, с.249], використання високопорідних тварин може значно покращити ситуацію в галузі, зокрема через поліпшення якості продукції. 
У цьому напрямі важливою є реалізація вимог Концепції Державної цільової програми створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 рр. Програмою передбачені певні заходи, що тією чи іншою мірою сприяють розвитку ефективності. Серед них – зупинення спаду чисельності поголів’я, доведення виробництва продукції тваринництва до мінімальних норм споживання, забезпечення прибуткового ведення тваринництва на основі збуту продукції за еквівалентними цінами, оптимізації затрат на виробництво, державної підтримки розвитку галузі.

Державний контроль за реєстрацією сільськогосподарських тварин здійснюється у відповідності до Господарського Кодексу України ст. 19 “Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю”. Хоч за період незалежності в державі створені засади розвитку контролю, проте наявність розгалуженої його системи не забезпечує ефективність.

Напрями і обсяги здійснення контролю за якістю продукції тваринництва вирішуються в площині загального удосконалення контролю в державному управлінні України. Як правило, насамперед потребує розгляду визначення нормативно-правових засад контролю; окреслення напрямів та сфер здійснення контрольної діяльності; розкриття механізму реалізації та практичних перспектив контрольної діяльності; формулювання концептуальних підходів щодо вдосконалення його організаційного та правового забезпечення; розробка рекомендацій щодо вдосконалення контролю як важливої умови підвищення ефективності системи державного управління.

Тому функції організації й контролю передано державному “Агентству з ідентифікації і реєстрації тварин”. Основними напрямками його діяльності в частині забезпечення якості продукції тваринництва є: участь в розробці та реалізації науково-обґрунтованих систем формування і раціонального використання племінних (генетичних) ресурсів; купівля-продаж та забезпечення ефективного використання в селекційному процесі найцінніших світових племінних (генетичних) ресурсів; участь в організації та забезпеченні функціонування системи селекції у тваринництві; експертна оцінка відповідності ідентифікації тварин вимогам нормативно-правових актів України та ЄС при експорті-імпорті тварин та внутрішньо-торгівельних операціях; виробництво, переробка, закупівля, зберігання та реалізація продукції сільськогосподарського виробництва, тваринництва, рибальства, продуктів харчування тощо.

Оскільки учасниками відносин у сфері виробництва, переробки, здійснення експортно-імпортних операцій тощо є суб'єкти господарювання, у тому числі і окремі громадяни, громадські та інші організації, які можуть виступати засновниками суб'єктів господарювання чи здійснювати щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності, то органи державної влади і місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією вступають з ними у правовідносини, що несуть не тільки регуляторні ознаки (обов'язкова реєстрація та внесення до реєстру великої рогатої худоби, контроль за наявністю відповідних документів та бирок, що дозволяють ідентифікувати тварин і підтверджують безпечність тваринної продукції на етапах переробки, реалізації та споживання населенням) так і господарських правовідносин (продаж бирок для тварин та можливі інші додаткові послуги, що можуть надаватись власникам тварин).

Таким чином, впровадження інститут державної ідентифікації і реєстрації ВРХ може розглядатись не тільки як впровадження у галузі адміністративного та господарського права, а й як елемент передачі окремих повноважень органів центральної виконавчої влади (міністерства, відомства) та органів місцевого самоврядування через спеціально створені державні структури - державне підприємство та його підрозділи на місцях з чітко визначеними повноваженнями та функціями, зокрема проведенню процедури ідентифікації, реєстрації та ведення загальнодержавного реєстру.

Слід зазначити, що у розвинених країнах з ринковою економікою систему органів контролю у сфері виконавчої влади складають суб'єкти, на яких покладено завдання здійснення певних процедурних питань та проведення контролю, що є їх основними видами діяльності. Тому, можливо, що на наступному етапі розвитку системи державного управління функцію контролю за роботою Державного підприємства "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" буде надано не центральному чи регіональному органу управління сільським господарством чи Державної ветеринарного контролю, а громадській організації виробників або органам місцевого самоврядування.

З іншого боку наявність чіткої структури Державного ветеринарного контролю, Державного митного та прикордонного контролю дозволяє здійснювати дійовий контроль за виробниками та операторами з продукцією великої рогатою худоби щодо наявності відповідної реєстрації та здійснювати ідентифікацію як виробника так і окремо взятої тварини.

Таким чином, зосередження в одному агентстві функцій організації і керівництва сприятиме зростанню ролі державної реєстрації сільськогосподарських тварин у забезпеченні якості продукції тваринництва.

Література
1. Економіка виробництва молока і молочної продукції в Україні: Моногр. /За ред. П.Т.Саблука, В.І.Бойка. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 340 с.
2. Данилевська О.Є. Економічні і зоотехнічні аспекти породної структури молочної худоби України //Економіка АПК. – 2002. - №3. – С.35-41.
3. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. - К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 292 с.
4. Формування та функціонування ринку агропромислової продукції (практичний посібник) /За ред. П.Т.Саблука. – К.: ІАЕ, 2000. – 556 с.

Правдюк Андрій Леонідович, асистент кафедри правознавства, Вінницький державний аграрний університет

21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3. Сл. Тел. +3(8-0432)57-42-25, ел. адреса. pravduyk@mail.ru