Кисіль В.Л., Недбалюк О.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Організація і планування сільськогосподарського виробництва

Сьогодні для ефективної роботи підприємств галузей АПК важливе значення має правильна і детальна організація їх роботи, а також планування всіх витрат та доходів.

Під організацією рослинницьких галузей у сільськогоспо­дарських підприємствах розуміють створення сис­тему заходів, спрямованих на забезпечення виконання договірних зобов'язань по реалізації продукції, а також створення необхідних фондів для внутрішньогоспо­дарського використання (продаж працівникам під­приємства, громадське харчування, фонди допомоги, тощо). Головна увага при цьому приділяється організації використання земельних угідь на основі впровадження наукової системи землеробства, яка передбачає інтен­сифікацію виробництва, відповідає ґрунтовим і кліматич­ним умовам підприємства, з метою одержання найбільшої кількості високоякісної продукції при наявно­му виробничому потенціалі і з мінімальними сумарними витратами на її одиницю.

Що ж стосується підприємств галузі тваринництва, то їх виробнича програма ґрун­тується на зобов'язаннях по продажу продукції за договорами, забезпе­ченні виробничих та інших потреб підприємства в даній продукції. При розробці виробничої програми необхідно скласти плани пару­вання, руху поголів'я тварин та птиці, плани надою молока, приросту живої маси тварин при вирощуванні та відгодівлі, одержання яєць, вовни тощо.

Крім того, необхідно обґрунтувати забезпечення за­планованих показників системою зоотехнічних заходів та відповідним розвитком кормової бази підприємства. Для цього за зоотехнічними нормами треба розрахувати по­требу тваринництва в кормах та провести балансові роз­рахунки по забезпеченню худоби необхідними видами кормів за їх кількістю, якістю та строками використання.

Соціально-економічний розвиток кожного підприємст­ва в сучасних економічних умовах значною мірою зале­жать від обґрунтованості планування витрат і рівня рента­бельності виробництва, оскільки ці показники суттєво ха­рактеризують результати господарювання.

При аналізі показників структури, динаміки собівар­тості за передплановий період необхідно виявляти резерви зниження собівартості продукції, підвищення її якості як умови зро­стання рівня рентабельності виробництва.

Головним джерелом надходження коштів та фор­мування прибутків у сільськогосподарських підпри­ємствах є товарна продукція. Збут сільськогосподарської продукції, сировини та продовольства аграрним підприємством здійснюється в кількості, визначеній виробничою програмою функціону­вання підприємств галузі, підсобних виробництв, промислів та сервісних структур.

Основними каналами збуту продукції є зобов'язання за державними та регіональними контрактами, реалізація на оптових ринках, заготівельним і торгівельним ор­ганізаціям, переробним підприємствам, на ринку через власні магазини і торгові точки. Досить поширена  внутрішньогосподарська реалізація - працівникам підприємства, для громадського харчування, а також оплата за оренду земельних і майно­вих паїв.

Витрати на збут включають відшкодування складських, навантажувально-розвантажувальних, транспортних вит­рат постачальника, витрат на рекламу й підготовку про­дукції до продажу тощо. Витрати на збут становлять близько 10% виробничих витрат.

Рентабельність - це поняття, яке характеризує економічну ефективність виробництва, тобто підприємство за раху­нок грошової виручки від реалізації продукції (робіт, по­слуг) повністю відшкодовує витрати на її виробництво і при цьому одержує прибуток.

Для кількісного виміру рентабельності в аграрних підприємствах використовують такі показники: рівень рентабельності, норму прибутку і приведену до земельної площі масу прибутку.

Отже, сьогодні, для того, щоб виробляти високоякісну конкурентоспроможну продукцію, організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах повинна здійснюватись на інноваційній основі з урахуванням останніх досягнень аграрної науки.

Також важливе значення у розвитку сільськогосподарського виробництва мають глибокі знання щодо раціональної організації та планування виробництва на сільськогосподарських підприємствах, в основі чого лежить аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства та обґрунтування можливих варіантів щодо подальшого ефективного розвитку.

Для ефективного планування роботи сільськогосподарського підприємства необхідно володіти знаннями інтенсивних ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур і виробництва продукції тваринництва, методами раціонального використання виробничого потенціалу підприємства. На основі глибокого аналізу розвитку галузей підприємства необхідно постійно виявляти резерви збільшення виробництва продукції, зниження витрат праці і коштів на її одиницю, підвищення рентабельності виробництва та збільшення прибутку на функціонуючий капітал.

Список використаної літератури

1.   Зрібняк Л.Я. Організація і планування сільськогосподарського виробництва : навч. посібник / Л.Я. Зрібняк, М.М. Ільчук, І.А. Коновал . – К.: ЗАТ «Нічлава», 2004. – 304 с.

2.   Наконечний Т.С. Про планування сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах / Т.С. Наконечний // Економіка АПК. – 2002. – №12. – С. 84-88.

3.   Нелеп В.М. Планування на аграрному підприємстві: підручник / В.М. Нелеп. – К.: КНЕУ, 2002. – 284 с.