Экономические науки/11.Логистика

Федосєєва Ю. С.

Науковий керівник: к.т.н., доц. Пархаєва Н. В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган – Барановського

Удосконалення логістики постачань залізобетонних виробів

У наш час на виробничих підприємствах гостро стоїть проблема раціональної організації технологічного процесу. Важливе місце займає вибір будівельного матеріалу та організація його раціонального збереження.

Усе це охоплює логістика, яка включає у себе планування, управління та контроль руху матеріальних, інформаційних та фінансових ресурсів у різних системах.

Залізобетон являє собою будівельний матеріал, що вигідно сполучає спільну роботу бетону і сталі, які відрізняються властивостями. Бетон, як і будь який кам'яний матеріал, добре опирається стискальним навантаженням, але він крихкий і слабко протидіє розтягувальним напругам. Міцність бетону при розтягу приблизно в 10-15 разів менше міцності при стиску.

Сталь же, маючи дуже високу границю міцності при розтягу, спроможна сприймати розтягувальні напруги, які виникають в залізобетонному елементі.

Для будівництва елементів, що працюють на вигин, доцільно застосовувати залізобетон.

Заводські залізобетонні вироби мають високий ступінь надійності й лише від самих споживачів залежить, чи знизиться ця надійність надалі. Вироби, до того, як потраплять у конструкцію й займуть призначене їм місце, можуть піддаватися дії зайвих механічних навантажень або виявитися в умовах підвищеної вологості. Крім того, бетон піддається біологічній корозії (появі цвілі, грибка та ін.), що необхідно враховувати при його зберіганні. Ушкодження виробів можуть відбуватися як при їх транспортуванні (доставці), так і при їх складуванні (проміжному зберіганні). Волога звичайно попадає у вироби при контакті із землею ( капілярне підсмоктування ) або атмосферними опадами, що може привести як до погіршення механічних характеристик виробу, так і до розвитку на ньому кородуючої мікрофлори. Найпоширеніший тип ушкоджень – механічні. Наприклад, при транспортуванні плит перекриття (покладених, як це й треба, на деревяні бруски-прокладки) поверх них були поставлені бетонні блоки. В результаті, вироби потрапили на обєкт деформованими: з розкриттям тріщин шириною більше 1 мм по нижній частині, з відколами бетону й оголеною арматурою. Якщо це відбулося з вини постачальника, то подібні вироби повинні бути замінені. Але постачальники, як правило, дотримують умов перевезення й подібних ситуацій практично не виникає. Але коли вироби поступають на місце проміжного складування, коли за них вже сплачені гроші й вироби прийняті замовником, хазяїн повинен сам піклуватися про свої вироби. Навіть якщо вироби придбані з метою використання протягом тижнів або місяців, для них необхідно забезпечити певні «комфортні» умови зберігання.

З метою удосконалення логістичних процесів площадка для складування залізобетонних конструкцій повинна бути рівною; між виробами й грунтом не повинно бути контакту; бажана наявність навісу або плівки, що вкриває виріб. Плити перекриттів бажано зберігати горизонтально (в «робочому положенні»), прокладаючи їх деревяними брусками одну від одної для провітрювання й для зняття виникаючих напруг.

Приймання залізобетонних виробів здійснюється партіями, що складаються з однотипних виробів, виготовлених по одній технології протягом не більш 10 діб.

У процесі приймання зовнішнім оглядом перевіряють зовнішній вигляд виробів, відзначають наявність тріщин, раковин та інших дефектів. Потім за допомогою вимірювальних лінійок і шаблонів перевіряють відповідність форми і габаритні розміри виробів.

При прийманні виробів визначають і міцність бетону, що встановлюють за результатами випробування контрольних зразків і шляхом випробування готових виробів.

Випробування готових залізобетонних виробів на міцність, жорсткість і тріщиностійкість здійснюють відповідно до Держстандарту. Добір виробів для випробувань роблять у кількості 1 % від кожної партії, але не менше 2 шт., якщо в партії менше 200 виробів. Випробування виконують на спеціальних випробувальних стендах: конструкцію навантажують гідродомкратами, штучними вантажами або підоймовими пристосуваннями. Критерієм міцності є навантаження, при якому виріб утрачає свою тримальну спроможність (руйнується).

Слід відзначити, що можна використовувати для визначення міцності бетону в конструкціях фізичні та механічні методи, що не руйнують вироби. До фізичних методів відносяться ультразвукові і радіометричні, що сприяє покращенню якості логістики на підприємстві. Механічні методи засновані на визначенні розміру пружній або пластичної деформації. У першому випадку міцність бетону оцінюють за розміром пружної відскоку від поверхні бетону; у другому міцність бетону характеризується розміром відбитка наконечника на поверхні бетону.

Таким чином, надзвичайно важливо дотримуватися правил приймання, перевезення і збереження залізобетонних виробів, адже від цього буде залежати подальше їх використання у промисловості, торгівлі, будівництві, що у свою чергу стане ключовим фактором розвитку галузі в цілому.

Література:

1. http://www.ukrbiznes.com/analitic/building/6501.html

2. http://zbv.at.ua/index/0-2

3. http://ru.wikipedia.org/wiki/

4. http://budinfo.com.ua/dbn/168.htm