Кателла Є.Ю., д.е.н. Головінов О.М.

Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барновського, Україна

Актуальні проблеми залучення іноземних інвестицій

В Україні відбуваються всебічні економічні перетворення, що потребує залучення довгострокового капіталу стратегічних іноземних інвесторів. На сьогодні для економічного розвитку нашої держави обсяг внутрішніх фінансових ресурсів є недостатнім. У зв’язку з чим привабливими стають кошти іноземних інвесторів, але ситуація ускладнюється тим, що проблема інвестування вирішується в умовах світової економічної кризи, коли попит на інвестиції значно перевищує їх пропозицію. Тому при практично повній відсутності власних засобів велике значення мають іноземні інвестиції в економіку України.

За даними статистичних досліджень, у січні–вересні 2010р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 3423,2 млн.дол. США прямих інвестицій1. З країн ЄС надійшло 2552,4 млн.дол. (74,6% загального обсягу), з країн СНД – 492,7 млн.дол. (14,4%), з інших країн світу – 378,1 млн.дол. (11,0%). У той же час капітал нерезидентів зменшився на 628,1 млн.дол.

Інвестування здійснювалось переважно у вигляді грошових внесків, які становили 3186,1 млн.дол. (93,1% вкладеного обсягу), та внесків у формі рухомого і нерухомого майна – 194,5 млн.дол. (5,7%). Приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці тощо, за 9 місяців 2010р. становив 2546,7 млн.дол.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, унесених в Україну, на 1 жовтня 2010р. склав 42511,9 млн.дол., що на 6,4% більше обсягів інвестицій на початок 2010р., та в розрахунку на одну особу становив 926,7 дол.

Інвестиції надійшли зі 124 країн світу. До десятки основних країнінвесторів, на які припадає майже 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 9579,1 млн.дол., Німеччина – 7005,7 млн.дол., Нідерланди – 4082,7 млн.дол., Російська Федерація – 2956,3 млн.дол., Австрія – 2667,3 млн.дол., Сполучене Королівство – 2284,7 млн.дол., Франція – 1751,6 млн.дол., Швеція – 1732,2 млн.дол., Віргінські Острови, Британські – 1425,5 млн.дол. та Сполучені Штати Америки – 1218,4 млн.дол.

Недостатній обсяг інвестицій в українську економіку обертається технологічним відставанням виробництва, зростаючою зношеністю основних фондів. Натомість в Україні дедалі більше дається взнаки нечіткість інвестиційної стратегії, а непрозорість процесу обговорення та формування інвестиційних та інноваційних пріоритетів розвитку національної економіки перешкоджає виробленню об’єктивних цілей та напрямків цієї політики, послаблює суспільну легітимність урядової політики у цій сфері.

Ключовими характерними особливостями, які стримують поліпшення інвестиційного клімату, є:

1. Відсутність в Україні сталої стратегії та відповідного національного плану дій, який є прийнятним та наслідується усіма політичними «командами» й орієнтований на забезпечення усім суб’єктам економічних відносин рівних економічних прав та обов’язків у здійсненні фінансово-економічної діяльності.

2. Обмеженість потенціалу залучення ПІІ в Україну через приватизацію державних підприємств.

3. Переобтяженість регуляторними нормами та складність податкової системи.

4. Суттєве податкове навантаження. Ставка податку на прибуток в Україні (25 %) є вищою, ніж у багатьох країнах Центрально-Східної Європи.

5.Недієздатність механізмів забезпечення ринкових прав і свобод інвесторів, а також низький рівень захисту інвесторів.

6. Низький рівень ефективності законодавства з питань корпоративного управління, що обумовлює виникнення конфліктів та протистоянь із залученням силових органів, блокування діяльності підприємств, нагнітання соціальної напруженості.

7. Негативний міжнародний імідж України, який склався внаслідок відсутності масових «успішних» інвестиційних історій, які б могли слугувати засобом реклами національного інвестиційного клімату; низький рівень підготовки суб’єктів національної економіки до формування інвестиційних пропозицій; значні диспропорції регіонального та галузевого розвитку, що обумовлюють концентрацію інвестицій у вузьких сегментах ринків та територій; застарілість інфраструктури тощо.

Підсумовуючи, варто зауважити, що для мінімізації наслідків фінансово-економічної кризи, підтримки інвестиційної привабливості, залучення та захисту інвестицій, сприяння надходженню інвестицій в Україну та у її регіони потрібно, поряд із стратегічними заходами з протидії і подолання наслідків світової кризи, застосовувати нестандартні заходи оперативного реагування та заходи щодо розвитку та створення необхідної інфраструктури.

Література

1. Гаврилюк О. В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України // Фінанси України. — 2008. — № 2 (147). — С.68-81

2. Горяча Л. О. Комплексний механізм залучення іноземних інвестицій // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. 2010. - № 2(10). – с. 117-120.

3. Малютін О. К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні// Фінанси України. — 2008. — № 11 (156). — С. 65-74.

4. Самойлова Т. Інвестиції капіталу та інвестиційний клімат України // Галицький економічний вісник. — 2009. — № 1. — С. 95-100.

5. Статистичні данні Державного комітету статистики України: [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua