Напрями підвищення системи управління на підприємстві ЗАТ «Вінницький лікеро-горілчаний завод»

В статті досліджується напрями підвищення системи управління на підприємстві ЗАТ «Вінницький лікеро-горілчаний завод», яке знаходиться в кризовому становищі, з метою покращення показників його діяльності.

Ключові слова: кризовий стан підприємства, витрати підприємства, кредитори, фінансова стабілізація, реструктуризація, антикризові заходи.

Вступ.  Структурні зрушення в економіці, нестабільність зовнішнього середовища, недосконалість законодавства вимагають перегляду вироблених стереотипів управлінського мислення й переходу до нових форм і методів системи управління. Головною проблемою управління всередині підприємства стає адекватність стимулів і форм взаємодії параметрів об’єкта і суб’єкта управління умовам і методам розв’язання завдань виробництва, його ефективності [2, с.147].

Метою статті є виявлення напрямів вдосконалення системи управління на підприємстві ЗАТ «Вінницький лікеро-горілчаний завод».

Основна частина. Як засвідчив аналіз господарської діяльності, на підприємстві ЗАТ «Вінницький лікеро-горілчаний завод» фінансові показники 2007-2009 рр. є кризовими [3]. Проте, ми дійшли висновку, що підприємство неефективно використовує наявні власні ресурси, оскільки протягом аналізованого періоду відбулось нарощення власного капіталу і власного оборотного капіталу підприємства, збільшився показник фінансового ризику і фінансової залежності. Одночасно на підприємстві спостерігається нестача готівкових коштів – найліквідніших активів.

Ми вважаємо, що в таких умовах необхідно переходити на режим жорсткого контролю за всіма витратами підприємства. Для систематизованого виявлення й узагальнення всіх видів витрат на ЗАТ «Вінницький лікеро-горілчаний завод» доцільно вести спеціальний реєстр витрат із класифікацією їх за певними групами: від браку; зниження якості продукції; втрати вигідних замовників, вигідних ринків збуту; неповного використання виробничої потужності підприємства; простоїв робочої сили, засобів праці, предметів праці; перевитрати ресурсів на одиницю продукції порівняно з установленими нормами; списання не повністю амортизованих основних засобів; сплати штрафних санкцій за порушення договірної дисципліни; простроченої дебіторської заборгованості; залучення невигідних джерел фінансування; невчасного введення в дію об'єктів капітального будівництва; за виробництвами, що не дали продукції, і т. ін.

Оскільки ситуація на підприємстві вкрай загострена, важких випадках необхідно провести реінжиніринг бізнес-процесу, тобто докорінно переглянути виробничу про­граму, матеріально-технічне постачання, організацію праці і нарахування заробітної плати, підбір і розстановку персоналу, керування якістю продукції, ринки сировини і ринки збуту про­дукції, інвестиційну й цінову політику та інші питання.

Масштабність кризової ситуації ЗАТ «Вінницький лікеро-горілчаний завод» та нестача фінансових ресурсів для самостійного подолання ситуації, обмеженість використання внутрішніх резервів відновлення платоспро-можності обумовлюють необхідність використання зовнішніх механізмів фінансової стабілізації.

Серед можливих форм участі кредиторів у фінансовому оздоровленні підприємства можна виділити такі: реструктуризація заборгованості; зменшення або списання заборгованості; надання санаційних кредитів; надання гарантій як кредитного забезпечення. Наслідки застосування різних інстру-ментів фінансової участі кредиторів у санації боржника на його фінансово-господарську діяльність узагальнено в табл. 1. Зазначені інструменти так чи інакше пов'язані з фінансовою реструктуризацією пасивів балансу [1, с.247].

Таблиця 1

Вплив різних форм участі кредиторів в антикризових заходах на параметри фінансово-господарської підприємства*

Сфери прояву

Ліквідність

Фінансові результати

Показники балансу

Власність та інвестиції

Форми фінансової участі кредиторів

Збільшення грошо-вих надходжень

Зменшення грошових видатків

Збільшення доходів

Зменшення витрат

Структура капіталу

Показник покриття

Санація балансу

Управління та контроль

Інвестиційні можливості

1. Пролонгація строків сплати боргу, трансформація короткострокових позик у довгострокові

0

+

0

0

0

+

0

0

0

2. Повне або часткове списання вимог

0

+

+

+

+

+

+

±

0

3. Трансформація боргу у власність

0

+

0

0

+

+

+

-

0

4. Санаційні кредити

+

0

0

0

-

±

0

±

+

*Примітка: позначення «+» означає позитивний вплив, «-» негативний вплив, «±» може проявлятися як позитивний, так і негативний вплив, «0» відсутність будь-якого впливу.

 

Найскладнішою є форма реструктуризації заборгованості, яка передбачає конверсію (трансформацію) боргу у власність. Сутність її полягає в тому, що підприємства-боржники стимулюють кредиторів до придбання корпоративних прав в обмін на боргові вимоги. У результаті даної операції боржник досягає подвійної мети: 1) підвищується ринковий курс корпоративних прав, оскільки формується додатковий попит на них; 2)         поліпшується структура балансу, бо співвідношення власних та позичених коштів змінюється в позитивному для підприємства напрямі.

Висновки. Отже, реалізація зазначених заходів дасть можливість підприємству ЗАТ «Вінницький лікеро-горілчаний завод» вийти з кризового становища.

Список використаної літератури

1.     Бланк И. А. Финансовый менеджмент: учеб. курс / И. А. Бланк. - К.: Эльга, Ника-центр, 2004. - 656 с.

2.     Шапурова О.О. Політика антикризового управління / О. О. Шапурова // Актуальные проблемы экономики. - 2008. - № 8. - С. 147 - 153.

3.     http://www.smida.gov.ua – Фінансова звітність підприємства ЗАТ «Вінницький лікеро-горілчаний завод» за 2007-2009 рр.