Економічні науки/5. Управління трудовими ресурсами
Барбазюк Ю. Г.
к.е.н., доцент Кобеля З.І.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна
Безробіття
в Україні
Безробіття в
Україні є актуальною
проблемою, без вирішення
якої неможливо забезпечити ефективне
функціонування економіки та розвиток суспільства. Воно
асоціюється з низкою
особистісних і соціальних
проблем. Реакції людини на
безробіття розвиваються поетапно
і можуть завершитися тривалим етапом
відчаю, якщо пошуки
роботи виявляться невдалими. Безробіття досить відчутно
впливає на зміни в потребах людини. Під час втрати роботи людина
знову повертається до
турбот про задоволення первинних потреб, навіть якщо
в період своєї
попередньої професійної діяльності
вона перебувала на вищих
щаблях самооцінки.
Питання взаємозв’язку інфляції і
безробіття досліджував А. Філліпс, в подальшому П. Самуельсон та Р.
Солоу, які розробили «криву Філіпса». Артур Оукен прийшов до висновку, що рівень
безробіття знаходиться у визначеній числовій залежності від динаміки
внутрішнього валового продукту.
Кількість зареєстрованих
безробітних в цілому по Україні на 1 січня 2010 року склала 531,6 тис. чоловік,
що на 3,8% (19,4 тис. чоловік), більше, ніж кількість безробітних станом
на 1 грудня 2009 року (512,2 тис. чоловік). Чисельність безробітних продовжує
збільшуватись. Середня сума допомоги з безробіття з початку року збільшилася на
51,14 грн. – до 655,56 грн. (на 1 грудня 2009 року – 604,42 грн.)
Після проведення активної
політики держави на ринку праці щодо скорочення рівня безробіття, були помічені
деякі покращення. Як
повідомляє Держкомстат, рівень зареєстрованого безробіття в цілому по Україні
за травень 2010р. скоротився на 0,1 відсоткового пункта і на 1 червня 2010р.
становив 1,5% населення працездатного віку. Зменшення зазначеного показника
відбулося в основному за рахунок населення сільської місцевості, де він
знизився на 0,2 відсоткового пункта і становив 1,9% населення працездатного
віку. Серед міського населення показник також знизився на 0,1 відсоткового
пункта і становив 1,3% населення працездатного віку.
Кількість незайнятих громадян, які перебували на
обліку в державній службі зайнятості, на 1 червня 2010р. становила 434,7 тис. осіб. За допомогою в
працевлаштуванні до цієї установи упродовж травня 2010р. звернулося 84,8 тис.
незайнятих громадян проти 103,1 тис. у квітні (у травні 2009р. – 85,3 тис.
осіб).
За сприяння державної служби зайнятості у травні
2010р. було працевлаштовано 73,3 тис. осіб проти 94,6 тис. у квітні (у травні
2009р. – 73,1 тис. осіб). Серед працевлаштованих незайнятих осіб жінки
становили 46,9%, а молодь у віці до 35 років – 45,2%. Рівень працевлаштування
незайнятих громадян порівняно з квітнем 2010р. скоротився на 2,0 відсоткового
пункта і в травні становив 13,2%. Скорочення зазначеного показника за вказаний
період спостерігалося в більшості регіонів країни.
Кількість зареєстрованих
безробітних на 1 червня 2010р. становила 419,4 тис. осіб, або 21,4% всіх
безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП. Серед них 10,8% втратили роботу
з економічних причин. Допомогу по безробіттю отримували 73,4% осіб, які мали
статус безробітного. Кожний другий безробітний раніше займав місце робітника,
кожний третій – посаду службовця, а решта безробітних не мали професійної
підготовки.
Невідповідність попиту на робочу
силу її пропозиції у професійно- кваліфікаційному та територіальному розрізі
зумовлює значну міжрегіональну диференціацію зареєстрованого безробіття. Найвищий рівень зареєстрованого
безробіття спостерігався в Житомирській і Полтавській областях (2,6%), а
найнижчий – у м.Києві (0,3%).
Із Фонду загальнообов’язкового
державного соціального страхування на випадок безробіття у травні 2010р. на
допомогу по безробіттю було витрачено 215,6 млн.грн. Середньооблікова кількість
безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 324,8
тис. осіб. Розмір допомоги по безробіттю в середньому на одного безробітного
становив 664 грн., що дорівнює 75,1% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної
плати (884 грн.).
Щоб знизити рівень безробіття в
Україні потрібно проводити такі заходи :
Ø надання
роботодавцям коштів на перекваліфікацію співробітників;
Ø відновлення
ринку праці;
Ø
відновлення роботи підприємств, а внаслідок – створення нових робочих місць;
Ø
покращення стану виробництва;
Ø дослідження
ринку праці щодо актуальності різних спеціальностей;
Ø
застосування нових методів подолання безробіття, наприклад громадських
робіт.
Отже, це проблема, яку потрібно вирішувати і яка потребує глибокого
наукового аналізу та вироблення на цій основі практичних рекомендацій, які
можуть використовуватися для розробки і реалізації ефективної
соціально-економічної політики, направленої на забезпечення продуктивної
зайнятості економічно активного населення країни, зменшення рівня безробіття до
мінімального соціально-допустимого рівня.
Література:
1. Зайнятість: випробування кризою
// Урядовий кур’єр. – 2010. – №4 (26 січня).
2. Гальків Л.І. / Втрати
людського капіталу України: чинник безробіття // Економіка і регіони. – 2009. –
№2.
3. Федоренко В.Г. / Ринок праці в Україні та економічні тенденції в
умовах світової економічної кризи // Економіка та держава. – 2009. – №1.