Бутрик Г.О., студент гр. ОА – 09 – А

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган - Барановського

Фоміна М.В., к.е.н., доцент

 

ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ТА ШЛЯХИ ІЇ ПОДОЛАННЯ В УКРАЇНІ.

 

Актуальною проблемою держави на сьогодні є розповсюдження тіньової економіки, яка охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства, бо з кожним роком виникають нові шляхи, методи, схеми накопичення тіньового капіталу.

Методи, схеми «тіньової» економіки підлягають вивченню перш за все з точки зору впливу на протікання більшості звичайних, «нормальних», економічних явищ, процесів: формування і розподіл доходу, торгівлі, інвестування і економічного зростання в цілому. Вплив тіньових, корупційних стосунків у розподілі коштів в країні великий, і він несе суттєву загрозу економічному розвитку держави. Тому виникає необхідність проведення наукового дослідження тіньової економіки та вдосконалення організаційно-процедурних підходів щодо протидії «тіньовій» економіці.

Тіньова економіка як явище значно краще вивчена у країнах з розвинутою ринковою економікою. Проте останнім часом з'являється ряд робіт як зарубіжних, так і вітчизняних науковців, пов'язаних з легалізацією «тіньової» економіки, а саме: М.Азарова, А.Базилюка, О.Барановського, В.Білоуса, І.Бубнова, А.Вакуріна, 3.Варналія, В.Волика, В.Гвоздицького, Н.Голованова, С.Квасова, А.Крилова, Г.Клейнера, С.Коваленка, В.Мандибури, А.Нестерова, В.Перекислова, М.Потебенько, В.Предборського, Ю.Прилипка, О.Турчинова, О.Черевко, О.Фрадинського та інших.

Метою роботи є висвітити питання, пов'язані з негативним впливом тіньової економіки на економічну безпеку країни та роль державних органів по забезпеченню економічної безпеки держави у боротьбі із тіньовою економікою.

В державних владних структурах, громадських організаціях і наукових закладах домінують два підходи до вирішення проблем пов'язаних щодо надмірного росту «тіньової» економіки.

Перший – радикально-ліберальний підхід, реалізація якого настала з кінця 1991 та початку 1992 року і пов'язаний він з цільовими установками на надвисокі темпи первинного накопичення капіталу. Сумні підсумки втілення даного підходу в наявності: критичні масштаби вітчизняної «тіньової» економіки і утворення потужних фінансово-промислових кланів, проникаючих у вищі ешелони влади, в результаті, наслідки: придушення розвитку планового становлення у країні підпри­ємницької діяльності і перш за все малого бізнесу.

Другий – репресивний підхід. Виник як своєрідна реакція на соціальні негативи — описаний як ліберальний. Він передбачає: розширення і надмірне посилення функцій відповідних підрозділів податкової поліції, СБУ, МВС, ДПАУ і Міністерства фінансів, а також поліпшення взаємодії між підрозділами.

О. Черевко наголошує, що за останні роки були ухвалені закони та законодавчі акти, спрямовані на концентрацію зусиль правоохоронних органів, органів місцевої та регіональної виконавчої влади, громадських організацій на розв'язання національної проблеми – детінізації вітчизняної економіки. Тому, боротьба з тіньовою економічною діяльністю в Україні набуває активності на державному рівні, при цьому практичні результати поки що незадовільні, оскільки існує відомча ізольованість юридично самостійних структур, які відокремлюють функції своєї боротьби з тіньовою економічною діяльністю, розробляють свої підходи в умовах на­ростання розрізненої діяльності, що стає дедалі більш гальмівним фактором у розв'язанні проблеми [1].

В. Предборський у монографії «Детінізація економіки» пропонує створити орган, який би мав високий ранг в структурі державної влади і забезпечував би завдання керівництва шляхом державно-адміністративного реформування Ради внутрішньої безпеки, членами, якої були б президент, голова Верховної Ради, прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністр, державний секретар, голова СБУ, МВС, ДПАУ, політичні партії та громадські об'єднання, ЗМІ, судові органи, аналітичні центри, які б були повноправними партнерами у проведенні реформ, виконувати функції громадського контролю за станом розбу­дови ефективної держави [2].

О. Фрадинський в науковому дослідженні «Фінансові домінанти тіньової економіки» викладає своє бачення активізації процесу детінізації економіки, а саме: вдосконалення чинної системи взаємовідносин між державою та її громадянами щодо сплати податків і формування централізованих фондів грошових коштів шляхом внесення змін і поправок до чинної системи оподаткування; здійснення комплексної податкової реформи [3].

У свою чергу, Е. де Сото та його прихильники впевнені в тому, що головна причина збільшення масштабів «тіньової» економіки – «погані» закони, які штучно гальмують розвиток ділової активності і примушують добросовісних громадян перетворюватись в «тіньовиків». Пропонують стратегію боротьби з «тіньовою економікою» – ліквідація бюрократичних перепон, поетапна лібералізація господарської діяльності (спрощення правил реєстрації фірм, підприємств, установ, організацій), зниження податків, скорочення кількості регулюючих законів та контролюючих органів) [4].

В нашій країні всіма проявами «тіньової економіки» займається низка державних органів, а саме: Верховна Рада України; структури, що підпорядковуються Президентові України; Кабінет Міністрів України; органи державних інституцій судової справи; СБУ, МВС та ін. Практично всі державні відомства, як на міському так і на регіональному рівнях тією чи іншою мірою зачіпає проблема «тіньової економіки». При цьому існує неузгодженість у діючих відомствах, інколи дублювання управлінських функцій, а отже, дозволяє «тіньовикам» продовжувати та розвивати свою злочинну діяльність.

Слід зазначити, що останнім часом поряд з таким поняттям, як «мінімізація», виникли – «рейдерство», «транзитні підприємства», «нетиповий експорт», «конвертаційні центри», «по­даткові ями», «штучне та фіктивне банкрутство підприємств», «легальне ухилення від сплати податків».

Виходячи з наведеного вище, доцільно створити окремий державний орган, який би взаємодіяв з всіма державними структурами та іншими, як державними так і зарубіжними органами. Даний орган повинен виконувати функції: акумулювання, аналізу та прогнозування, упередження, розслідування та притягнення до відповідальності винних осіб, врахувавши та передбачивши необхідність широких прав, створення та впровадження електронної бази даних, яка б містила в собі різносторонню інформацію про недобросовісних платників податків фінансово-господарської діяльності підприємств і фізичних осіб з наступним обміном, між зацікавленими державними органами, сумнівних операцій. Діяльність цього держаного органу повинна базуватися на таких принципах:

­           прийняття для бізнесу змін правових та господарських умов;

­           формування нового відношення до вітчизняних підпри­ємців;

­           зміцнення довіри до влади;

­           встановлення контролю за діяльністю гос­подарюючих суб'єктів.

Зрозуміло, що значне розширення сфери тіньової економіки, перш за все фіктивної і кримінальної, веде нас не до цивілізованого ринку і демократії, а до встановлення корпоративно-бюрократичного кланового пра­вління, яке, як свідчить історія, може бути тривалим і навіть здатним забезпечити певну соціальну стабільність. Особлива роль в боротьбі з тіньовою економікою повинна належати державному органу, який виконуватиме функції по боротьбі з «тіньовою економікою» і її наслідками. Сприятиме підвищенню ефективності захисту всіх форм власності; вдосконаленню економічного законодавства; посилення правової пропаганди економічного і кримінального законодавства; посиленню суворих заходів, що запобігань та перешкоджанню нелегальному вивозу капіталу за кордон.

Позитивний результат боротьби з тіньовим сектором економіки, вплине на вибір шляху держави щодо подальшого розвитку вітчизняної економіки і суспільства: економіка твердо встане на шлях закону, що дозволить реалізувати величезний потенціал зростання, стати ефективною, як в розвинених країнах, з сильними демократичними традиціями і значними соціальними гарантіями, або її подальше формування піде по латиноамериканському шляху з переважанням вузькокланових інтересів, недосяжних силі закону, що прирікає основні маси населення країни на убогість. Швидше за все, нас чекають поступова еволюція тіньових стосунків, пом'якшення і легалізація деяких з них і повільне вживання неприйнятних для цивілізованого суспіль­ства норм.

 

Список використаної літератури:

1.     Черевко О.В. Механізми зниження тіньової економічної діяльності: Кандит.: 08.06.01 / О.В. Черевко. - К., 2004. - 165 с: ілюстр., табл.

2.     Предборський В.А. Детінізація економіки / В.А. Предборський. - К.Жондор, 2005. - 614с.

3.     Фрадинський О.А. Фінансові домінанти тіньової економіки: Кандит.: 08.04.01 / О.А. Фрадинський. - К., 2006. - 188 с:ілюстр., табл.

4.     Е. де Сото. Иной путь. Невидимая революция в третьем мире. М.: Саtallаху, 1995. – С. 345