Право/5. Кримінальне право та кримінологія

Студентки 5-го курсу Куровської Т.В.

Національний університет державної податкової служби України, Україна

«Фактори ризику в діяльності працівників органів прокуратури України»

Діяльність органів прокуратури України прямо залежить від їх професійної захищеності, виявлення та зменшення факторів, які знижують рівень безпеки їхньої діяльності. Успішність управління безпекою працівників органів прокуратури значною мірою залежить від знання та урахування факторів, що можуть підвищувати вірогідність виникнення небезпечних ситуацій, настання трагічних випадків під час виконання службових обов’язків та головних причин, що сприяють їх скоєнню. Під трагічними випадками розуміються як загибель працівників, так і їх поранення, травми, нещасні випадки внаслідок порушення правил охорони праці, психотравми, заподіяння працівникам різного роду шкоди. Трагічні випадки завжди зумовлені низкою факторів, які роблять їх якщо не неминучими, то вельми вірогідними, створюючи для цього відповідну обстановку [4,c.42].

У теорії та практиці управління персоналом головними факторами, що призводять до трагічних випадків в організаціях, називають небезпечні умови професійної діяльності та небезпечні дії з боку працівників.

Наукові праці останніх років у галузі юридичної психології свідчать, що працівники прокуратури України виконують відповідальні завдання в складній обстановці постійного впливу психогенних факторів: інтелектуальних і фізичних перевантажень, постійної концентрації уваги, необхідності ретельного аналізу швидкоплинних ситуацій, що вимагає від них мобілізації психічних функцій. Професійна діяльність працівників прокуратури є складною і багатогранною. Їх основні завдання, напрями діяльності та службові обов’язки визначаються основними функціями органів прокуратури, сформульованими в Конституції України (стаття 121) та в Законі України «Про прокуратуру»[2]. Професійна діяльність працівників прокуратури здійснюється, як правило, в конфліктних та складних умовах, при значному фізичному та психічному навантаженні. Повсякденне вирішення службових завдань переважно пов’язане з людським фактором, тобто з потребами, прагненнями, бажаннями, відчуттями, індивідуальними особливостями громадян. Часто співробітники прокуратури у своїй роботі зустрічаються з відкритою або прихованою протидією з боку правопорушників, які відверто намагаються уникнути відповідальності чи в тій чи іншій формі вплинути на рішення, що приймаються прокурорами.

Прокурорська діяльність має певні особливості, які визначаються специфікою взаємодії «людина-право». Вони пов’язані з тим, що рівень злочинності зростає та наповнюється новим змістом. Це потребує від працівників прокуратури застосування спеціальних знань, навіть у вузьких та специфічних сферах людської діяльності, нових форм і методів роботи, динамічного розвитку та вдосконалення професійних дій [4, c.42]. Окрім того, специфіка прокурорсько-слідчої діяльності зазнає впливу факторів, які суттєво її ускладнюють. До них належать екстремальні умови, ситуації та обставини професійної діяльності, які складаються з низки певних чинників. Ґрунтуючись на сучасних дослідженнях у сфері прокурорської діяльності, можна виділити дві групи несприятливих професійних чинників. До першої, зокрема, належать: а) недотримання законів у напрямку прокурорського нагляду й розуміння свого обов’язку відповідного реагування на ситуації недотримання закону; б) людські втрати, що відбуваються під час професійної діяльності (загибель співробітників, жертви злочинів, моральне й психологічне травмування, апелювання до відповідного прокурорського реагування); в) корупційна небезпека. Ця група чинників має значний морально психологічний вплив та вимагає від працівників прокуратури високої морально-психологічної підготовленості, мобілізації фізичних та психічних ресурсів особистості, стійкості, самовладання, домінування вольової регуляції .

Другу групу складають екстремальні професійно-психологічні чинники, які характеризуються загальним впливом на психіку, що гальмує реалізацію звичайних, відпрацьованих раніше дій, які успішно здійснювалися у відносно спокійних робочих умовах. До них можна віднести: а) неочікуваність, новизну та незвичність; б) раптовість (більшість важких умов та їх ускладнення розвиваються різко, радикально змінюючи ситуацію, що вимагає від слідчого прокуратури готовності до таких ускладнень, постійної пильності; в) дефіцит часу (екстремальні ситуації примушують прокурорсько-слідчих працівників діяти швидко, вчасно реагувати на зміни обстановки і розвиток подій); г) значні навантаження (необхідно діяти в складних умовах, досягати позитивних результатів, використовуючи свої можливості, гранично напружуючись, демонструючи все, на що здатні).

Таким чином, що професійна діяльність працівників прокуратури є складною і багатогранною, та здійснюється, як правило, в конфліктних та складних умовах, при значному фізичному та психічному навантаженні. Саме, вирішення їх службових завдань переважно пов’язане з небезпечними факторами для життя, адже співробітники прокуратури знаходяться на передовій боротьбі зі злочинністю та порушеннями закону.

Література

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України 1996 року, № 30.

2. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991року // Відомості Верховної Ради (ВВР) №1789-CII.-1991.- № 40.

3. Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів:Закон України від 23.12.1993 року // Відомості Верховної Ради (ВВР) №3781-CII, із змінами і доп. від 15.12.2005.

4. Легецький М. Місце прокуратури в системі державних органів // Вісник прокуратури – 2001 - №5.- с.42.

5. Калганова О.А., Цимбал П.В., Цимбал Т.Я. Прокуратура України: навчальний посібник. – Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2009.– С.205.