Экономические науки/10.Экономика предприятия.

Москальова О.О., к.е.н. Колесов О.С., Недбалюк О.О.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Оптимізація структури основних засобів виробничих підрозділів підприємства

Вступ. Підприємство складається із виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розклад, а також має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на підставі положення про них, затвердженого підприємством. Вони можуть відкривати рахунки в установах банків відповідно до законодавства України.

Результати дослідження. Основним змістом діяльності ДП ДГ ВДСГДС є виробничий процес. Виробничі процеси на даному підприємстві здійснюються у відповідних підрозділах, склад яких характеризує виробничу структуру всього підприємства. Виробнича структура підприємства характеризує кількісне співвідношення і розміри внутрішніх структурних підрозділів підприємства, а також механізм їхнього взаємозв'язку [1, c.384].

Матеріальними об'єктами виробничої структури ДП ДГ ВДСГДС є цехи, дільниці, лабораторії. У них виробляється, проходить технічний контроль і випробовується кінцева продукція.

Виробничі процеси, які забезпечують умови для ритмічного функціонування основного виробництва, називаються допоміжними і в комплексі утворюють допоміжне виробництво. Головна функція цих об'єктів полягає у всебічному обслуговуванні та ритмічному забезпеченні основного виробництва інструментом, енергією, паливом, ремонтом обладнання, транспортуванням вантажів та ін. Слід підкреслити, що виробнича структура кожного окремого підприємства має свою специфіку, бо вона визначається передусім характером поділу праці між суб'єктами його підрозділів [2, c.325].

Провідне місце у виробничій структурі належить цеху. Чільне місце у структурі ДП ДГ ВДСГДС займають склади, очисні споруди, комунікації: електромережі, газопроводи, опалення, вентиляційне обладнання, дорожня інфраструктура.

У виробничій структурі підприємства важливу роль виконують конструкторські й технологічні підрозділи. Тут розробляються нові вироби, новітні технології для одержання цієї продукції, проводяться експериментальні та дослідно-конструкторські роботи.

Виробнича структура ДП ДГ ВДСГДС складається з окремих внутрішньогосподарських підрозділів, частина яких виробляє основну продукцію: відділки, ферми, бригади. Інші підрозділи мають обслуговуючий або підсобний характер: ремонтні майстерні, електростанції, автопарки.

У ринковій економіці, перехід до якої здійснює Україна, підприємства вільні у виборі тієї чи іншої організаційної структури. Головне — домогтися ефективної праці відповідного структурного підрозділу [3, c.193].

На виробничу структуру ДП ДГ ВДСГДС впливає ряд факторів. Головні з них:

- галузева належність, номенклатура продукції, її техніко-економічні особливості, використані ресурси;

- тип виробництва, рівень спеціалізації і кооперування;

- структура засобів праці, технології;

- ступінь складності конструкції і технологічність продукції;

- організація обслуговування обладнання, його ремонт і модернізація;

- мобільність виробничого процесу, тобто його спроможність оперативно переходити на випуск нової продукції;

- характер відтворювального процесу в підрозділах підприємства.

Ці фактори визначають специфіку виробничої структури підприємства в різних галузях. Ринкові умови господарювання потребують передусім нової виробничої структури, відтворення фондів підприємства.

Висновки. Отже, основні шляхи вдосконалення виробничої структури ДП ДГ ВДСГДС – це:

1) визначення оптимальної величини підприємства. Оптимальна величина підприємства — це така його величина, яка за даного рівня розвитку техніки та технології, а також конкретних умов місцезнаходження і навколишнього середовища забезпечує виробництво і реалізацію продукції з мінімальними витратами;

2) поглиблення спеціалізації основного виробництва. Ступінь удосконалення виробничої структури залежить від вибору форми спеціалізації виробничих ланок. Ці форми мають відповідати типу і масштабу виробництва і бути єдиними для однакових економічних умов. Іншими словами, удосконалюючи структуру підприємства, необхідно використовувати одні й ті самі критерії у виборі форм спеціалізації цехів та дільниць, економічно обґрунтовувати створення кожного нового структурною підрозділу;

3) розширення кооперації з обслуговування виробництва. Ефективна робота основного виробництва потребує чіткого й безперебійного його обслуговування — ремонту основних фондів, забезпечення інструментом, енергією, іншими видами послуг. Завданням підприємства с виробництво кінцевої продукції, а тому основне виробництво мас переважати не тільки за часткою виготовленої продукції, а й за кількістю працівників, засобів праці. Підвищення частки обслуговування при технологічному вдосконаленні і високому рівні технізації основного виробництва пов'язане зі збільшенням різних видів допоміжних і обслуговувальних підрозділів. Водночас абсолютна кількість допоміжних і обслуговувальних працівників повинна зменшуватись під впливом удосконалення рівня організації виробництва і підвищення кваліфікації працюючих;

4) забезпечення високої якості продукції і послуг підприємства;

5) організація аналітичної роботи різних лабораторій: аналіз ефективності використання сировини і матеріалів; контрольно-вимірювальна діяльність; перевірка інструментів, приладів, устаткування; випробування комплектних виробів; аналіз причин поломок, простоїв;

6) забезпечення якості функціонування систем кругообігу й обороту фондів. Необхідний аналіз "витрат з утримання та експлуатації устаткування в цеху", а також "загальноцехових витрат" [2, c.412].

Література:

1. Бурковський І.Д. Ефективність використання основних виробничих засобів в аграрному секторі// Економіка АПК. – 2010. - №4. – с. 16-22.

2. Економ. підприємства: Навч.посіб. А.В. Шегда, Т.М. Литвиненко, М.П. Нахаба та ін., За ред. А.В. Шегда – 2-ге вид.-К.: Знання – Прес., 2002. – 335с.

3. Проблемні питання аналізу стану, ефективності придбання та використання основних засобів підприємства/ В. Я. Нусінов, К. Г. Рябикіна// Вісник КТУ. – 2011. - №28. С. 260-263.