Экономические науки/10.Экономика предприятия.
Конкурентоспроможність продукції як
основна ціль виробничого менеджменту
Вступ. Одна з найважливих задач розвитку підприємтсва і
країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забеспечення
випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення
конкурентоспроможності продукції на світовому ринку. Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї
продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробниками
змушує шукати їх нові засоби впливу на рішнння покупців.
Одним з таких шляхів є створення товарів покращеного рівня якості.
Постановка
завдання. Метою статті є аналіз конкурентоспроможності
основної продукції з оцінкою ринку
збуту; зробити дослідження і визначити рівень конукрентоспроможності
підприємтсва в контексті з навколишнім середовищем; намітити шляхи поліпшення
конкурентоспроможності підприємства.
Аналіз досліджень. Вирішенню проблем управління запасами присвятили
свої дослідження економісти: Макаренко М.В., Марцин В.С., Онищенко, О.В. Редкін, А.С.
Старовірець, В.Я. Чевганова, Осовська Г.В., Осовський О. А, Спірін М.В. та
інші.
Виклад основного матеріалу. Конкурентоспроможність
підприємства означає його здатність до ефективної господарської діяльності та
забезпечення прибутковості за умов конкурентного ринку. Інакше кажучи, це
здатність забезпечувати випуск і реалізацію конкурентоспроможної продукції.
Можливість компанії конкурувати на визначеному товарному ринку безпосередньо
залежить від конкурентоспроможності товару і сполуки економічних засобів
діяльності фірми, надаючи перевагу в умовах конкурентної боротьби [1].
Підтримка
високої конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства
використовуються настільки продуктивно, що воно опиняється більш прибутковим,
чим його головні конкуренти. Це одночасно передбачає, що підприємство займає
стабільне місце на ринку товарів та послуг, та його продукція користується
постійним попитом.
Однак в житті
цей стан не являється незмінним. Тому керівництво підприємства повинно вміти
відслідковувати зміни, що відбуваються в умовах господарювання, і проводити
відповідні перетворення в політиці ведення виробництва та реалізації товарів.
Такими перетвореннями можуть бути: зміна товарної політики, впровадження нових
технологій, диверсифікація виробництва, зміна організаційно-правового статусу
підприємства, модернізація форм збуту продукції, вихід на нові ринки, створення
спільних виробництв [2].
Загалом конкурентоспроможність підприємства визначається:
конкурентоспроможністю товарів підприємства на зовнішньому і внутрішньому
ринках; видом виробленого товару; місткістю ринку (кількість щорічних
продажів); легкістю доступу на ринок; однорідністю ринку; конкурентними позиціями підприємства, що
вже працюють на даному ринку; конкурентоспроможності галузі; можливістю
технічних нововведень у галузі.
Конкурентоспроможні компанії повинні виробляти і пропонувати ринкові
товари, що задовольняють нестаток їх цільових споживачів. У противному випадку
підприємства не можуть одержувати доходи, а виходить, бути
конкурентоспроможним. Для того щоб задовольнити нестаток споживачів краще, ніж
конкуренти, підприємства повинні скорочувати виробничий цикл і витрати,
поліпшувати якість продуктів і послуг, зміцнювати співвідношення з
постачальниками і споживачами, удосконалювати свої організаційні системи, щоб
відповідна реакція на зміну споживчих смаків переваг була як можна швидкою.
На практиці виділяють три
основних напрямки підвищення конкурентоспроможності продукції: якість
продукції, ціна і сервіс.
Якість виступає як головний
фактор конкурентоспроможності продукції, складаючи його «стрижень». У принципі
низько якісний товар володіє і низькою конкурентоспроможністю, так само як і
товар високої якості – це конкурентний чи високого конкурентний товар.
Фактор конкурентоздатності –
безпосередня причина, наявність якої необхідно і досить для зміни одного або
кількох критеріїв конкурентоздатності. Аналіз причин зниження значення окремих
критеріїв конкурентоздатності продукції і установлення факторів, що підвищують
конкурентоздатність, так називаний факторний аналіз, важливий момент у
діяльності підприємств-виробників і підприємств-продавців[3].
Серед різноманіття факторів,
що впливають на конкурентоспроможність продукції, як показали опитування,
споживачі на перше місце ставлять якість продукції, потім йде ціна і потім
сервіс.
Конкурентоспроможність товарів
закладається ще на стадії їх проектування. У процесі виробництва
матеріалізуються найбільш важливі елементи конкурентоспроможності виробів –
якість і витрати. Моделювання і визначення рівня конкурентоспроможності
продукції виступає необхідною передумовою її продажу (реалізації) на відповідному
ринку.
Основними факторами підтримання та підвищення
конкурентоспроможності товарів є: зниження ціни споживання; мінімізація
термінів постачання товарів; підвищення рівня після продажного обслуговування.
Тому, на конкурентоспроможність товару впливають
наступні чинники: конкурентоспроможність засобів праці; конкурентоспроможність
праці; конкурентоспроможність предметів праці.
Оцінка рівня
конкурентоспроможності підприємства може складатись з таких етапів, як вивчення
ринку та вибір бази порівняння; визначення факторів та показників
конкурентоспроможності, за якими буде проводитись оцінка; проведення аналізу
одержаних результатів; визначення резервів росту рівня конкурентоспроможності;
розробка рекомендацій по впровадженню виявлених резервів [4].
Комплексне оцінювання ринкового
становища роздрібного торговельного підприємства базується на доступній
інформації, що дозволяє дати об'єктивну оцінку підприємству на сучасний момент,
що є запорукою ефективного менеджменту.
Висновки.
Отже, згідно сучасних підходів до управління підприємствами, конкуренція розглядається як
вища спонукальна сила, що змушує продавців та виробників продукції підвищувати
її якість, знижувати витрати на виробництво, підвищувати продуктивність праці.
Більш того, конкуренція формулює нові стандарти господарювання учасників ринку.
Це обумовлює необхідність забезпечення високого рівня конкурентоспроможності
підприємств, що дозволяє їм ефективно виконувати свої господарські функції в
умовах постійного посилення конкурентної боротьби.
Література:
1._Лихопій В.І. Механізм забезпечення
конкурентоспроможного виробництва аграрної продукції: теоретико-методичний
аспект - В.І. Лихопій // Вісник Запорізького національного університету.-
2010.-№1(5)-С.137-140.
2. Макаренко М.В. Підвищення конкурентоспроможності промислової продукції
шляхом застосування ефективної маркетингової концепції збуту // Актуальні
проблеми економіки. – 2008. – №1 (79). – с.26-34
3. Марцин В.С. Механізм забезпечення
конкурентоспроможності товару та показники її оцінки // Актуальні проблеми
економіки. – 2009. – №1 (79). – с.35-44.
4._Солоха Д.В. Формування
основних засад оцінки конкурентного потенціалу підприємства // Економіка і
управління. – К.:2010. №4 (42). – c. 40.