Замчевська Н. В., Пушка А.П., Паславський І. П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Аналіз ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві

На сучасному етапі функціонування та розвитку підприємств актуальним є питання ефективного використання трудових ресурсів з метою більш злагодженої праці кадрів та отримання високого рівня продуктивності праці що є значущим для підвищення ефективності функціонування підприємства.

Система аналізу трудових ресурсів дозволяє вчасно і ефективно проводити аналіз ефективності роботи працівників, спостереження динаміки втрати робочого часу, недоліки у виконанні працівниками своїх обов’язків а також виявити причини цих недоліків та заходи що до їх усунення.

Аналіз данної теми та її окремих теоретико-методологічних аспектів проводили такі вчені як М. Блюх, О. Грішнова, Н. Шульга, В. Колот, М. Армстронг, А. Амосов та інші видатні вітчизняні та зарубіжні науковці.

Метою даної статті є розгляд методологічних та теоретичних основ аналізу використання трудових ресурсів на підприємстві і для цього необхідно більш детально розглянути етапи аналізу ефективності використання трудових ресурсів, висвітлити фактори які впливають на продуктивність праці та дати характеристику показникам ефективності праці.

Згідно з методик аналізу ефективності використання трудових ресурсів аналіз здійснюється за такими етапами:

1) аналіз чисельності, складу та руху робочої сили;

2)аналіз фонду використання робочого часу;

3)аналіз продуктивності часу;

4)визначення резервів та пошук напрямів поліпшення формування і використання трудових ресурсів [1].

Основними показниками, які характеризують ефективність використання трудових ресурсів є дані про чисельність персоналу різних категорій і професій, його кваліфікацію й освітній рівень, про витрати робочого часу, кількість виробленої продукції чи виконаних робіт, а також дані про рух особового складу підприємства.

Для оцінювання трудових ресурсів використовується інформація оперативної і бухгалтерської звітностей, дані табельного обліку, первинних документів, матеріали хронометражу і фотографій робочого дня, позаоблікові матеріали (протоколи виробничих нарад, документи бюро економічного аналізу тощо).

Аналізуючи чисельність працівників визначають абсолютну і відносну забезпеченість підприємства робочими кадрами, а також вплив зміни чисельності робітників на виконання виробничої програми. Абсолютна забезпеченість підприємства робочою силою визначається при порівнянні фактичної чисельності робітників з їх чисельністю, передбаченою планом. Відносне відхилення чисельності робітників виявляється зіставленням фактичної їх чисельності з плановою, скоригованою на відсоток приросту продукції за рахунок зміни чисельності робітників. Цей відсоток вираховується відношенням вартості продукції, одержаної за рахунок зміни чисельності робітників, до запланованого обсягу виробництва.[3]

Скорочення працівників основної діяльності (зокрема робітників) за умов досягнення запланованого обсягу виробництва продукції розглядається як позитивний чинник. Позитивним є зменшення кількості керівного персоналу, якщо це, звичайно, не призводить до погіршення стану організації виробництва та трудової дисципліни, затримки освоєння нових технологій, автоматизації цехів тощо.

Аналіз використання робітників за кваліфікацією базується на зіставленні складності виконуваних за нарядами робіт із розрядом робітників. При цьому визначають середній плановий і фактичний тарифний коефіцієнт та роблять висновок про те, чи відповідає кваліфікація робітника складності виконуваних робіт.

При аналізі забезпеченості підприємства робочою силою важливим є вивчення руху робочої сили. З цією метою розраховують коефіцієнти обороту по прийому, вибуттю кадрів та коефіцієнт плинності кадрів.

На другому етапі аналізу вивчається повнота використання трудових ресурсів, яку можна оцінити за кількістю відпрацьованих за звітний період днів і годин одним робітником, а також за інтенсивністю використання робочого часу. Під час аналізу необхідно визначити відхилення фактичних показників від планових або від аналогічних показників минулих періодів і встановити конкретні причини можливих відхилень. Такий аналіз необхідно проводити щодо кожної категорії працівників, кожного підрозділу та щодо підприємства в цілому за звітний період і в динаміці.

Зниження втрат робочого часу та нераціонального його витрачання приводить до зростання продуктивності праці без додаткових заходів та витрат, що зрештою приводить до збільшення обсягів виробництва, і як наслідок, – до поліпшення фінансового стану підприємства.

Продуктивність праці є основним показником інтенсифікації й ефективності виробництва. Від її рівня і динаміки залежить тією чи іншою мірою всі основні показники роботи підприємства: обсяг виробництва продукції, чисельність працівників, фонд заробітної плати, зниження собівартості продукції, розмір прибутку, рівень рентабельності та інше.

Розрізняють три методи вимірювання продуктивності праці: натуральний, трудовий та вартісний. При розрахунку продуктивності праці важливо правильно вибрати систему вимірників враховуючи можливість використання натуральних, трудових та вартісних вимірників при випуску продукції.[2]

Завершальним етапом аналізу використання трудових ресурсів є підрахунок виявлених резервів підвищення ефективності та розробка заходів щодо їх використання. Серед резервів ефективності трудових ресурсів доцільно виділити екстенсивні (ліквідацію понадпланових втрат робочого часу, усунення браку та відхилень від нормальних умов праці) та інтенсивні (забезпечення виконання норм виробітку усіма робітниками-відрядниками та здійснення нереалізованих організаційно-технічних заходів).

Отже, аналіз використання трудових ресурсів є надзвичайно важливим у організації ефективної роботи підприємства, оскільки він дає змогу виявити недоліки у роботі працівників, їх причини, внутрішні резерви економії трудовитрат і шляхи підвищення ефективності використання кадрів завдяки їх раціональному розміщенню та взаємодії між собою.

Підприємства повинні бути зацікавленими і зацікавлені в якнайшвидшому усуненні усіх недоліків в роботі працівників та використанні виявлених резервів, оскільки це дозволить підвищити ефективність праці, а це, у свою чергу, покращить результати діяльності підприємства. Таким чином, процес формування і використання трудового потенціалу потребує постійного аналізу на основі низки показників, що характеризують ефективність його використання, а отже, виявлення та запобігання негативних тенденцій та явищ, які поступово призводять до погіршення злагодженої діяльності підприєсмтва.

Список використаної літератури:

1. Линенко А.В. Сутність й аналіз трудового потенціалу підприємства за показниками ефективності його використання / А.В. Линенко, О.Л. Шевченко // Держава та регіоні. Серія: Економіка та підприємництво. – 2008. – №4. – С. 111-116

2. Слободчикова Ю.В. Методичні аспекти контролю і підвищення продуктивності праці на підприємствах / Ю.В. Слободчикова // Держава та регіоні. Серія: Економіка та підприємництво. – 2007. – №1. – С. 321-326

3. Шульга Н.В. Облік і аудит розрахунків з оплати праці та аналіз ефективності використання трудових ресурсів: атореф. дис... к.е.н.: 08.00.09 / Н.В. Шульга; КНЕУ. – Київ, 2008. – 24с.