к.е.н. Мельник М.І.

Інститут регіональних досліджень НАН України, м. Львів

Напрями формування сприятливого ділового клімату для реалізації підприємницького потенціалу в Україні

Непослідовність та необґрунтованість інституційних трансформацій зумовлюють збереження в Україні несприятливого ділового клімату, яке не сприяє розкриттю підприємницького потенціалу у напрямку реалізації пріоритетних цілей соціально-економічного розвитку та структурної перебудови, адже визначається складністю регуляторної та дозвільної системи; існуванням системних підприємницьких ризиків та відсутністю інституційних умов легальної діяльності, результатом чого є поширенням таких деструктивних явищ як рейдерство, корупції, тінізація тощо.

Формування сприятливого ділового клімату з метою реалізації підприємницького потенціалу як головного інституційного рушія економічних реформ, пріоритетних цілей соціально-економічного розвитку та структурної перебудови необхідно здійснювати в наступних напрямах:

- вдосконалити законодавчу основу функціонування та стимулювання підприємницької діяльності та публічного управління нею, сфери корпоративного управління та фінансової діяльності, забезпечення захисту прав власності;

- вдосконалити регуляторну політику та дозвільну систему шляхом спрощення процедури отримання дозвільних документів та законодавчого закріплення їх вичерпного переліку; посилення відповідальності чиновників, які не дотримуються національного законодавства про регуляторну політику та перешкоджають виконанню завдань щодо її спрощення; створення активного в мережі Інтернет Єдиного загальнодержавного реєстру регіональних та галузевих реєстрів регуляторних актів;

- реалізувати систему скоординованих та прозорих дій з подолання корупції за допомогою докорінної дерегуляції суспільних процесів та скорочення державного апарату, мінімізації контактів чиновників з суб’єктами бізнесу, люстрації корупціонерів, законодавчого закріплення механізмів цивілізованого лобіювання бізнес інтересів з паралельним усуненням представників бізнесу з органів державної влади тощо;

- забезпечити рівне конкурентне середовище для розвитку підприємницької діяльності шляхом правового врегулювання механізмів контролю й нагляду за дотриманням добросовісної конкуренції; надання преференцій (спрямованих на виконання стратегічних завдань економічного розвитку) на загальних, а не вибіркових підставах з метою максимального унеможливлення лобіювання галузевих чи окремих приватних інтересів; створення системи рівного доступу підприємств до матеріальних ресурсів, державних закупівель, державного і комунального майна;

- створити привабливий інвестиційний клімат шляхом забезпечення ринкових прав (свобод) та посилення захисту інтересів інвесторів, стимулювання інвестицій інноваційного характеру, посилення ролі регіональних і місцевих органів влади щодо інвестиційного маркетингу територій тощо;

- створити сприятливий фіскальний простір для бізнесу шляхом підвищення рівня ефективності, прозорості та рівності податкової системи; досягнення балансу між державними і підприємницькими інтересами при стимулювання ділової активності; впровадження стимулюючого потенціалу податкової системи у напрямку залучення бізнесу до реалізації пріоритетних цілей соціально-економічного розвитку та обґрунтованого надання різних видів податкових преференцій; стимулювання розвитку бізнесу на регіональному рівні за рахунок децентралізації податкової системи;

- надавати фінансово-кредитну підтримку розвитку підприємництва шляхом підвищення потенціалу використання мікрокредитування, венчурного фінансування, фінансового лізингу та факторингу; розвитку інфраструктури ринку кредитно-фінансових послуг (мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів, страхових організацій, фондів (товариств) взаємного кредитування та страхування тощо) та інтенсифікації конкуренції серед учасників кредитно-фінансового ринку; стимулювання фінансових установ до роботи із суб'єктами малого підприємництва; створення ефективної системи гарантій кредиту; посилення співпраці з міжнародними організаціями та фондами, що стимулюють розвиток малого та середнього бізнесу як з боку банківських установ так і державних регулюючих органів;

- проводити науково-обґрунтовану гармонійну та одновекторну грошово-кредитну, валютну та фіскальну політики стимулювання внутрішнього попиту та інвестиційно-підприємницької активності з забезпеченням прийнятного рівня інфляції, капіталізації, прибутковості та ліквідності банківської системи, валютно-курсової та банківської стабільності, ефективної конкуренції на внутрішньому товарному ринку з укріпленням позицій вітчизняних виробників;

- вжити заходів для пожвавлення внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту шляхом максимального використання потенціалу його стимулювання на основі оптимізації структури та процесу реалізації бюджетних видатків; розбудови внутрішнього ринку як чинника стимулювання виробництва за допомогою налагодження інформаційного забезпечення між покупцями і продавцями, розвитку мереж прямих поставок продукції, удосконалення антимонопольного законодавства та контролю цінової ситуації тощо;

- покращити інституційну основу підприємництва шляхом зниження рівня тінізації та монополізації економіки, подолання проблем рейдерства, економічної злочинності та дискримінаційної поведінки стосовно суб’єктів господарювання, зміцнення захисту прав власників, лібералізації ділового клімату задля зниження вартості ведення підприємницької діяльності в країні;

- забезпечити ведення динамічного економічного діалогу між державою та суб’єктами бізнесу щодо створення сприятливого бізнес-середовища у форматі взаємних консультацій, в т.ч. щодо забезпечення прогнозованості й передбачуваності регуляторної політики та її дотримання органами влади всіх рівнів; адекватного представлення інтересів вітчизняного малого та середнього бізнесу у двосторонніх та багатосторонніх міжнародних торговельних переговорах тощо.