Шапошнікова Д.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського, Україна

Державна політика підтримки малого підприємництва в Україні

В умовах ринкової економіки мале підприємництво виконує важливу виробничо-економічну та соціальну функції. Без нього не можуть не тільки розвиватися економіка та суспільство, а й існувати. Однак поряд з багатьма перевагами, мале підприємництво є слабким та уразливим сектором економіки поряд з великим бізнесом. Саме тому мале підприємництво потребує сприятливого середовища для його успішного розвитку, яке неможливо сформувати без регулюючого впливу держави.

Останнім часом проводиться багато досліджень цієї багатоаспектної проблеми. Їй присвячено наукові праці таких відомих вітчизняних учених як Т.Бондарук, В. Литвин, В. Бодрова, З. Варналія, А. Гриценка, З. Залоги, Т.Кондратюка та інших.

Метою статті є обґрунтування теоретичних, організаційних механізмів державного регулювання розвитку малого підприємництва для підвищення ефективності його функціонування в умовах сучасної економічної системи України.

Відносини між державою та сектором малого підприємництва з приводу регулювання процесів його розвитку складаються із заходів державної підтримки малого підприємництва, безпосередньо спрямованих на активізацію його зростання, і заходів державного економічного та організаційно-правового регулювання малого підприємництва, спрямованих на регламентацію діяльності його суб'єктів в інтересах суспільства. Державна підтримка і державне економічне та організаційно-правове регулювання є вирішальними у становленні та розвитку малого підприємництва.

Початковим етапом формування в Україні системи державної підтримки малого підприємництва слід вважати прийняття Верховною Радою 7 лютого 1991 р. Закону України «Про підприємництво», що обумовило створення відповідної інституційної структури - Державного комітету України зі сприяння малим підприємствам і підприємництву (проіснував до 1995 р.).

Визначення в подальшому пріоритетом державної економічної політики розширення сектору малого бізнесу сприяло прийняттю Кабінетом Міністрів України Постанови № 404 від 03.04.1996 р. «Про концепцію державної політики розвитку малого підприємництва» й Указу Президента України №456/98 від 12.05.1998 р. «Про державну підтримку малого підприємництва». Нині, після реорганізації системи центральних органів виконавчої влади, відповідальність за здійснення державної підтримки малого підприємництва покладено передусім на Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Також нещодавно було прийнято Кабінетом Міністрів України Проект Закону «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» № 9202 від 22.09.2011.

У розвинутих країнах світу малі підприємства забезпечують майже 50% ВВП із часткою зайнятих працівників понад 40% працездатного населення. В Україні ж ці показники становлять відповідно 10 та 14,5%. На кожну тисячу населення в Україні припадає всього 5,7 малих підприємств, у той час як в Естонії - 25, Польщі - 35, Великобританії - 46, Італії - 68, США - 74,2. Хоча темпи приросту кількості малих підприємств в Україні в 2008 р. збільшилися на 5,5% порівняно з попереднім роком, починаючи з 1998 р. (у 1998 р. - найбільший приріст - 27,3%) спостерігається повільне щорічне зниження темпів приросту малих господарських утворень. Таким чином, в наявності невирішеність проблеми розвитку малого підприємництва та необхідність активізації ролі держави щодо прискореного формування сектору малих бізнесових структур. [2, 37-38]

Система державного регулювання малого підприємництва включає: створення та удосконалення відповідної нормативно-правової бази; організаційне забезпечення розвитку малого підприємництва на загальнонаціональному та місцевому рівнях; інформаційне, консультативне, наукове та кадрове забезпечення розвитку малого підприємництва.

Водночас регулювання розвитку малого підприємництва в сучасних умовах має стати одним із пріоритетів державної економічної політики в Україні. Особливу увагу слід звернути на такі моменти: подолання «тінізації» малого підприємництва; подальший розвиток законодавчо-нормативної бази функціонування малого підприємництва, зниження ріння оподаткування його суб'єктів, обмеження можливостей втручання в бізнесову діяльність з боку державних органів, забезпечення жорсткого контролю за їхніми діями щодо суб'єктів малого підприємництва; стимулювання прискореного розвитку малого бізнесу в галузях матеріального виробництва (сільському господарстві, промисловості, будівництві тощо); припинення негативної тенденції до зменшення ролі малого підприємництва в галузі науки та наукового обслуговування, сприяння утвердженню малого бізнесу у сфері наукоємних послуг.

Наступна проблема – нестача фінансових ресурсів для розвитку малих і середніх підприємств, тому відпрацювання ефективних механізмів залучення додаткових джерел фінансування стає важливою складовою державної політики стимулювання малого бізнесу.

Отож, необхідно підкреслити, що активізація розвитку малого бізнесу в Україні неможлива без активної участі держави, яка повинна не тільки створювати сприятливі умови для розширення сектору дрібних підприємств, а й безпосередньо підтримувати їх.

Література:

1. Бондарук Т.Г. Державна політика підтримки малого підприємництва // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №6. – С. 115-122.

2. Литвин В.В. Механізм державної підтримки розвитку малого підприємництва в Україні // Вісник ДонДУЕТ. – 2009. – №4 (28). – С. 36-43.