Гончар Л.А.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

ФАКТОРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Сучасні умови господарювання вимагають від ринкових суб’єктів ефективного використання факторів конкурентоспроможності для її підвищення з метою забезпечення підприємству переваг перед конкурентами, зниженню витрат та швидкості реагування на зміни ринкової кон’юнктури, що ставить завдання стосовно конкретизації факторів, які забезпечують конкурентоспроможність саме торговельного підприємства.

Огляд літературних джерел з питань розвитку теорії конкурентоспроможності як основної умови ефективного функціонування торговельного підприємства на споживчому ринку в умовах членства України у Світовій організації торгівлі, дозволяє зробити висновок про фактори, що її формують.

На наш погляд, в роздрібній торгівлі в систему факторів, що забезпечують конкурентоспроможність підприємств цієї сфери, можна включити такі групи факторів:

– зовнішнього середовища;

– внутрішнього середовища (внутрішній потенціал);

– задоволення споживацьких запитів;

– впровадження комерційної логістики.

Систему факторів, що забезпечують конкурентоспроможність і, як результат цього, ефективну діяльність торговельного підприємства можна подати схематично (рис. 1).

Оскільки підтримання конкурентоспроможності є процесом тривалим і постійним стосовно забезпечення цілей торговельного підприємства, зміни зовнішнього і внутрішнього середовища слід розглядати цілісно. Моніторинг цих факторів для виявлення тенденцій основних змін, що мають місце і можуть впливати на перспективу розвитку, дозволяє визначити залежність рівня конкурентоспроможності від ієрархії їх впливу.

Рис. 1. Система факторів забезпечення конкурентоспроможності

торговельного підприємства

За твердженням Елвара Елбінга, „зовнішнє середовище фірми стає все більшим джерелом проблем для сучасних керівників. По суті, керівники вимушені зосередити увагу на середовищі, що швидко змінюється, і враховувати його при внутрішній побудові фірми” [1, с. 168].

Звичайно, діяльність роздрібних підприємств залежна від безлічі зовнішніх факторів і доцільним є поділення їх на дві групи:

– фактори макросередовища, на які підприємство безпосереднього впливу не має;

– фактори мікросередовища, до впливу яких підприємство може пристосуватися.

До факторів макросередовища, вплив яких на підприємства торгівлі достатньо вагомий, слід віднести політико-правові, природно-географічні, демографічні, економічні, науково-технічні, соціально-культурні.

До політико-правових факторів зазвичай відносять такі: закони та нормативні акти уряду України; податкова система; митні тарифи; політична стабільність або політичні конфлікти, що впливають на діяльність торговельних підприємств; об’єднання впливових груп населення з метою закриття підприємств, діяльність яких суперечить регіональним, екологічним та іншим інтересам населення.

Природно-географічні фактори – це природнокліматичні умови; ступінь забезпечення ресурсами; територіальне розміщення; стан екологічного середовища та його вплив на споживання товарів продовольчої і непродовольчої групи.

Демографічними факторами, що відчувають на собі підприємства роздрібної торгівлі є: зниження народжуваності, внаслідок зменшення доходів населення; імміграція, еміграція і міграція населення; зміни у складі населення внаслідок переходу людей з одних груп до інших з урахуванням віку, сімейного стану, кількості дітей, кількості членів родини, а також освітнього, професійного та соціального рівнів людей, їх раси, релігії.

До економічних факторів відносять: приватизаційні процеси; інвестиційну діяльність; стабільність національної валюти; темпи інфляції; рівень зайнятості населення; загальний життєвий рівень населення, його доходи та соціальний захист.

Різні за масштабами діяльності підприємства роздрібної торгівлі неоднаково відчувають вплив науково-технічних факторів. Так, підприємства середнього і малого бізнесу не здатні до власних науково-дослідницьких розробок, оскільки не мають потужного ресурсного потенціалу. І, навпаки, легко впроваджують у свою діяльність науково-технічні розробки крупні (корпоративні) підприємства, що передбачає їм успіх та конкурентоспроможність на ринку товарів і послуг.

Соціально-культурні фактори включають ставлення соціальних груп до торговельного підприємства, його іміджу; прихильність окремих груп населення до традиційних цінностей; відносини людей щодо задоволення своїх потреб; ставлення людей до свого способу життя, екологічних проблем і охорони довкілля. Характерним для цих факторів є мінливість сприйняття, відносини і права суспільства, що частіш за все створює проблеми для торговельних підприємств.

Суб’єктами мікросередовища є різні організації, установи, заклади і групи людей, оскільки підприємства роздрібної торгівлі є відкритою системою і постійно налагоджують зв’язки та спілкуються з багатьма з них.

До факторів зовнішнього мікросередовища підприємств роздрібної торгівлі слід віднести споживачів, конкурентів, постачальників, посередників та контактні аудиторії.

Споживачі і рівень задоволення їх попиту можна вважати основним фактором, оскільки оцінка споживачів формує імідж торговельних підприємств і визначає їх значущість на ринку товарів та послуг. Показниками, що характеризують рівень задоволення споживачів є широта, глибина, стійкість і оновленість асортиментної пропозиції; якість і конкурентоспроможність реалізованих товарів; застосування сучасних форм і методів продажу; надання широкого спектру послуг; кваліфікація персоналу, рівень його компетенції, якість торговельного обслуговування.

Вивчення і аналіз основних типів конкурентів (бажання-конкуренти; товарно-родові конкуренти, товарно-видові конкуренти і марки конкуренти) та можливих, що функціонують на цільовому ринку, дозволяє торговим підприємствам передбачити кількість потенційних покупців.

Постачальники є основним джерелом забезпечення підприємства торгівлі товарами. При виборі і обґрунтуванні постачальників слід враховувати: надійність постачальника; якість товару і його ціна; можливість одержання знижки за обсяги закупівель; відношення споживача до товару; місце розташування постачальника; умови постачання і оплати; майнова відповідальність за невиконання договірних зобов’язань.

Посередники – це підприємства які обслуговують підприємства роздрібної торгівлі з питань транспортування, складування і зберігання товарів, а також проводять маркетингові дослідження, здійснюють кредитування і страхування товарів, виконують роботу рекламного характеру.

Контактні аудиторії – це групи, що проявляють інтерес до діяльності підприємств роздрібної торгівлі і впливають на досягнення поставлених цілей. Виділяють сім контактних груп: внутрішні (трудовий колектив, акціонери, профспілки); місцеві (мешканці району, масиву, міста); фінансові (банківські службовці, аудитори, дебітори, кредитори); державні (державні службовці, працівники податкової служби, пожежна інспекція, санітарно-епідеміологічний контроль); засобів масової інформації (журналісти, економічні оглядачі, працівники відділів реклами); громадські (активісти екологічного руху); публічні (естрадні зірки, спортсмени, політики).

Перераховані фактори діють взаємозалежно і повинні постійно піддаватися аналізу керівництвом торговельних підприємств. Однак характер впливу кожної групи і ступінь залежності торговельного підприємства від їхнього впливу суттєво відрізняється. Тому, необхідно розрізняти фактори прямого і непрямого впливу, прояв яких відбувається по-різному та встановлювати пріоритети вироблення реакції на їхній вплив.

Таким чином, можна зробити висновок, що зовнішні фактори здійснюють зв’язок торговельного підприємства із зовнішнім середовищем, забезпечуючи зворотній з ним зв'язок та впливають на формування внутрішнього середовища.

Література:

1. Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А.М. Прохоров; редкол. А.А. Гусев и др. – 4-е изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1987. – 1600 с.