Економічні науки/10. Економіка підприємства

Тимофєєва О. Ю.

Харківський національний економічний університет, Україна

ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА З

ВИКОРИСТАННЯМ МАТРИЧНОГО ПІДХОДУ

Науковий керівник к.е.н. Берест М.М.

Фінансова стратегія - один з найважливіших видів функціональних стратегій підприємства, що забезпечує всі основні напрями розвитку його фінансової діяльності та фінансових відносин шляхом формування довгострокових фінансових цілей, вибору найбільш ефективних шляхів їх досягнення, адекватного корегування напрямів формування й використання фінансових ресурсів при зміні умов зовнішнього середовища [1].

У наш час однією з найбільш відомих моделей, що застосовується для формування фінансової стратегії підприємства, є матриця фінансових стратегій Франшона та Романе. Ця фінансова модель є достатньо ефективною, вона широко використовується як на зарубіжних, так і на вітчизняних підприємствах. Переваги її застосування полягають у тому, що вона дозволяє не тільки визначати поточне положення компанії з точки зору фінансового ризику, але й розглядати ситуацію в динаміці, з метою визначення стратегічного напрямку фінансової стратегії підприємства залежно від зміни ключових показників його діяльності. Використання даної матриці ґрунтується на розрахунку таких показників [2]:

результат господарської діяльності;

результат фінансової діяльності;

результат фінансово-господарської діяльності.

Результат господарської діяльності розраховується за формулою:

РГД = БР - ∆ФЕП - ∆ОФ + ІД, (1)

де БР - брутто-результат від експлуатації інвестицій;

∆ФЕП - зміна фінансово-експлуатаційних потреб;

∆ОФ - зміна первісної вартості основних фондів за звітний період

ІД - інші доходи.

Результат фінансової діяльності розраховується за формулою:

РФД = ∆ПК - Вф – ПП – Д + Дук – Вук – ФІд¯+ Дф, (2)

де ∆ПК - зміна позикового капіталу за звітний період;

Вф - фінансові витрати;

ПП - податок на прибуток від звичайної діяльності;

Д - виплачені дивіденди;

Дук - дохід від участі в капіталі;

Вук - втрати від участі в капіталі та інші витрати;

ФІд¯ - довгострокові фінансові інвестиції;

Дф - інші фінансові доходи.

Результат фінансово-господарської діяльності розраховується за формулою:

РФГД = РГД + РФД, (3)

де РГД - результат господарської діяльності;

РФД - результат фінансової діяльності.

За результатом розрахунку даних показників можна умовно віднести підприємство до одного з квадрантів матриці (рис. 1), кожний з яких має свій номер та свою унікальну назву.

Показники	РФД < 0	РФД → 0	РФД > 0
РГД > 0	1. Батько сімейства РФГД → 0	4. Рантьє РФГД > 0	6. Материнське товариство РФГД >> 0
РГД → 0	7. Епізодичний дефіцит РФГД < 0	2. Стійка рівновага РФГД → 0	5. Атака РФГД > 0
РГД < 0	9. Кризовий стан РФГД << 0	8. Дилема РФГД < 0	3. Хитка рівновага РФГД → 0

Рис. 1. Матриця фінансових стратегій

Квадранти 1, 2 і 3 (головна діагональ матриці) є зоною рівноваги. Над діагоналлю (квадрати 4, 5, 6) знаходиться зона успіхів, в якій значення показників позитивні і відбувається створення ліквідних засобів. Чистий грошовий потік стійко позитивний, фінансовий ризик мінімальний. Під діагоналлю (квадрати 7, 8, 9) знаходиться зона дефіцитів, в ній відбувається споживання ліквідних засобів і значення досліджуваних показників негативні [4].

По горизонталі РФД пов'язаний зі зростанням запозичення коштів підприємством.

По вертикалі РГД пов'язаний з реалізацією підприємством інвестиційних проектів [3].

Розглянемо можливі положення підприємства на матриці фінансової стратегії і можливі шляхи їх зміни.

Квадрат 1. Батько сімейств. Фактичні темпи приросту його капіталу є меншими за можливі, тобто задіяні не всі ресурси. Можливий перехід в квадрати 4, 2 і 7.

Квадрат 2. Стійка рівновага. Підприємство не женеться за конкурентами й не є останнім на ринку. У цій ситуації підприємство знаходиться в стані фінансової рівноваги і має найбільшу кількість можливих варіантів зміни фінансового положення: квадрати 1, 4, 7, 5, 3, 6.

Квадрат 3. Хитка рівновага. Стан характеризується відсутністю власних вільних засобів і використанням залученого капіталу.

Для погашення негативного ефекту від зростання позикового капіталу підприємству необхідно:

1) прискорити швидкість оборотності фінансових ресурсів, наприклад, знизити ціну реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), не надавати споживачам (замовникам) відстрочку платежів;

2) збільшити власний капітал, наприклад за рахунок додаткової емісії акцій. Якщо підприємству вдається реалізувати подібну фінансову політику, то існує можливість переміститися у квадрат 5, в противному випадку – у квадрат 8.

Квадрат 4. Рантьє. Наявність вільних засобів для здійснення проектів при використанні позикового капіталу, однак підприємство не воліє вкладати їх у власне виробництво, а надає товарні кредити своїм споживачам (замовникам). Перехід в квадрати 1, 2, 7.

Квадрат 5. Атака. Надлишок власних засобів, дозволяє розширити свій сегмент ринку. Перехід в 2, 8 та 6.

Квадрат 6. Материнське товариство. Підприємство, що знаходиться у цьому квадраті створює дочірні підприємства. Зазвичай це відбувається за рахунок позикового капіталу. Перехід в 4, 5.

Квадрат 7. Епізодичний дефіцит. Дефіцит ліквідних засобів через неспівпадіння термінів надходження і витрачання засобів. Перехід в 2, 8, 9.

Квадрат 8. Дилема. Характеризується тим, що, не дивлячись на збільшення довгострокових та поточних зобов’язань, підприємство постійно відчуває нестачу ліквідних активів. Перехід в 7 або 9.

Квадрат 9. Кризовий стан. Вказує на збитковість підприємства, його неліквідність, неплатоспроможність тощо. Необхідність зменшувати усі інвестиції або дробити підприємство. Потреба у фінансовій підтримці. Можливий перехід в 6 або 7.

Після розрахунку необхідних показників для ДНПВ «Об’єднання Комунар» визначимо його стратегічне положення у матриці Франшона-Романе (рис. 2). Так, у 2007 році підприємство позиціонується у квадранті 6 – материнське товариство. Це свідчить про достатність та навіть надлишок ліквідних засобів та можливість створення і фінансування дочірніх підрозділів.

1 2009	4 2008	6 2007
7	2	5
9		3

Рис. 2. Положення підприємства у матриці Франшона – Романе

У 2008 році підприємство увійшло до квадрату 4 – Рантьє. Цей перехід зумовлений достатньо великою питомою вагою позикового капіталу. У 2009 році спостерігається перехід до 1 квадрату – Батько сімейства. Темпи зростання обороту у підприємства нижче за можливих, існують резерви їх підвищення.

Вищевикладене свідчить про те, що у 2007 та 2008 роках підприємство знаходиться у зоні успіху, що характеризується позитивним потоком грошових коштів хоча б від одного з видів фінансово-господарської діяльності підприємства. У 2009 році підприємство перейшло до зони рівноваги, що відзначається посередніми результатами фінансово-господарської діяльності підприємства. Таке розташування підприємства у матриці фінансових стратегій дає можливість оцінити його діяльність наступним чином: підприємство отримує доходи, але в недостатній мірі використовує їх для інвестиційних вкладень з метою підтримки і розвитку бізнесу; недостатньо користується позиковими засобами; прибуток, що отримує, витрачає на виплату (повернення) старих кредитів. Тобто підприємство не веде активну фінансову діяльність, щоб покращити своє фінансове становище, не робить інвестиційні вкладення.

Таким чином, визначимо бажаний напрямок стратегічного розвитку для аналізованого підприємства - перехід у прибуткову зону – квадрат 4. Для здійснення такого переходу підприємству необхідно здійснювати фінансову діяльність при залученні позикових коштів (з урахуванням ефекту фінансового важеля. Позики необхідно спрямовувати у поточні фінансові інвестиції, у проекти, що дадуть можливість швидко отримувати значні фінансові прибутки. У короткострокові фінансові інвестиції доцільно також спрямувати і вільні грошові кошти, що знаходяться на рахунку підприємства. Все це надасть можливість забезпечити підприємству стійкий розвиток та підвищення ефективності його основної, фінансової та інших видів діяльності.

Література:

1. Бланк І. А. Фінансова стратегія підприємства / І. А. Бланк . - К.: Ника-Центр, 2006. – 520 с.

2. Воробьев А. В., Олюнин В. И. Анализ современных зарубежных матричных моделей выбора финансовой стратегии / А. В. Воробьев, В. И. Олюнин // Управление экономическими системами: электронный научный журнал, 2011. - №5 (29).

3. Дорофеев М. Л. Особенности применения матриці финансовых стратегий Франшона и Романе в стратегическом финансовом анализе компании / М. Л. Дорофеев // Финансы и кредит. – 2009. - №23 (359). – С. 23 – 27.

4. Семенов А. Г. Матриця фінансових стратегій. [Електронний ресурс]– Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/ Venu/ 2008_2/33.pdf.