СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РИНКУ СОНЯШНИКУ

Науковий керівник Киш Л.М.

Мар'янчик Ю.Ю.

У статті розглянуто потребу в вирощуванні олійних культур, а саме соняшнику, що має важливе значення в розвитку країни. Оскільки Україна є великим світовим виробником та експортером насіння соняшнику та продуктів його переробки.

Ключові слова: соняшник, експорт, урожайність, ціна, мито.

Вступ. Протягом останнього десятиріччя спостерігається стала тенденція розширення посівних площ олійних культур на аграрних підприємствах, що зумовлено вигідністю їх вирощування порівняно з іншими сільськогосподарськими культурами. Стратегічне значення вирощування, переробки, збуту продуктів олійного виробництва в Україні підтверджує перспективність його розвитку. Основною сировиною виробництва олії в Україні є насіння соняшнику.

Постановка проблеми. Україна посідає одне з провідних місць серед соняшникосіючих держав, виробляє щорічно близько 11% насіння соняшнику в світі. За даними Держкомстату останніми роками в Україні виробляється 5,30-6,52 млн. тонн соняшнику. Соняшник вважається однією з небагатьох сільськогосподарських культур, яка користується високим попитом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, дає змогу аграрним підприємствам отримувати високі прибутки.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанню економічної ефективності технології вирощування соняшнику присвячені роботи таких вчених як, Н.А.Бондаренка, Л.А.Манько, О.Постернака, В.М.Лисогора, О.Маслака. Проте в даній статті висвітлено сучасні тенденції розвитку ринку соняшнику та перспективи його росту.

Мета статті. Аналіз сучасного стану ринку соняшнику та перспективи його розвитку в майбутньому.

Виклад основного матеріалу. У зв’язку з високим попитом на насіння соняшнику і рівнем рентабельності цієї культури відбулось значне розширення посівних площ соняшнику. Тому розширення посівних площ, на жаль, супроводжується зниженням його врожайності. Основною причиною цього вважається порушення сівозмін і скорочення періоду повернення соняшнику на місце попереднього вирощування. Це призводить до масового враження рослин хворобами, шкідниками та значного засмічення посівів бур’янами. Отже аграрним підприємствам потрібно збільшувати валовий збір не за рахунок збільшення посівних площ, а за рахунок збільшення урожайності, сівозміни, якісного селекційного насіння. [2].

Товарний соняшник має відповідати умовам ДСТУ 4694-2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови». Вирощена продукція залежно від критеріїв якості розподіляється на вищий, перший або другий класи.(4)

За підсумками 2010 року, вирощування соняшнику виявилося найбільш прибутковою діяльністю у сільському господарстві України. За даними Держкомстату, доходи сільськогосподарських підприємств від реалізації цієї олійної культури досягли майже 15 млрд грн, що дало можливість покрити понесені виробничі витрати та отримати 5,9 млрд грн прибутку. При цьому рівень рентабельності становив 64,5%. [1].

Переважна більшість вирощеного насіння перероблялася на вітчизняних олійно-жирових комбінатах із подальшою реалізацією на зовнішніх ринках. Торік було вироблено 3,1 млн т олії, з яких соняшникової - 3 млн т. Експорт її становив 2,7 млн т, або 90% від загального виробництва. Проте незважаючи на розвинену промислову інфраструктуру щорічно до 10% врожаю соняшнику експортується без попередньої переробки. Тому світовий ринок має великий вплив на вітчизняну галузь. [2].

На відміну від України у світовому сільському господарстві насіння соняшнику не належить до основних олійних культур, хоча й посідає вагоме місце в олійному балансі. Обсяги виробництва соняшнику поступаються таким олійним культурам, як соєві боби та ріпак. Світове виробництво олійних культур у 2010-2011 маркетингового року (МР) становило 452,1 млн т. При цьому із загального врожаю частка соєвих бобів сягала 57%, ріпаку - 13%, соняшнику - 8%.

За прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2011-2012 МР очікується виробництво 34,8 млн т насіння соняшнику, що більше попереднього сезону на 12%. Зростання виробництва буде наслідком підвищення урожайності та розширення посівних площ. Так, урожайність очікується близько 1,4 т/га, що на 2% більше попередньої. Посівна площа цієї культури становитиме 24,6 млн га, що на 2,2 млн га, або 10% більше попереднього показника. До того ж вона перевищить площі соняшнику за всі періоди його вирощування у світі, що свідчить про високий рівень її привабливості у провідних країнах-виробниках. [3].

У новому сезоні всі провідні світові виробники соняшнику, окрім Аргентини та Туреччини, підвищать власний урожай. Найбільшим виробником цієї олійної культури залишиться Російська Федерація. У новому сезоні у Росії прогнозується валове виробництво понад 8,3 млн т насіння, що на 3 млн т, або 55% перевищить попередній рівень. Передбачається також збільшення обсягів виробництва соняшнику у країнах Європейського Союзу. Якщо в минулому МР ними було вироблено 6,8 млн т насіння, то в нинішньому очікується на 0,7 млн т більше.

За прогнозами USDA, у 2011-2012 МР Україна разом із ЄС-27 ділитиме другу сходинку світового рейтингу виробників соняшнику. Так, у світі очікують, що Україна виростить 7,5 млн т соняшнику. Крім цього, Китай збільшить виробництво на 5% до 2 млн т, Індія на 30% до 0,7 млн т. Загалом прогнозних обсягів виробництва та перехідних залишків минулого року буде достатньо для покриття існуючого попиту.

Основними підходами забезпечення високого рівня державного регулювання при виробництві олійних культур є:

• цінове регулювання;

• проведення субсидування виробників, які виготовляють засоби та предмети праці, а також

відсотків по одержаних ними кредитах;

• формування сприятливих умов для розвитку ринку;

• виділення бюджетних коштів на вдосконалення виробничої матеріально-технічної бази, що

спиятиме підвищенню ефективності виробництва фінансування регіональних державних програм розвитку виробництва;

• проведення заходів на макроекномічному рівні по впровадження пільгового оподаткування,

вдосконалення зовнішньоторгівельної діяльності.

Державна підтримка олійного підкомплексу, на наш погляд, насамперед має стосуватися вирішення питання ціноутворення на продукцію. Вступ до СОТ примушує вітчизняних виробників опановувати нові навички управління, сучасні аспекти ділової практики, розширить можливості іноземних інвестицій. Тому, при значних витратах і змінах на початкових етапах, в цілому економіка країни може вийти на більш високий рівень, якість продукції покращиться, споживач отримає кращий готовий продукт. У найближчі роки після отримання членства України у СОТ можливе зниження конкурентоспроможності вітчизняних виробників. Тому, вітчизняним підприємствам вже на сучасному

етапі господарювання необхідно розробляти стратегії завоювання сегментів зовнішніх ринків. [4].

Обсяги експорту прогнозується на рівні понад 2 млн т, що на 33% більше в порівнянні з минулим роком. Структура світового експорту насіння соняшнику розподілятиметься наступним чином: ЄС-27 - 22%, Україна - 42%, Росія - 1%, Аргентина - 3%. На інші країни припадає 32% світового продажу. Загалом частка експорту соняшнику щодо обсягів його споживання становитиме лише 6%, що пояснюється задоволенням потреб світових споживачів не сировиною, а продуктами переробки, якими здебільшого є харчова олія та шрот. Світова торгівля такими товарами здійснюється більш жваво. [3].

За прогнозами асоціації «Укроліяпром», валове виробництво соняшнику 2011 року становитиме 7,2 млн т, що на 6% перевищить минулорічне. Збільшення виробництва очікують за рахунок підвищення урожайності до 15,7 ц/га. Загалом Мінагропрод України передбачає у майбутньому наростити виробництво олійних культур до 15 млн т, у тому числі сої до 5 млн т, ріпаку - 3 млн т та утримувати виробництво соняшнику у межах 7 млн т. Проте обсяги виробництва значною мірою залежать від цінової політики на ринку.

Висновки. Для підвищення ефективності виробництва соняшнику суттєве значення має підвищення урожайності за рахунок якісного посадкового матеріалу. В Україні соняшник є традиційною культурою, а її рентабельність повинна підштовхувати аграріїв до вирощування даної культури.

Список використаної літератури

1. Статистична інформація [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Державного комітету статистики України – Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua.

2. Кириченко В.В. Виробництво соняшнику в Україні: стан і перспективи розвитку // Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. – 2010. №7. – С. 281-286.

3. Маслак О. Сучасні тенденції ринку соняшнику // Техніка і технології АПК. – 2011. №5 (8). – С.35-38.

4. Лисогор В.М. Неформалізований аналіз інноваційних механізмів державного регулювання виробництва насіння соняшнику // Вісник Хмельницького національного університету. – 2011. № 1. - С. 138-142.

5. Пастернак О. Перспективи ринку ріпаку і соняшнику // Вісник Хмельницького національного університету. – 2011. № 3. - С. 40-44.