Педагогические науки/3.Методические основы воспитательного процесса

Вихователь другої категорії Максимова В.О.

ДНЗ № 395 – ЦРД «Росток», м. Донецьк, Україна

Роль дошкільного навчального закладу у правовому вихованні дітей та батьків

З давніх часів людство розуміло, що життя починається з дитинства. Багато філософів та мислителів у своїх працях піднімали проблему захисту дітей. Так Антуан де Сент-Екзюпері писав: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили…». Особливо гостро ця проблема стоїть у 21 столітті, тому що соціально-економічна ситуація сучасного світу відбивається, перш за все, на дітях. Розуміючи, що вони найдорожче, що є в будь-якому суспільстві, незалежно від політичного ладу і релігійного віросповідання, педагоги стоять перед вирішенням важливішої проблеми: як захистити права дитини, зберегти тим самим генофонд нації?

Для нашої країни проблема захисту прав дитини має особливу актуальність. З кожним роком зростає число сиріт, безпритульних дітей та тих, хто перебуває у соціально несприятливих умовах. За багатьма цифрами, які нам надають різні організації, стоять скалічені долі мільйонів дітей. У яких духовна і моральна порожнеча, і якщо не зробити своєчасних заходів, то ця особистість не зможе існувати у нормальному житті суспільства. Тому формування національної свідомості громадян, їх світоглядних орієнтацій та вироблення власної філософії життєдіяльності є особливо актуальними сьогодні.

В оновленій системі освіти головною тенденцією розвитку є гуманістична педагогіка. Гуманізація стає ключовим елементом нового педагогічного мислення, а розвиток особистості – головною метою освіти.

Тому важливо закласти фундамент для істотно нової педагогічної практики, що базується на любові, внутрішній свободі, творчості, гуманізмі, взаємодії дорослого і дитини, пробудити й розвинути природні сили, створити оптимальні умови для повноцінної самореалізації кожної особистості.

Гуманізація навчально-виховного процесу, як один із принципів дошкільної освіти, допоможе педагогам у співпраці з сім’єю у вирішенні завдань правового виховання, спрямує на обов’язкове прийняття кожну дитину як унікальної особистості, визнання його прав та обов’язків.

Як допомогти дитині увійти в цей великий світ, з усіма його проблемами і труднощами? Як навчити активно пізнавати світ і себе?

Щоб зрозуміти інших, треба навчитися розуміти себе. Тому увагу дитини слід спрямувати на власну особистість, допомогти їй створити реальний образ свого «Я», навчити жити у злагоді із самим собою та толерантно ставитися до оточуючих.

Дитині надаються такі ж права, як і дорослій людини. Разом із тим стверджується, що дитина менш захищена, а тому потребує особливої уваги, особливого піклування з боків батьків, педагог та держави.

Наша країна є гарантом реалізації положень Конвенції про права дитини, яка була прийнята Організацією Об’єднаних Націй 20 листопада 1989 року й ратифікована Верховною Радою України 27 вересня 1992 року, та в наш час максимально намагається до законодавчої та практичної реалізації цих прав. Про це свідчать такі законодавчі і нормативні акти, як Національна доктрина розвитку освіти «Освіта 21 століття» , національна програма «Діти України» (18 січня 1996 року), Закон України «Про дошкільну освіту» (11 липня 2001 року), Закон України «Про охорону дитинства» (26 квітня 2001 року) та Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», програма «Впевнений старт».

Найголовніший закон – Конституція України – гарантує рівність у правах дітей незалежно від походження, а також від того, народилися вони в шлюбі чи ні. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом. Утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на державу.

Не одне покоління фахівців ставило перед собою питання: з якого віку треба починати знайомити дитину з правами людини? За рекомендацією ЮНЕСКО, це необхідно починати ще в дошкільному віці, тому що цей процес довгостроковий.

Дошкільний період – найбільш сприятливий для формування громадянських рис особистості. Саме в дошкільному закладі відбувається початковий етап соціальної адаптації дитини до умов життя в товаристві незнайомих людей. У зв’язку з цим перед педагогами постає завдання: формувати певні прояви майбутнього громадянина, забезпечити входження дитини в природний світ, традиції українського народу, взаємозв’язок загальнонародного і національного.

Провідну роль у вихованні дітей відіграє сім'я. Це – перший осередок виховання людяності, національної свідомості, патріотизму й демократизму. Тут прищеплюють дітям здорові норми та навички культурної поведінки, вчать шанувати рідну мову, національні звичаї і традиції, готують до життя. Саме родина закладає підґрунтя вихованості, особлива міцність якого пояснюється тим, що базується воно на любові між батьками і дітьми та теплих взаєминах. Тому, як зазначалося у виступах на ІІ Всеукраїнському з'їзді працівників освіти, турботою освітянської громадськості повинно стати суттєве підвищення педагогічної культури в суспільстві й у кожній сім'ї зокрема. Поки що спостерігаємо, що в багатьох сім'ях основний педагогічний арсенал у ставленні до дітей складається лише із власного дитячого досвіду нинішніх батьків.

Багато чого роблять інстинктивно, але щоб виховання дитини було більш успішним необхідно самим вчитися, обговорювати і спостерігати. Завдання батьків допомогти дітям адаптуватися до життя, навчити їх жити в демократичному суспільстві, регулюючи свої права у відносинах з державою та іншими людьми. Ефективність захисту прав дитини в значній мірі залежить від того, наскільки добре батьки обізнані про свої права, права дітей та механізми, які є для забезпечення цих прав; наскільки самі дорослі здатні, живучи і діючи, як законослухняні громадяни, передати ці правові знання дітям , захищати їх права.

Далеко не завжди у сім'ях вшановують права дитини, сприяють вихованню вільної, самостійної, відповідальної і демократично орієнтованої особистості. Тому нагальним завданням є започаткування своєрідного педагогічного всеобучу батьків.

Головне у співпраці з кожною сім'єю – допомогти батькам зрозуміти і сприйняти сучасні гуманістичні ідеї та орієнтири, які ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її всебічний розвиток. Ігнорування суб’єктивного досвіду дитини призводить до виникнення проблем у вихованні та труднощів у навчанні.

Як залучити батьків до правове виховання? На сам перед, необхідно визначити рівень правової обізнаності батьків, за допомогою анкетування чи безпосередніх бесід. Наступний крок – педагог підбирає матеріал (спираючись на отримані результати) та дидактичний аспект організації роботи з правового виховання як з батьками так із дітьми.

У роботі з правової освіти дошкільників найбільш ефективним є метод проектних технологій. Метод проектної діяльності є одним із перспективних методів у сучасній освіті, який бере за основу особистісно-орієнтований підхід до навчання і виховання, він розвиває пізнавальний інтерес до різних галузей знань, формує навички співробітництва.

Проект – це самостійна і колективна завершена творча робота, що має спеціально значущий результат. В основі проекту – проблема, для розв’язання якої необхідний дослідницький пошук у різноманітних напрямах, а його результат узагальнено та об’єднано в одне ціле.

Використання методу проектів у дошкільній освіті, як одного із методів інтерактивного навчання дітей, дозволяє значно підвищити самостійну активність дошкільників, розвивати творче мислення, уміння самостійно, за допомогою різноманітних засобів знаходити інформацію про предмет або явище, згодом використовувати ці знання для створення нових об’єктів дійсності.

Метод проектів можна розглядати як особливий механізм взаємодії сім'ї та ДНЗ. Батьки можуть бути не тільки джерелом інформації, реальної допомоги та підтримки дитини і педагога у процесі роботи над проектом, а також стати безпосередніми учасниками освітнього процесу, збагатити свій педагогічний досвід та отримати задоволення від своїх успіхів та успіхів дитини.

Упровадження в освітній процес такої технології, як метод проектів, сприяє розвитку творчої особистості, яка відповідає соціальному замовленню на сучасному етапі, а також сприяє активній участі батьків та інших членів сім'ї в освітньому просторі дошкільного навчального закладу.

З давніх-давен в українського народу сформувався погляд на сім'ю і рід як на святиню, а виховання дітей є святим обов'язком батьків. Родина — це перше мікросередовище, куди потрапляє дитина, опановуючи перші шляхи соціалізації в сім'ї. А дитячий садок – це друга родина малюка. Тому необхідно здійснювати системний підхід до організації правової освіти дітей через родину.

Необхідно підкреслити, що система правової освіти і виховання має бути безперервною, починаючи з дошкільного закладу, продовжуючи у школі, вузі, лише тоді вона може дати позитивний ефект.