Лихачева Г.О., Саєнко В.Г

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Зміст і результативність державного податкового регулювання

 

В умовах ринкової економіки головними методами державного регулювання стають економіко-фінансові: оподаткування, ціноутворення, фінансові, банківсько-кредитні методи тощо.

Маневруванням податковими ставками, пільгами, змінами умов оподаткування, зміною різних видів податків держава створює умови для прискорення розвитку певних галузей, територій, виробництв, підприємств, сприяє вирішенню актуальних для суспільства проблем. Податкова система є досить суттєвим важелем впливу на економіку з метою розвитку її в необхідних напрямах. Так, держава, завдяки вмілому регулюванню податкової системи, може стимулювати розвиток сільськогосподарського виробництва та окремих сільськогосподарських культур, малого та середнього бізнесу, експорт окремих виробів.

Сутність державного податкового регулювання розглядались у роботах В.Т. Александрова, Ф.Ф. Бутинця, Н.С. Вітвіцької, П.К. Германчука, М.М. Коцупатрого, Н.М. Малюги, О.І. Назарчука, О.А. Ногіної, Н.І. Петренко, Н.І. Рубана, І.Б. Стефанюка, М.Т. Фенченко, І.Ю. Чумакової.

Метою дослідження є розкриття змісту податкового регулювання на рівні держави.

Актуальність дослідження полягає в тому, що  податки є тільки джерелом отримання доходів бюджету, а й повинні також виступати найважливішим інструментом податкового регулювання економіки.

Податкове регулювання являє собою комплекс практичних дій щодо розробки загальної структури дохідної частини бюджету держави, досягнення оптимальності податкових платежів. На державному рівні під податковим регулюванням розуміють якісні зміни податкової політики та здійснення таких податкових заходів, які дають змогу досягти повноти та своєчасності виконання бюджетів усіх рівнів.

Мета, завдання та зміст податкового регулювання визначаються регулюючою функцією податків, тобто цей процес необхідний і від нього залежить стан не тільки податкової політики, а й економічний стан держави. Значення податкового регулювання зростає ще й у зв’язку з тим, що воно дає змогу вирішити ряд важливих завдань:  регулювання попиту та пропозиції; вплив на темпи інфляції; формування раціональної галузевої структури;  стимулювання інвестиційних процесів;  підтримка інноваційної діяльності;  збільшення обсягів діяльності й розвиток конкурентного середовища; стимулювання раціонального використання ресурсів; стримування зростання обсягів виробництва товарів [2, с.145].

Реалізація податкового регулювання можлива лише при взаємодії інтересів держави та платників податків, механізми та правила якої зафіксовані в єдиному документі – Податковому кодексі України. Такий документ повинен вивести податкову систему країни на якісно новий рівень взаємин між податковими органами і платниками податків, і подібне вже має місце в цілій низці країн [4, c.68].

Україна почала жити за новим ПКУ досить недавно, але вже можна відзначити ряд переваг та недоліків.

Що стосується переваг, то, деякі плюси в оподаткуванні є для середнього і великого бізнесу. З 2011 року зменшується ставка податку на прибуток із 25 до 19%, а потім і до 16%. Щодо податку на додану вартість, то з 2014 року він зменшується на 3% - із 20 до 17%.

Серед недоліків можна виділити те, що новий кодекс повністю орієнтований на Європейську систему оподаткування, тобто всі норми перенесені в українське оподаткування, не враховуючи при цьому сучасного стану економіки України.

 Згідно з підрозділом 8 розділу ХХ Податкового Кодексу України фізичні особи платники єдиного податку не можуть бути платниками податку на додану вартість. Ця норма значно обмежує діяльність підприємців, що працюють на спрощеній системі оподаткування. Негативним явищем для підприємств спрощеної системи оподаткування виступають також норми Податкового кодексу, які стосуються перевірок суб'єктів спрощеної системи оподаткування, зокрема, фактичні перевірки без попередження платника податку, визначені статтею 80 ПКУ [1].

Отже, на сьогодні залишаються відкритими питання переорієнтації чинної податкової системи на стимулювання процесів соціально-економічного розвитку країни, вирішення яких може стати кроком до підвищення конкурентоспроможності держави та сприяти розвитку економіки України.

Література:

1.      Податковий кодекс України ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, №13-14, ст.112). - http://zakon.rada.gov.ua

2.      Г.Нагорняк. Проблеми податкового регулювання в Україні та шляхи їх вирішення / Г.Нагорняк, Ю.Вовк // Галицький економічний вісник. — 2010. — №2(27). — с.140-152 - (фінансово-кредитне забезпечення діяльності господарюючих суб’єктів).

3.      Іванов Ю.Б. Світові тенденції антикризового податкового регулювання //Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). - 2010. - №1(48). – с.10-15.

4.     Новицький В.Є. Податкове регулювання в системі інструментів соціально-економічного розвитку: питання методології // Фінанси України. – 2007. – № 10. – С. 60–73.