Дьоміна М.С.,

Науковий керівник к.е.н., доцент Саєнко В.Г.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

СТИМУЛЮВАННЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ ДО ПЕРЕХОДУ НА СИСТЕМУ ЄДИНОГО ОПОДАТКУВАННЯ З БОКУ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

Визначено необхідність реформування податкової політики держави для забезпечення економічної безпеки бізнес-середовища. Приведено приклад застосування спрощеної системи оподаткування торговельного підприємства та визначено рівень бюджету його вилучення.

Уповільнення процесів ринкового реформування економіки України, несформованість активних і легальних мотивацій підприємництва загострюють необхідність скорішого становлення механізму державного регулювання економічних процесів, адекватного вирішенню цих задач. Одним з найважливіших елементів цього механізму є податкове регулювання підприємницької діяльності, і зокрема, податкове стимулювання розвитку малого підприємництва.

Актуальність теми. Сучасний стан оподаткування, незважаючи на його постійне удосконалення, відповідає не всім принципам бюджетної системи. Так, принцип автономності, в основі якого є те, що кожен бюджет, створений в країні, є відносно відокремленим і формується незалежно від інших бюджетів, виконується досить умовно. Оскільки він досягається шляхом надання необмежених прав місцевим органам влади (надалі - МОВ) у межах своєї компетенції при затвердженні та виконанні власних бюджетів, це зумовлює необхідність, з одного, боку подальшого теоретичного та методичного обґрунтування методів стимулювання підприємств до переходу на систему єдиного оподаткування, а з іншого, адаптації суб’єктів підприємництва, і в особливості - малих підприємств до чинних умов оподаткування засобами податкового планування. [3]

Розвиток теорії малого підприємництва, удосконалення методичних підходів, методів та інструментарію податкового регулювання діяльності малих підприємств знаходяться в центрі уваги багатьох науковців. Серед вітчизняних та зарубіжних учених-економістів, які внесли суттєвий вклад у розробку наукових засад розвитку підприємництва та податкових механізмів його активізації, слід виділити таких авторів, як В. Вишневський, П. Гега, В. Гриньова, Ю. Іванов, Н. Куцин, Н. Кучерявенко, П. Мельник, В. Парсяк, А. Поддєрьогін, В. Соколенко, С. Сутирін, Л. Українська, В. Федоров, Д. Черник та ін.

Досить високі економічні показники роботи суб'єктів малого бізнесу в порівнянні з підприємствами державної форми власності в період становлення ринкових стосунків, а також досвід розвитку зарубіжних країн викликало необхідність стимулювання розвитку даного сектора економіки. Законодавча система в області податкової політики надає можливість суб'єктам малого підприємництва використовувати спеціальні режими оподаткування, сприяючи як зниженню податкового навантаження, так і вживанню додаткових пільгових умов при здійсненні підприємницької діяльності. Платникам, відповідно до законодавства, надається право самостійно вибрати будь-який з існуючих спеціальних режимів оподаткування. Вибір того або іншого режиму оподаткування впливає на:

– кількість обчислюваних податків і зборів;

– порядок і терміни сплачуваних податків і зборів;

– рівень податкового навантаження;

– перспективний фінансовий результат діяльності;

– фінансовий платіжний календар;

– порядок організації бухгалтерського і податкового обліку;

– організацію збутової і постачальницької діяльності.

Так, протягом останніх десяти років розміри ставок єдиного податку не змінювалися, незважаючи на те, що в економіці країни постійно відбувається зростання таких показників, як індекс інфляції, мінімальна заробітна плата, споживчі ціни тощо.

Для порівняння податкового навантаження торговельних підприємств з використанням спрощеної та загальної системи оподаткування із вибіркової сукупності досліджених підприємств було вибрано 2, максимально подібних за предметом та організацією своєї діяльності. Дані про сплату податків такими торговельними підприємствами наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Показники сплати податків та податкового навантаження торговельними підприємства в 2010 році

Показник	Підприємство 1	Підприємство 2
Система оподаткування	Спрощена	Загальна
Обсяг товарообороту, тис. грн	716,3	1004,6
Прибуток, тис. грн	16,4	22,6
Чисельність працюючих, чол.	10	9
Сума сплачених податків, всього, тис. грн., у т.ч.	97,4	140,1
– єдиний податок	71,6	–
– ПДВ	–	82,4
– податок з прибутку підприємства	–	31,5
– комунальний податок	–	0,1
– податок з власників транспортних засобів	1,0	1,0
– збір за забруднення навколишнього середовища	0,6	0,6
– торговий патент	–	0,6
Відрахування до держаних цільових фондів, тис. грн	24,2	23,9
Податкове навантаження товарообороту, %	13,5	13,9

За умови проведення індексації граничного обсягу виручки від реалізації товарів хоча б з врахуванням інфляції, цей показник становив би 1129,0 тис. грн. Таким чином, підприємство 2 мало б змогу використовувати в своїй діяльності спрощену систему оподаткування, що дозволило з зменшити його податкове навантаження на 1,4 % і таким чином зекономити 14,1 тис. грн. До того ж дохідна частина даного місцевого бюджету збільшилась би на суму 97,4 тис. грн.

Таким чином, спрощена система оподаткування повинна стати більш доступною для суб’єктів малого бізнесу загалом і в торговельній сфері зокрема, оскільки спрощення процедури обліку та звітності, а також зменшення податкового навантаження на товарооборот підприємства стимулює роботу таких підприємств в правовому полі, знижує ухиляння від сплати податків.

На сьогодні викликає занепокоєння позиція деяких органів виконавчої влади та громадських організацій щодо ліквідації спрощеної системи оподаткування або перехід до самозайнятих осіб (без найманих працівників). Така позиція формується лише виходячи з окремих видів діяльності або окремих прикладів суб’єктів – “спрощенців” в частині мінімізації чи ухилення від сплати податків, але при цьому не враховується, що подібні приклади можуть бути (що навіть більш вірогідніше) і при застосуванні загальної системи оподаткування. Проте, спрощена система оподаткування є вигідною не лише з позиції підприємців, але й для розвитку державної економіки загалом. Зокрема, авансова сплата цих податків є обов’язковою умовою їх застосування. Надходження коштів від сплати єдиного та фіксованого податків є джерелом постійного та гарантованого поповнення державного та місцевих бюджетів. Таким чином, буде відбуватись посилення децентралізації бюджетної системи та виконуватись принцип автономності, зазначений у Бюджетному кодексі України. Не слід ігнорувати те, що наслідком ліквідації спрощеної системи оподаткування стане скорочення значної кількості робочих місць на вже створених підприємствах та уповільнення розвитку підприємництва в цілому, що загрожує формуванню легального прошарку малого підприємництва. [1]

Спрощена система оподаткування потребує удосконалення правових засад свого використання. Зокрема, для подальшого стимулювання суб’єктів підприємницької діяльності до переходу на систему єдиного або фіксованого оподаткування, на нашу думку, необхідно збільшити (з врахуванням інфляційних процесів) граничних розмірів виручки від реалізації, за дотримання яких малі підприємства мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування (на єдиному податку). Потрібно переглянути і спростити процедуру отримання дозволу (а тим більше переходу) на застосування єдиного податку в оподаткуванні діяльності підприємств. Також, у якості методу стимулювання можемо запропонувати проведення роз’яснювально-заохочувальних заходів, чим формувати у суб’єкта відчуття приналежності до збагачення бюджету саме свого регіону (району) та викликання відчуття прозорості системи оподаткування, що в подальшому, як слідство, може призвести до виведення з «тіні» певної кількості підприємств. Реформування податкової системи в Україні повинно здійснювати з врахуванням стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку, направлених на випереджаюче економічне зростання, підвищення рівня життя населення та зростання конкурентоспроможності та репутації вітчизняного бізнес-середовища в світі.

Проведене дослідження дозволяє виявити значення та резерви підвищення стимулюючої ролі оподаткування в розвитку вітчизняного малого бізнесу і є складовою комплексної оцінки впливу податкової політики держави на сучасних умовах. Перспективні дослідження в даному напрямку доцільно здійснювати шляхом пошуку компромісу між підприємствами і державою через реалізацію фіскальної політики на взаємовигідних умовах та з орієнтацією на євроінтеграцію України.

Література:

1. Іванов Ю. Б. «Операції з платниками єдиного податку: податковий облік та податкові наслідки» // - 2010. - 112С.

2. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. Електронний ресурс: [http://ukrstat.gov.ua/control/uk/localfiles/display/operativ/operativ2006/sze/sze_ric/mp/mp_u/2010.htm].

3. Бутко М., Мурашко М. Організаційні заходи сприяння малому бизнесу // Економіка України, №7, 2009, С. 20-24.