Сучасний стан та механізм забезпечення екологічної безпеки в Україні

Донецький національний університет економіки та торгівля імені Михайла Туган-Барановського

Сучасний стан та механізм забезпечення екологічної безпеки в Україні

На сучасному этапі стан екологічної безпеки має велике значення для розвитку України, як сучасної держави, що має приділяти велику увагу суспільній безпеці країни. Зараз поряд з економічними та соціальними проблемами можна окремо виділити екологічні проблеми, бо усі вони мають чимале значення для нормального розвитку країни.

Метою даної статті є розгляд основних актуальних проблем екологічної безпеки України, а також визначення основного механізму їх врегулювання.

Вивченням даної проблеми займається велика кількість українських вчених, серед яких В.М. Ісаєнко, О.В. Проніна, В.А. Барановський,
Фоміна М.В., Зеркалов Д.В. та ін.

Екологічна безпеека – це такий стан навколишнього середовища, коли гарантується запобігання погіршенню екологічної ситуації та виникнення небезпеки для життя та здоров'я людини. До елементів екологічної безпеки можна віднести: стан атмосфери, водних ресурсів господарсько-питного та культурно-побутового використання та земельних Ґрунтів. Екологічна безпека напряму залежить від реального стану екології в країні.

Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що є наслідком нехтування об’єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу держави.

Зараз важливою є проблема радіоактивного забруднення. Внаслідок аварії на Чорнобильській АС понад 41 тис. км території країни забруднено радіонуклідами, а приблизно 2,4 млн осіб живуть у забруднених регіонах. У майбутньому радіоактивне забруднення може призвести до серйозних генетичних змін у загальнонаціональному масштабі.

Також занепокоєння викликає стан питної води. Найбільш забруднена вода у басейні Дніпра, що є джерелом питної води для більш ніж 70% населення України. Також у критичному стані південні прибережні райони Чорного й Азовського морів.Також має місце хронічна нестача питної води у південно-східних районах, а також у Криму, де скорочення запасів питної води вже призвело до спалаху низки інфекційних захворювань, в тому числі холери.

Високим є рівень забруднення повітря – особливо у промислових районах. Головні джерела забруднення повітря – металургійні, хімічні-нафтохімічні підприємства, а також електростанції. У Донецько-Дніпровському регіоні середня концентрація шкідливих для здоров'я людей речовин в атмосфері до 5 разів перевищує рівні індустріальних країн.

Близько 71% земель знищено, а хімічне забруднення ґрунтів надзвичайно високе. Понад 70% території черноземів забруднені пестицидами й нітратами.

Загальний стан екологічної безпеки погіршується ще й низьким рівнем свідомості суспільства та некомпетентністю політиків. Тому необхідно впровадити ефективний механізм забезчення екологічної безпеки в Україні.

Під механізмом забезпечення екологічної безпеки розуміють комплекс взаємопов’язаних державно-правових засобів, спрямованих на досягнення екологічної безпеки шляхом регулювання і контролю діяльності суб’єктів екологічних правовідносин за допомогою еколого-правових норм. Цей механізм забезпечує розробку екологічних нормативів , моніториг за реальними показниками екологічної безпеки України, а також впровадження системи заходів щодо поліпшення екологічного стану. У звязку з цим державою за останні роки була розроблена та впроваджена велика кількість програм, законодавчо-правових нормативів, періодично проводяться єкспертизи щодо стану екологічної безпеки.

За роки незалежності України практично створено нове природоохоронне законодавство, яке включає Земельний, Лісовий, Водний кадастри та Кодекс про надра, закони України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та багато інших, за якими встановлюються такі показники екологічної безпеки як: гранично допустимі концентрації забруднювальних речовин у природному середовищі; гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та інших шкідливих впливів; гранично допустимий вміст шкідливих речовин у продуктах харчування,- гранично допустимі норми викидів у навколишнє природне середовище забруднювальних речовин, а також відомості про наявність та стан природних ресурсів (у кадастрах України).

Найбільш глобальними програмами, впровадженими в Україні за останні роки є Програма формування національної екологічної мережі України на 2000—2015 рр, Програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів та Програма проведення моніторингу навколишнього природного середовища. Ці програми спрямовані на покращення реального стану екологічної безпеки України та наближення цих реальних показників до нормативних.

Ризик підвищеної екологічної небезпеки зобов’язує державу по-новому оцінювати факти її прояву. Україна повинна намагатися відповідним чином реагувати на суспільні проблеми і підтримувати прогресивні світові ініціативи у цій сфері. Багатий природно-ресурсний потенціал, високоосвічене населення, розвинуті індустрія та інфраструктура створюють всі необхідні передумови для впровадження в Україні ефективної екологічної політики.

Література

1. Барановський В.А. Еколого-географічні дослідження проблем екологічної безпеки // Оцінка екологічного ризику та безпека життєдіяльності. – К., 2009. – С. 2 – 5.

2. Екологічна безпека - важлива складова національної безпеки України//Наука сьогодні . - 2011 . - № 8 - С.15-16.

3. Качинський, А.Б. Екологічна політика й екологічна безпека України//Екологічний вісник . - 2010 . - № 1 - С.24-26.

4. Проніна, О. В.Екологічна безпека як об'єкт державної екологічної політики//Економіка та держава . - 2010 . - № 4 - С.150-152.