Экономические науки /2.Внешнеэкономическая деятельность

магістр Полтарескул І.В.

Одеський Національний Політехнічний Університет

Сутність управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах ЗЕД

Актуальність теми. В умовах формування ринкової економіки, що передбачає самостійність підприємств у питаннях виробничо-господарської діяльності, для більшості з них актуальною стає проблема забезпечення конкурентоспроможності. На сьогоднішній день проблема управління конкурентоспроможністю підприємства стає нагальною для сучасних підприємців, адже світова криза загострила важку ситуацію конкурентній боротьбі підприємств.

Вагомий внесок у дослідження конкуренції й розробку механізму управління конкурентними перевагами зробили, як закордонні вчені економісти: М.Портер, І.Ансофф, Ф.Котлер, А.Градов, Н.Мойсеева, Н.Симеонова, Р.Фатхутдінов, так і вітчизняні вчені: Е.Азорян, І.Решетникова, В.Геравимчук, А.Воронкова, Ю.Ярошенко. Незважаючи на значну кількість робіт, присвячених дослідженню конкуренції, багато питань потребують подальшого дослідження, зокрема щодо узагальнення сутності поняття управління конкурентоспроможністю підприємства.

Метою данної статті є узагальнення поняття управління конкурентоспроможності підприємства (КСП) у сучасних умовах господарювання.

Сучасне тлумачення поняття конкурентоспроможності як багатофакторного економічного процесу реалізації конкурентних відношень припускає найважливішу умову його здійснення - управління конкурентоспроможністю підприємства.[1]

Проаналізувавши наявні визначення поняття «управління КСП» можна зазначити, що даний процес являє собою підфункцію менеджменту, що має цілеспрямовану дію на поточний і майбутній рівень КСП порівняно з підприємствами, що випускають аналогічну продукцію.

Управління конкурентоспроможністю підприємства є певним аспектом менеджменту підприємства, спрямованого на формування розвиток і реалізацію конкурентних переваг і забезпечення життєздатності підприємства як суб'єкта економічної конкуренції.

Сучасна концепція управління конкурентоспроможністю підприємства грунтується на використанні базових положень науки управління, відповідно до яких основними елементами системи управління є мета, об'єкт і суб'єкт, методологія і принципи процес і функції управління[2].

Метою управління конкурентоспроможністю підприємства є забезпечення життєздатності і постійного функціонування підприємства при будь-яких економічних, політичних, соціальних і інших змінах в його зовнішньому середовищі. Управління конкурентоспроможністю підприємства має бути спрямованим на[3]:

а) нейтралізацію (подолання) або обмеження кількості негативних (деструктивних) чинників впливу на рівень конкурентоспроможності підприємства шляхом формування захисту проти них;

б) використання позитивних зовнішніх чинників впливу для нарощування і реалізації конкурентних переваг підприємства;

в) забезпечення гнучкості управлінських дій і рішень - їх синхронізації з динамікою дії негативних і позитивних чинників конкуренції на певному ринку.

Об'єктом управління конкурентоспроможністю підприємства є рівень конкурентоспроможності необхідний і достатній для забезпечення життєздатності підприємства як суб'єкта економічної конкуренції.

Розглядаючи управління конкурентоспроможністю підприємства як організаційноекономічну категорію, необхідно відмітити, що, передусім це управління економічними процесами і такими що складаються при їх здійсненні специфічними экономіними стосунками (ринковими конкурентними стосунками). Відповідно об'єктами управління конкурентоспроможністю являються конкурентні стосунки, а суб'єктами - різнорівневі органи управління і його менеджмент.

В той же час конкурентоспроможність, що розглядається як процес реалізації специфічних економічних стосунків, є категорією динамічною і цілеспрямованою (спрямованою на реалізацію відповідних цілей). Ця динаміка обумовлена динамікою зовнішніх і внутрішніх чинників, конкурентного середовища, що викликається зміною, внаслідок її нестабільності. Тому чинники конкурентоспроможності підприємства можуть розглядатися у своїй динаміці як керовані параметри, управління якими спрямоване на формування, підтримку і розвиток конкурентних переваг підприємства.

Отже, сучасне поняття управління конкурентоспроможності підприємства – це сукупність управлінських дій, спрямованих на дослідження діяльності активних і потенційних конкурентів, їх сильних і слабких сторін, а також розробку конкурентних стратегій, що забезпечують формування й підтримку довгострокових конкурентних переваг.

Система управління конкурентоспроможністю підприємства є динамічною, що зумовлює потребу її постійного удосконалення, що є особливо актуальним в умовах структурної перебудови національної економіки і обґрунтування методично-організаційних засад політики її економічного зростання. Теорія і практика управління конкурентоспроможністю вітчизняних підприємств свідчить про те, що управління підприємством стає ефективнішим за умови реалізації наукових принципів і методів організації управління конкурентоспроможністю підприємства.

Література:

1. Балабанова Л. В. Управление конкурентоспособностью предприятий на основе маркетинга: [монография] / Л. В. Балабанова, А. В. Кривенко. – Донецк: ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, 2004.

2. Скударь Г.М. Управление конкурентоспособностью крупного акционерного общества: проблемы и решения / Г.М. Скударь. – К. : Вид-во "Наук. думка", 2009.

3. Фатхутдинов Р.А. Управление конкурентоспособностью организации. Учебное пособие. М.: Изд-во Эксмо, 2004.