Удосконалення організації зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Зовнішньоекономічна діяльність – поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності: зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування, міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.

ЗЕД підприємства - це сукупність виробничих, організаційних і комерційних функцій підприємств, орієнтованих на експорт або експорт. При цьому підприємство як самостійну ланку економічного процесу може самостійно визначати форми робіт (послуг) на зовнішньому ринку, самостійно вибирати партнерів, самостійно визначати номенклатуру продукції (послуг) для експорту, встановлювати свої ціни, визначати терміни поставки, обсяг продажів і т.д. і при цьому підприємство може відкривати валютні рахунки.

Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного господарського суб'єкта.

Составною частиною організації експортно- імпортних операцій є вибір форми розрахунків з контрагентом.

Сучасна міжнародна торгівля пов'язана з великою кількістю товарів, тому й об'єкти дослідження залежать від роду діяльності фірми. Відповідно й методи, що застосовуються в ході дослідження, можуть істотно розрізнятися. Поряд з тим існує ряд найважливіших факторів, що завжди вивчаються під час підготовки будь-якої зовнішньоекономічної операції:

1) політичні відносини з країною-контрагентом. Напружені політичні відносини з країною-контрагентом, природно, не будуть сприяти можливості укладання контракту. Введення ембарго проти тієї чи іншої держави також спрямоване на досягнення визначених політичних цілей за допомогою економічних інструментів. Крім цього в рамках політичних і військових об'єднань (таких, як, наприклад, НАТО) діють комітети і комісії, що встановлюють обмеження на торгівлю визначеними товарами з зазначеними країнами (наприклад з Східною Європою).

2) ємність і кон'юнктура товарних ринків. Вивчення ємкості ринку дозволяє визначити загальні умови, у яких можлива торгівля. Кон'юнктурні спостереження дозволяють перевірити правильність прийнятого рішення щодо ємкості ринку, виявити коливання і найвигідніші умови продажу і покупок, методи здійснення зовнішньоторговельних операцій, час і місце виходу на ринок.

3) торгово-політичні умови. Серед торгово-політичних умов велика увага приділяється розмірам мита і зборів, методам розрахунку мита, умовам зберігання на митних складах. Крім цього вивчається ліцензійна система і порядок одержання ліцензій, можливість встановлення квот, валютних обмежень; умови торгових договорів даної країни з іншою країною-контрагентом, система санітарно-гігієнічних правил та ін.

4) транспортні умови. Вони відіграють важливу роль, тому що впливають на ціну товару. Тому варто вивчити наявність прямих рейсів, тарифи лінійного судноплавства, фрахтові ставки; залізничні тарифи, ступінь механізації вантажно-розвантажувальних робіт, вартість збереження вантажу, ставки портових зборів, правила й особливі умови перевезень.

5) умови платежу і кредиту. Необхідно вивчити можливість надання кредиту, його форми, що найчастіше використовуються в торгівлі тими чи іншими товарами, вартість кредиту.

6) правові умови. Велике значення має вивчення законодавства про здійснення торгових операцій: страхування і торгове судочинство, закони про правове положення і діяльність іноземних фірм, охорону промислової власності, патентування винаходів, реєстрацію торгових знаків, арбітраж.

7) специфічні вимоги ринку. У різних країнах склалися певні вимоги до номенклатури, асортименту товарів і їхньої якості. Вони обумовлені географічними, кліматичними умовами, традиціями, смаками і повинні обов'язково враховуватися під час підписання контракту.

8) канали і методи збуту. Вивчається товарозбутова мережа в країні збуту, роль посередників. Особлива увага приділяється аналізу збутової мережі конкурентів, методам і техніці збуту, нормам обслуговування, рекламі.

Важливу роль у ЗЕД України відіграє будівельна галузь. Світовий і вітчизняний досвід застосування сухих сумішей у будівництві підтверджує їх високу ефективність і переваги в порівнянні з традиційними розчинами на основі суміші піску та цементу. СБС застосовується на всіх етапах будівництва, отже, стратегічне рішення з вибору компанії-постачальника сухих будівельних сумішей прямо впливає на якість робіт та швидкість їх виконання.

Вітчизняні виробники СБС не в змозі задовольнити потреби внутрішнього ринку, саме тому значні обсяги СБС доводиться імпортувати.

До імпортерів постачальників сухих будівельних сумішей в Україні відносяться торгівельні марки: польські Stabill, Atlas, Alpol Gips, Megaron, Semin (Франція), Lafarge, Rigips, Vetonit (Фінляндія), «Мета ХХІ» (Італія).

До великих імпортерів варто також віднести ДП «Кнауф Маркетинг»(Knauf, Німеччина) і «Хенкель Баутехнік » (торгові марки Thomsit, Polybit).

Також слід відмітити, що споживач часто вибирає продукцію, якщо добре знає назву торгівельної марки, тобто торгівельна марка є розрекламованою та впізнаваємою. Досить широко в Україні представлені торгові марки Litokol, Kerakoll (Італія), Semin, Emfi (Франція), Mira (Данія), Stomix (Чехія), Bolix (Польща), "Крепс" (Росія), «Сармат-Термо» (Білорусь).

Таким чином, ми бачимо, що сегмент СБС достатньо широко запропоновано в нашій країні, саме іноземними виробниками.

В 2006 році в Україні була проведена сертифікація сухих будівельних сумішей. Сертифікація - це процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію того, що продукція (товар, процес, послуга) відповідає певним умовам. Третьою називають бік, яка не залежить від першої сторінки (постачальника) і другої сторони (покупця). Головним завданням сертифікації є перешкода реалізації продукції, небезпечної і шкідливої для життя і здоров'я людей і навколишнього середовища.

Продукція, яка відповідно до законодавства підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, повинна вироблятися, ввозитися і реалізовуватися в Україні лише за наявності сертифіката відповідності.

Підприемства – вітчизняні виробники сухихи будівельних сумішей відносяться такі, що є членами Украинськоі ассоціаціі виробників сухих будівельних сумішей, — «Артель» (Киевская обл., торговая марка “Артисан”), «Бахчисарайский комбинат «Стройиндустрия» (Бахчисарай, “Экомикс”), «Бион-Импэкс» (Днепропетровск, “Семь гномов”), «НПП Гелиос» (Львов, “Ферозит”), «Полирем» (ТМ “Полирем”), «Фабрика строительных смесей «БудМайстер» (Павлоград Днепропетровской обл., “БудМайстер”), «Фомальгаут-Полимин» («Полимин»), Харьковский завод строительных смесей (Харьков, “ТОКАН”), «Хенкель Баутехник (Украина)» (торговая марка Ceresit).

За оцінками експертів, в до кризові роки український ринок сухих будівельних сумішей демонстрував стабільне зростання на 25-30% щорічно. Так, якщо в 2006 р. обсяг ринку сухих будівельних сумішей оцінювався в 1 млн т, то в 2007 р. цей показник був вже на рівні 1,25-1,3 млн т. Також у 2006 році ціна на сухі будівельні суміші збільшалась в середньому на 10%, це було пов’язано, в основному з різким подорожчанням полімерів для сухих сумішей.

Зменшення частки імпорту під час фінансової світової кризи відбулося, перш за все, за рахунок скорочення обсягів поставок з Туреччини та Китаю. Якщо в 2007 році з цієї країни було завезено близько 300 тис. т, то в 2008 році - на 3% менше. При цьому незначно зросли поставки з Європи, але частка поставок так і залишилася на рівні 3% обсягу сегмента, хоча передбачалося збільшення до 4-5%. Бар'єром збільшення європейських поставок став стрибок курсу євро. Також були відзначені поставки із США, Єгипту і Німеччини, однак вони носили, скоріше, разовий, ніж системний характер.

Важливу роль у зниженні обсягів імпорту зіграли, звичайно, як кризові явища, так і стрімка девальвація гривні. Досить імовірно, що «внесок» девальвації виявився найбільш вагомим, тому що різке падіння імпорту відбулося саме в четвертому кварталі 2008 року, після різкого зростання курсу валют. Непрямим підтвердженням цього може служити активізація поставок з Туреччини в період літньої ревальвації гривні. Також слід відмітити, що ринок сухих будівельних сумішей чітко відреагував на ситуацію в будівельній галузі. Економічна нестабільність, помножена на споживчий криза довіри до продавців нерухомості, обвалила продажу СБС за 2009 рік на 30%. До цього галузь протягом п'яти років демонструвала щорічно 13-17% зростання. Незважаючи на відсутність активного будівництва. Таким чином усі вище зазначені показники вплинули на загальне становище ринку сухих будівельних сумішей.

Фінансова криза внесла свої корективи в усі сфери економіки, результатом чого стало заморожування будівництва більшості великих об'єктів. Такий стан речей безпосередньо позначився на ринку СБС.

Таблиця 1 - Ринок СБС за походженням

Рік	2006	2007	2008	2009	2010
Обсяг імпортної продукції, %	35	20	11	14	30
Обсяг вітчизняної продукції, %	65	80	89	86	70

Далі детально розглянемо теоретичні та практичні аспекти щодо удосконалення зовнішньоекономічно діяльності підприємства.

Організаційна структура управління ЗЕД як складова частина внутріфірмового управління визначається, насамперед, загальною стратегією підприємства, а також стратегією ЗЕД як її складової. Загальноприйнято вважати стратегію засобом виживання фірми шляхом адаптування до середовища, а структуру - конструкцією, що її підтримує. Ланки ланцюга "середовище - стратегія - структура" взаємопов'язані і взаємозумовлені. Якщо вони не відповідають одне одному, то під загрозу ставиться саме існування фірми.

Організаційна структура управління ЗЕД визначається тією метою і завданнями, які вона покликана вирішувати. ЇЇ мета - максималізація прибутку на довготривалий період за рахунок ефективної участі в міжнародному підприємництві. Організаційна структура управління ЗЕД, як і внутріфірмового управління, повинна постійно розвиватися і вдосконалюватися, пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі і сфері управління. Її форми і методи не можуть залишатися незмінними.

Удосконалення організації імпорту операцій необхідно починати з правильного підбору менеджера з продаж, адже від його кваліфікації залежить правильна організація експортних операцій. Гарний фахівець знає своїх людей, їх сильні та слабкі сторони. Він також розуміє динаміку галузі, потреби клієнтів, поточні економічні тенденції і конкуренцію. Хороший менеджер відділу продажів - це хороший HR-manager. Саме він відбирає і розвиває високоефективну команду.

Менеджери з продаж повинні мати спеціальні знання і володіти здатністю використовувати їх у повсякденній роботі з управління торгівельною діяльністю. Вимоги до їх професійної компетенції можна умовно розділити на дві групи. Першу складають знання та вміння виконувати професійну роботу в управлінні, що вміщують:

а) навики прийняття рішень в ситуаціях, для яких характерні висока динамічність і невизначеність;

б) інформованість з питань розвитку галузі, в якій працює підприємство: конкурентості, динаміки попиту на продукцію;

в) вміння використовувати сучасну інформаційну технологію, засоби комунікації та зв'язку.

Друга група вимог пов'язана зі здатністю менеджерів з продаж працювати з людьми. Менеджери повинні мати особисті якості, які підсилюють довіру та повагу з боку інших. До цієї групи входять:

а) високе почуття обов'язку і відданість справі;

б) чесність у відносинах з людьми і довіра до партнерів;

в) вміння чітко висловлювати свої думки і переконувати.

          Отже, бачимо, що від кваліфікації менеджера з продаж, в обов’язки якого буде входити організація імпортних операцій може значно залежати ефективність самих операцій.

Ще одним важливим аспектом є дослідження  цін на продукцію. Відомо що існує суперечливість інтересів імпортера та експортера. Імпортер зацікавлений продати свій товар за якомога вищими цінами, а імпортер бажає купити за якомога нижчою ціною. Щоб підвищити ефективність імпортних операцій необхідно ретельно дослідити ціни на продукцію, які пропонуються різними імпортерами, в тому числі розглянути варіанти складання угоди з іншими імпортерами, або скоригувати ціну до такого рівня який би задовольнив і експортера, і імпортера. Також необхідно здійснювати дослідження цін на продукцію, щоб своєчасно відреагувати на зміни. В деяких випадках дохід від імпорту може бути значно покращеним. 

Наступним аспектом удосконалення зовнішньоекономічних операцій є пошук більш вигідних постачальників. Для здійснення імпортних операцій необхідно дізнатися про всіх можливих постачальників, та умови співпраці з ними. Потрібно якомога більше здобути інформації про якість послуг які вони надають. Дуже важливо отримати позитивні відгуки від інших клієнтів. Від надійності постачальників залежить ефективність діяльності підприємства. Позитивною тенденцією буде довгострокова співпраця з постачальником. В цьому випадку існуватиме впевненість в його добросовісності та надійності.

Ще один важливий аспект - застосовування засобів страхування валютних ризиків. Під валютним ризиком розуміється ризик можливих фінансових втрат, таким чином ефективність імпортних операцій буде знижена, що не буде певною мірою задовольняти імпортера. Підприємство може суттєво знизити валютний ризик зовнішньоекономічних угод , використовуючи два методи:

- правильний вибір валюти; 

- регулювання валютної позиції по контрактам.

Метод правильного вибору валюти ціни зовнішньоекономічного контракту полягає у встановленні ціни в контракті в такій валюті, зміна курсу якої вигідна для даної організації. Валютні застереження являють собою спеціально включені в текст контракту умови, у відповідності з якими сума платежу повинна бути переглянута в тій же пропорції, в якій відбудеться зміна курсу валюти платежу по відношенню до валюти застереження. Валютне застереження «рівного ризику» збільшує межі коливань валютних курсів і тим самим період часу, на протязі якого партнери можуть без перегляду умов контракту співпрацювати на взаємовигідній основі.

Наступний аспект удосконалення імпортних операцій - організації потрібних строків поставки. Для удосконалення імпортних операцій потрібно також зважати на строки поставки товару. Адже в різних випадках затримка або попередня поставка може призвести до додаткових витрат. Затримка поставки може спричинити, скажімо, збоям в системі виробництва. Попередня поставка завдасть додаткових витрат на зберігання товару. Тому необхідна чітка домовленість про дотримання строків поставки.  

Ще один, не мало важливий аспект - організації правильного транспортного забезпечення. Будь-яка експортно-імпортна операція не обійдеться без використання транспортного засобу. Основними причинами, що сприяють правильній організації транспортного забезпечення при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є:

а) невпорядкованість системи державного регулювання щодо контролю на кордоні та справляння зборів;

б) висока вартість послуг, що надаються митними брокерами, контрольними службами й транспортними терміналами;

в) численні бюрократичні перепони при оформленні міжнародних перевезень;

г) низька швидкість доставки пасажирів та вантажів;

д) несприятлива криміногенна обстановка;

е) брак комплексного, у тому числі інформаційного, обслуговування на шляху здійснення міжнародних перевезень;

ж) недостатність, а на окремих напрямах і відсутність комплексу нормативно-правових актів, що регулюють міжнародні перевезення та їх обслуговування.

Вибір правильного транспортного забезпечення повинен базуватися  на основі даних про товар, який перевозиться, дальність перевезення, інформації щодо необхідності використання конкретного транспорту. Потрібно зважати на той факт, що при перевезені дорогого товару, краще перестрахуватися і використати більш надійний транспорт, наприклад повітряний, хоча він і являється дорожчим. Відомо, що час також відіграє дуже важливу роль в здійснені імпортних операцій, тому дуже важливо, щоб обраний вид транспорту збалансовував витрати часу і грошей на здійснення транспортування. Тільки в цьому разі він буде прийнятним.

Такий аспект, як пошук шляхів мінімізації витрат на організацію імпортних операцій та їх здійснення є дуже важливим для імпортера. Цей крок являється одним із основних на шляху удосконалення імпортних операцій будь-якого господарського суб’єкта. Значна частка витрат відноситься до витрат на організацію імпортних операцій. Існують різні шляхи щодо їх мінімізації.

Перш за все підприємство може запропонувати здійснення імпортних операцій на інших умовах, та зазначити це в договорі, але попередньо необхідно досягти згоди між сторонами. Від встановлених умов, за якими будуть здійснюватися імпортні операції залежить які витрати понесе кожна із сторін угоди. Звісно для імпортера буде вигідно щоб всі витрати стосовно транспортування, навантаження, розвантаження, розмитнення та витрат на інші формальності понесла експортуючи сторона. Тому імпортер повинен наполягати на умовах які б задовольняли його інтереси та мінімізували витрати на здійснення імпортних операцій.

Не слід також забувати, щоб досягати гарних показників постійно, а не одноразово, слід постійно працювати над усіма можливими варіантами удосконалення організації діяльності. Також певний ефект принесе комплексне застосування декількох засад одночасно.

Зовнішньоекономічні операції, як і внутрішні, є результатом визначених управлінських дій: прогнозування і планування, організації, мотивації, керівництва, контролю і т.д. Сутність менеджменту зовнішньоекономічної діяльності полягає в комплексному дослідженні та моделюванні міжнародного середовища у поєднанні з налагодженою взаємодією всіх підрозділів і посадових осіб організації або установи в інтересах продуктивного досягнення визначених зовнішньоекономічних стратегій.

Постає питання, чому саме імпорт СБС потрібен Україні. Тому що важливо зрозуміти, що стабільну якість продукції можуть забезпечити тільки серйозні підприємства, так як для досягнення високих споживчих і експлуатаційних характеристик СБС необхідні:

а) якісне мінеральна і органічна сировина: наприклад, сухий фракціонований пісок, гашене вапно, різні види гіпсів і цементів;

б) точне дозування всіх інгредієнтів і ретельне їх перемішування для досягнення максимально однорідного складу, що вимагає відповідного обладнання, зокрема, спеціальних промислових змішувачів, а не бетономішалки;

в) дорогі імпортні хімічні добавки, які забезпечують СБС необхідні властивості й області застосування;

г) жорсткий контроль вихідної сировини, технологічний контроль безпосередньо в процесі виробництва, вихідний контроль (аналог перебудованого ВТК) за відповідними партіями продукції;

д) власна лабораторія, оснащена досить дорогим обладнанням, яка здійснює постійний моніторинг якості випускаються СБС, а також веде дослідницькі роботи з удосконалення продуктової лінійки і створення нових, затребуваних ринком видів сухих сумішей.

Безумовно, виробництво СБС в Україні функціонує, але через високу собівартість суміші не виправдовують себе в ціновій політиці. Таким чином ми робимо наголос саме на імпорті СБС.

В основному в нашу країну ввозять високотехнологічну специфічну продукцію, обсяги споживання якої невеликі, а тому з економічної точки зору недоцільно її випускати в Україну. Левову частку становлять гідроізоляційні, анкерні матеріали, затірки для швів і ряд інших.

Сьогодні на наступних 3 - 5 років аналітики очікують стабільного зростання ринку СБС.

Такому розвитку подій будуть сприяти стабілізація курсу вітчизняної валюти і ситуації в економіці країни, а також поступове виділення коштів на реалізацію великих проектів, у тому числі будівництво та підготовку об'єктів до Євро-2012.