Економічні науки/3. Фінансові відносини.

Сіташ Т.Д.

Тернопільський національний економічний університет

Вінницький інститут економіки

Оптимізація діяльності галузі охорони здоров'я

Сучасний стан економіки України та її регіонів характерний кардинальними змінами в усіх галузях, у тому числі у системі охорони здоров’я, від ефективності функціонування якої залежить здоров’я нації та яка є опорою для стабільного економічного зростання держави.

Однак реалії сьогодення свідчать про необхідність оптимізації діяльності цієї галузі, оскільки її розвиток має екстенсивний характер та не відповідає вимогам. Недостатньо використовуються фінансові можливості держави у належному грошовому забезпеченні, як галузі охорони здоров’я у цілому, так і окремих закладів, крім того є недоліки методичного та організаційного характеру.

Разом з тим, необхідність визначення основних напрямів розвитку охорони здоров’я України зумовлюється реальними політичними та соціально-економічними процесами, зокрема:

- інтеграцією держави у світове співтовариство;

- структурними процесами в економіці;

- незадовільним станом здоров’я населення;

- низькою економічною ефективністю використання ресурсів охорони здоров’я, а також недосконалою системою оплати праці лікарів;

- диспропорціями у розвитку амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної медичної допомоги тощо.

У такому аспекті зауважимо, що Конституція України та Основи законодавства України про охорону здоров’я проголошують і гарантують право кожної людини на охорону здоров’я. Саме тому вузловим питанням реформи галузі є комплексна перебудова її фінансування, мобілізація потрібних коштів як за рахунок державного бюджету, так і позабюджетних джерел. Враховуючи умови обмеженого фінансування охорони здоров’я, виконати завдання реформи доцільно шляхом оптимізації діяльності цієї галузі. Відтак доцільно визначити бажаний кінцевий стан функціонування такої системи та створити план дій, який повинен стати базою для переходу від існуючої ситуації в охороні здоров’я до умов, коли при мінімальних витратах треба досягти максимальної медичної, соціальної та економічної ефективності, забезпечити доступність і якість основних видів медичної допомоги.

За такої ситуації доцільно зосередити увагу на досягнення наступних цілей, а саме:

- створення правових, економічних та управлінських механізмів реалізації конституційних прав громадян України на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування;

- забезпечення гарантованого рівня надання безоплатної кваліфікованої медичної допомоги у визначеному законодавством обсязі;

- формування керованого ринку платних медичних послуг, сприяння діяльності закладів охорони здоров’я всіх форм власності, створення умов для задоволення потреб населення в медичних послугах;

- ефективне використання наявних кадрових, фінансових і матеріальних ресурсів;

- солідарна участь держави, роботодавців, територіальних громад та окремих юридичних і фізичних осіб у фінансуванні послуг з надання громадянам медичної допомоги [2; 3].

Реформуванню підлягають структура, кадрове, матеріально-технічне, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності охорони здоров’я з урахуванням медико-демографічних тенденцій та соціально-економічних і екологічних особливостей регіонів. Необхідне створення оптимальної системи надання лікувально-профілактичної допомоги, що забезпечить доступність і якість основних видів медичних послуг відповідно до базового стандарту якості загальнодоступної медичної допомоги.

З цією метою необхідно здійснити:

- реструктуризацію галузі на основі науково обґрунтованих потреб населення у різних видах медичної допомоги, пріоритетного розвитку такої допомоги на засадах сімейної медицини (загальної практики);

- упорядкування мережі лікувально-профілактичних закладів;

- забезпечення на основі багатоканального фінансування функціонування мережі лікувально-профілактичних закладів для надання безоплатної медико-соціальної допомоги хронічним хворим, які потребують тривалого лікування і догляду, інвалідам, людям похилого віку тощо;

- раціоналізацію використання ліжкового фонду на основі вдосконалення ресурсно-нормативної бази лікувально-профілактичних закладів, впровадження сучасних ресурсозберігаючих медичних технологій, стандартів діагностики і лікування, диференційованих залежно від рівня лікувально-діагностичного процесу та етапу надання медичної допомоги;

- поліпшення якості надання стаціонарної та спеціалізованої медичної допомоги у лікувально-профілактичних закладах різних форм власності.

Отже, для оптимізації діяльності галузі охорони здоров’я невід’ємним чинником має стати перегляд існуючої державної фінансової політики в цій галузі та реалізації заходів для підвищення ефективного використання людських, матеріально-технічних ресурсів для забезпечення її функціонування.

Література:

1. Зачароване коло невирішених питань системи охорони здоров’я Колегія Міністерства охорони здоров’я України: [Електронний ресурс] Є. Афанасьєв // Здоров’я України. – Режим доступу http://health-a.com/articles/1115.html

2. Концепція розвитку охорони здоров'я населення України // [Електронний ресурс]. Режим доступу // www.moz.gov.ua/docs/docs

3. Основи законодавства України про охорону здоров’я // Закони України. - Т. 4. - К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1996. - C. 219-244.

4. Солоненко Н.Д. Економіка охорони здоров’я: Навч. посіб. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 416с.