Економіка / 3. Фінансові відносини

Бандус О.В., Шевчук Л.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

З метою забезпечення пенсійного страхування в Україні створено самостійну державну установу, яка має статус державного цільового позабюджетного фонду – Пенсійний фонд України (ПФУ). Діяльність фонду має важливе значення, оскільки в нашій країні нараховується більше 14 млн пенсіонерів та понад 1,3 млн осіб, що одержують допомогу для дітей [2]. Система формування, накопичення та використання коштів, необхідних для забезпечення достатніх і безперебійних пенсійних платежів є складною, а в процесі проведення пенсійної реформи ще більше ускладнюється.

До основних задач ПФУ можна зарахувати: забезпечення виплат пенсій громадянам України (які згідно з законодавством мають право на її одержання); фінансування загальнодержавних та регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення; організація виплат пенсій громадянам, які виїхали за межі України та інші. З метою вирішення цих задач ПФУ здійснює мобілізацію фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення таких виплат, управління пенсійними коштами та організацію платежів населенню, пов’язаних з пенсійним обслуговуванням та соціальною підтримкою пенсіонерів.

Вивченню проблем формування дохідної частини кошторисів бюджетних установ та здійснення ефективного контролю за своєчасністю та повнотою мобілізації коштів, зокрема Пенсійного фонду України, присвячено праці таких вітчизняних та зарубіжних учених, як: М.Т. Білухи, В.В. Бурцевого, Ф.Ф. Бутинця, Р.Т. Джоги, Б.О. Зайчука, В.Ф. Мельничука та інших провідних спеціалістів. В зв’язку з тим, що кількість пенсіонерів щороку зростає, а працюючих – платників внесків до Пенсійного фонду України – зменшується, значення ефективного планування доході та видатків ПФУ постійно зростає. Для ефективного планування кошторису установи потрібно знати джерела надходжень, тому що без визначення дохідної частини не можна ефективно спланувати видаткову частину бюджету. Прогнозування та аналіз доходів займає одне з головних місць в усій роботі Пенсійного фонду України.

Діяльність ПФУ здійснюється на основі бюджету, в якому відображено порядок утворення та використання цільового страхового фонду. До джерел формування коштів фонду належать:

1) частина єдиного соціального внеску, яка залишається після розподілу між Фондами соціального страхування (з 1 січня 2011 року);

2) інвестиційний дохід, що утримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету в майбутні періоди;

3) залучені кошти (державного бюджету та державних цільових фондів);

4) суми фінансових санкцій за порушення порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів фонду;

5) благодійні та добровільні внески юридичних та фізичних осіб;

6) дотації з державного бюджету;

7) інші надходження.

З метою фінансування витрат до ПФУ мобілізуються власні та передані доходи. Власні доходи – це надходження до ПФУ у формі обов’язкових та добровільних (благодійних) внесків підприємств, установ та громадян, доходи від інвестування та надходження у вигляді фінансових санкцій, регресивні надходження, доходи від інвестування резерву коштів, доходи за використання тимчасово вільних коштів ПФУ. Переданими доходами є кошти, що передаються Фонду з державного та місцевого бюджетів, а також з державних цільових фондів, таких як Фонд сприяння зайнятості населення та Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.

Переважну частину доходів фонду утворюють власні доходи, що становлять практично 90% від обсягу всіх надходжень. У структурі власних надходжень понад 80% припадає на обов’язкові внески суб’єктів підприємницької діяльності. Це установлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» відрахування підприємств, бюджетних та громадських установ та фізичних осіб до ПФУ. Їх величина залежить від суми витрат на оплату праці, що виплачуються працівникам (основна і додаткова зарплата, компенсаційні виплати). З прийняттям даного закону в липні 2010 року до ПФУ також перераховується збір за перші 5 днів непрацездатності, соціальні внески фізичних осіб-підприємців, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору чи за цивільно-правовим договором, а також фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно. Для роботодавців ці ставки встановлюються відповідно до класів професійного ризику виробництва і становлять від 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва. Для цивільно-правових договорів передбачена єдина ставка соціального внеску – 34,7% [1].

Обов’язкові внески громадян – це відрахування від заробітної плати працівників, що залучаються суб’єктами підприємницької діяльності, а також осіб, які працюють на умовах трудового договору. Залежно від суми заробітної плати громадян відрахування до ПФУ становлять 3,6 % [1].

Надходження у вигляді регресивних вимог – це доходи, які одержує фонд на основі вимог до боржників, що не виконали свої зобов’язання у попередні періоди. У випадках несплати обов’язкових внесків та інших зобов’язань перед фондом згідно із законодавством виконавча дирекція ПФУ має право накладати штрафи на порушників. За таких умов мають місце надходження від фінансових санкцій. Доходи від інвестиційної діяльності становлять надходження, нараховані на інвестиції в цінні папери, кошти, розміщені на банківських депозитних рахунках тощо.

Пронлізуввши статистичні дані Пенсійного фонду України за 2010 рік та І півріччя 2011 року, можна помітити тенденцію до збільшення власних надходжень до бюджету установи. Так, доходи Пенсійного фонду в 2010 р. склали 193,7 млрд грн, що на 0,7% більше запланованого показника, що засвідчує видання «Урядовий кур’єр» [5]. При цьому власні надходження Пенсійного фонду склали 119,3 млрд грн (на 5,4 млрд грн менше плану), а перерахування з держбюджету – 64,1 млрд грн, в тому числі на покриття дефіциту фонду – 26,6 млрд грн, в той час 7,9 млрд грн були отримані у вигляді кредиту держбюджету на покриття касових розривів.

При цьому дефіцит Пенсійного фонду в 2010 р. склав 34,4 млрд грн, в 2009 р. – 30 млрд грн. Це спричинено тим, що збільшилась кількість пенсіонерів та зріс середній розмір пенсійних виплат.

Надходження до Пенсійного фонду України за січень – жовтень 2011 року виросли і склали 163 млрд 203,9 млн грн, що порівняно з відповідним періодом минулого року більше на 10 млрд 737,2 млн грн, або на 7%. Про це повідомляє прес-служба фонду [3]. Власні надходження склали 112 млрд 615,6 млн. грн., що на 17 млрд 47,1 млнгрн (17,8%) більше, ніж за 10 місяців 2010 р. За 9 місяців до Пенсійного фонду з усіх джерел фінансування надійшло 147 млрд 16,0 млн грн, що порівняно з відповідним періодом минулого року більше на 9 млрд 94,5 млн грн, або на 6,6%. Власні надходження становить 100 млрд 812,8 млн грн – це на 15 млрд 946,1 млн грн, або на 18,8%, більше, ніж за січень – вересень 2010 р.

Отже, аналіз джерел надходжень до ПФУ показав, що найбільшу частку в структурі доходів займають внески від підприємств та працвників, які прямо злежать від доходів населення, а також від розміру зробітньої плати. Також спостерігається тенденція до зростння власних надходжень протягом двох останніх років. Голова правління Пенсійного фонду України зазначає, що це відбулося завдяки кільком факторам: «Найперше - це збільшення за січень - травень 2011 року фонду заробітної плати на 116,4%, унаслідок чого страхові внески зросли на 7 324,9 млн. грн. Окрім того, збільшилися надходження від підприємств вугільної галузі. Інший позитивний фактор – запровадження обов’язкової щомісячної сплати єдиного соціального внеску фізичними особами-підприємцями, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. Надходження від цієї категорії страхувальників зросли в 3,5 раза»[5]

Поряд із зростанням доходів ПФУ збільшуються видатки у результаті підвищення розмірів пенсійних виплат та збільшення кількості пенсіонерів, що призводить до дефіциту бюджету.

Провівши дослідження необхідно зазначити, що доречним є покращення аналітичної та планової діяльності працівників Пенсійного фонду України, для того щоб ефективно формувати прогнозні плани та знаходити додаткові резерви збільшення доходної частини бюджету, зокрема:

1) за рахунок регресійних доходів (виявлення боржників);

2) розміщення вільних коштів ПФУ на депозитних рахунках у банках із значним ступенем надійності;

3) збалансування статей доходів та видатків;

4) аналітичне прогнозування та правильність планування кошторисів.

Список використаних джерел:

1. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування:Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VІ. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2464-17

2. Офіційний сайт Державної статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Офіційний сайт Пенсійного фонду України. – Режим доступу: www.pfu.gov.ua/

4. Мельничук В. Пенсійний фонд: хіба ревуть воли, як ясла повні?. - Економічна правда. - №21 від 22.03.10 р. – Ст. 24-26.

5. Пенсійний фонд «наростив фінансові м’язи»: Урядовий кур’єр. – Режим доступу: http://www.ukurier.gov.ua/uk/news/pensijnij-fond-potovshav/