Економічні науки/ 3.Фінансові відносини

Білоконь Г.В., Богун К.В.

Донбаська національна академія будівництва і архітектури,Україна

Теоретичні засади енергозбереження у будівництві і житловому господарстві

На сучасному етапі сталий розвиток економіки України залежить від вирішення таких задач, як: забезпечення енергетичної безпеки, зростання економічних показників та покращення екологічної ситуації. Вагомим фактором, що впливає на можливості розвитку економіки, є забезпеченість всіх її складових паливно-енергетичними ресурсами. Одним з найбільш енергоємних вітчизняних видів економічної діяльності є будівництво і тісно пов’язане з ним житлове господарство. Це обумовлено тим, що системи інженерного обладнання житлових та громадських будівель, несучі та огороджуючи конструкції, зовнішні інженерні комунікації потребують капітального ремонту з поліпшенням їх технічних та експлуатаційних характеристик, що в кінцевому підсумку приведе до зниження споживання енергоресурсів. Тому перед теорією і практикою давно постає завдання щодо вироблення і застосування технічних, фінансових, організаційних енергозберігаючих заходів в сфері будівництва.

Дослідження наукової літератури дозволило систематизувати існуючі енергозберігаючі заходи, що використовуються при будівництві та реконструкції будівель, і узагальнити їх в єдиній класифікації. Так, за об’єктом споживання можна виділити заходи, що реалізуються в межах утримання дома і окремої квартири. В межах утримання дома виділяють таке: облік споживання ресурсів; теплоізоляцію будівлі; економію електроенергії; модернізацію системи теплопостачання; балансування системи опалення; пристрій місцевої системи теплопостачання.

За характером реконструкції вирізняють заходи, що пов’язані з:

- ремонтом будинку зі збереженням планувальної схеми та ремонтом чи заміною конструктивних елементів будинків з урахуванням сучасних вимог енергозбереження щодо огороджуючих конструкцій;

- реконструкцією будинку зі зміною планувального рішення, що впливає на показники енергоефективності;

- модернізацією інженерного устаткування: обладнання мереж опалення та гарячого водопостачання, вентиляції (кондиціонування), застосування активних систем сонячного обігріву – геліоколекторів (теплових та фотоелектричних).

З точки зору факторів, що впливають на енергоефективність будівель, заходи можна поділити на такі групи:

- теплозахист будинків, а також максимальне використання факторів, які впливають на основні характеристики будівлі (об’ємно-планові та конструктивні рішення;

- підвищення енергоефективності інженерних систем будівлі.

Отже, якщо в результаті реалізації сукупності вищеозначених заходів будинки мають кращі показники енергоспоживання, ніж встановлені на даний момент законодавством та будівельними нормами тієї чи іншої країни мінімальні вимоги, то їх можна назвати називають енергозберігаючими.

Особливої актуальності сьогодні набуває проблематика фінансування енергозберігаючих проектів, програм і заходів у будівництві і житловому господарстві. Останнім часом затверджено і реалізуються низка програмних документів з питань енергозбереження, якими визначаються певні заходи, джерела та обсяги їх фінансування. Однак, практика свідчить про те, що не всі сфери економічного життя можна охопити завдяки реалізації таких програм. Існує гостра необхідність розробки фінансового механізму залучення зовнішніх і акумулювання внутрішніх ресурсів для оновлення житлового фонду підприємствами ЖКГ.

Існує декілька варіантів кредитування енергоощадних проектів в сфері ЖКГ. В одному з них компанія-підрядник стає виконавцем послуг, наприклад, з централізованого опалення в будинку. Оплата за послугу здійснюється за встановленими нормами і тарифами виходячи з опалювальної площі. Компанія після отримання кредиту проводить енергоощадні заходи, зменшує енергоспоживання, і за рахунок досягнутої економії (тариф за послугу не переглядається) має можливість здійснити погашення кредиту.

Послідовність реалізації проекту наступна [1]:

1. ОСББ на загальних зборах визначає компанію-підрядника виконавцем послуги з теплопостачання (рішення фіксується в протоколі) і укладає відповідний договір.

3. На підставі договору з ОСББ та погодженого виконкомом тарифу компанії-підрядника укладає договори на надання послуги з централізованого теплопостачання зі споживачами в будинку. Договори передбачають оплату послуг за нормами, виходячи з опалювальної площі.

4. У кредитора під заставу платежів від споживачів компанія-підрядник отримує кредит.

5. За рахунок кредиту компанія-підрядник виконує обумовлені договором з ОСББ роботи та встановлює енергоощадне обладнання. По завершенні строку дії договору ОСББ стає власником проведених поліпшень і встановленого обладнання.

При реалізації такого проекту компанія-підрядник зможе надавати мешканцям послуги з централізованого постачання гарячої води, додатково до послуги з централізованого опалення, а також пороведення ремонтних робіт з оновлення житлового фонду.

Література:

1. Модель залучення кредитних ресурсів для оновлення будинку / Матеріали проекту «Стале самоуправління багатоквартирних будинків». – Київ. – 2008. – 82 с.