Экономические науки. 3.Финансовые отношения.

Німіжан Н.Д., наук. кер.: Мельник А.Т.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, Україна,м.Чернівці

СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ

У статті розглянуто сучасний стан вітчизняного ринку лізингових послуг. Показано динаміку найважливіших показників, що характеризують даний ринок. Проаналізовано причини різкого скорочення обсягу вітчизняного лізингового ринку. Визначено необхідність підвищення розвитку лізингових компаній.

Постановка проблеми. В Україні тема лізингу сьогодні надзвичайно актуальна. Як дуже вигідний інструмент інвестиційної політики, він має величезне значення для розвитку виробництва в період спаду економіки в країні. В період економічних потрясінь, безробіття, низької платоспроможності українських підприємств цей вид діяльності – через свою особливу економічну природу – здатний зробити вагомий внесок в підйом та розвиток національної економіки, а на міжнародному рівні – створити і закріпити нові зв’язки з іноземними інвесторами.

Мета статті. Оцінка сучасного стану ринку фінансового лізингу та визначення основних тенденцій розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню функціональності та організації лізингового процесу і механізму його реалізації присвячено праці багатьох провідних вчених, зокрема Березовської [1], О. В. Годованця, Б. В. Башуцького [2], Корінєва В.Л. [3], А.П. Кущика, Є.І. Гергеля [4], В.В. Петрушевської, К.А. Тиндої [6], Яковенка І. [7], Наливайка Н.Я. [5] та ін. В наукових працях вчених розглядаються загальні питання лізингового процесу.

Виклад основного матеріалу. Гостру потребу в інвестиціях Україна значною мірою спроможна задовольнити завдяки кращому використанню потенціалу ринку лізингових послуг. Лізинг у різних своїх формах (фінансовий, оперативний тощо) міг би стати непоганою альтернативою кредитуванню. Адже, одним із найбільш ефективних методів оновлення матеріальної бази та модернізації основних фондів підприємств різних форм власності є лізинг, під яким розуміють користування обладнанням, транспортними засобами, нерухомістю при умові сплати частинами коштів за нього протягом строку лізингу [3].

На сьогодні загальний річний обсяг лізингових угод у світі становить приблизно 512 млрд дол. США. Лізинг посідає важливе місце в економіці багатьох країн і є ознакою їхнього прогресивного розвитку. На багатьох розвинених ринках, таких як Сполучені Штати, лізинг є найбільшим джерелом зовнішнього фінансування, за допомогою якого придбаваються близько 50 % техніки. У країнах Чехії, Естонії, Угорщини оновлення основних фондів підприємства на 30-40 % відбувається за рахунок лізингу [4, с.155].

У пошуках фінансових ресурсів для розвитку бізнесу більшість компаній все частіше віддають перевагу лізингу перед кредитом, особливо в сьогоднішній ситуації, коли отримати кредит дуже складно.

Лізинг в Україні перебуває у зародковому стані, суб’єкти ринку ще не структуровані, вести мову про струнку лізингову систему наразі недоречно, існують лише окремі її елементи, до яких належать Державний лізинговий фонд (підпорядкований АПК), лізингові компанії ВАТ «Украгромашінвест», ВАТ «Укртранслізинг» (створені рішеннями уряду), ЗАТ «Укрдержлізинг», 16 комерційних компаній, об’єднаних Всеукраїнською асоціацією «Укрлізинг», та незначна кількість «неасоційованих» операторів ринку.

Щоб охарактеризувати ринок лізингових послуг, спочатку розглянемо його загальні показники, а саме, вартість і кількість договорів лізингових послуг, укладених фінансовими компаніями і юридичними особами протягом останніх трьох років (рис. 1).

Рис. 1 Кількість і вартість укладених договорів фінансового лізингу поквартально 2007-2011 рр [9].

Отже, за даними асоціації «Українське об’єднання лізингодавців» кількість укладених договорів фінансового лізингу в 2 кварталі 2011 року збільшилась на 1720 (181%) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склала 2668 договорів. У вартісному вираженні, обсяг укладених договорів за 2 квартал 2011 року збільшився у порівнянні з минулим роком на 280% і склав 2,768 млрд. грн. Вартість діючих договорів фінансового лізингу станом на кінець 2 кварталу 2011 р. збільшилася на 2,7 млрд. грн. у порівнянні з першим кварталом 2011 р. і становить 31,9 млрд. грн. Даний показник вже фактично відповідає до кризовим темпам розвитку ринку. Загальна вартість договорів фінансового лізингу, що діяла, на кінець першого півріччя поточного року досягла найвищої точки в історії ринку.

Середня вартість діючої угоди станом на кінець 2 кварталу 2011 р. збільшилася на 0,29 млн. грн. (20%) і становить приблизно 1,75 млн. грн. В кількісному вираженні обсяг діючих договорів на кінець 2 кварталу 2011 року становить 18258 угод [9].

Цього року, як свідчить статистика, на ринку лізингу у порівнянні з 2010 роком спостерігається тенденція до збільшення частки короткострокових договорів (до двох років) на 2,51% питомої ваги та зменшення на 1,76% питомої ваги довгострокових договорів (більше 10 років), інші види договорів змінились несуттєво, а також до істотного збільшення середньої вартості договору (на 20% за рік).

Серед договорів фінансового лізингу у другому кварталі 2011 року, як і раніше, переважають угоди в галузі транспорту (57,2%), сільського господарства (14,7%), будівництва (7,4%) та сфері послуг (5,3%). Найбільшим попитом серед предметів лізингу користується транспорт (50,1%), а також сільськогосподарська техніка (14,7%) та комп’ютерна техніка (5,7%) [9].

Ще однією відмінною рисою стала зміна структури джерел фінансування лізингових операцій. Якщо в першій половині минулого року доля позикових засобів (в основному банківських) у фінансуванні лізингу знаходилася на рівні 33%, то до кінця червня 2011 р. вона досягла вже 85%, питома вага власних коштів лізингових компаній у порівнянні з минулим роком зменшилась більш ніж на 52% і становить 14,61% [9].

Лізингові компанії, на відміну від банків, зв’язаних жорсткими резервними вимогами, набагато активніше нарощують портфелі. За рік лізинговий ринок виріс на 12%, а його об’єм на кінець поточного півріччя досяг найбільшого в своїй історії показника в 31,9 млрд. грн.

Успіхи першого півріччя учасники ринку приписують не лише загальному поліпшенню економічної ситуації, але також значному поліпшенню законодавчого поля для лізингу. Певну роль в цьому зіграла і обмеженість доступу юридичних осіб до кредитних ресурсів банків. Податковий кодекс вніс сприятливі зміни до оподаткування лізингових операцій, усунувши ряд дискримінаційних норм. З-під ПДВ були виведені комісії лізінгодавців з договорів фінансового лізингу, а лізінгоотримувачам повернене право відносити 100% витрат на оперативний лізинг транспорту на валові витрати [8].

Протягом першого півріччя 2010 р. операції лізингу фінансували всього 2-3 компанії, тоді як зараз ми спостерігаємо вже порядка 10 активних гравців. На відміну від банків, в лізингових компаній менш жорсткий регулювальник і немає жорстких резервних вимог, що сприяє швидкому відновленню ринку.

У короткостроковій перспективі на ринку лізингу прогнозують підвищення вимог лізингових компаній до фінансового стану потенційних клієнтів. Значне зростання ринку можна чекати за рахунок збільшення попиту на лізингові послуги з боку аграрного сектора, а також попиту компаній на будівельну техніку, який лише зростатиме у міру наближення Євро-2012, пожвавлення ринку автолізингу і лізингу з повним комплексом сервісних послуг», адже у липні 2011 р. кількість профінансованого транспорту досягла майже тисячі одиниць в порівнянні з 340 авто за такий же період 2010 р. Якщо за результатами півріччя доля лізингу в об’ємах продажів склала 3,1%, то вже за результатами липня об’єми лізингових продажів досягли рівня 4,4% [8].

Широке розповсюдження у світовій практиці лізинг отримав завдяки перевагам, які надаються суб’єктам [4, с.156]:

1) інвестування у формі майна на відміну від грошового кредиту знижує ризик неповернення коштів, так як за лізингодавцем зберігаються права власності на передане майно;

2) лізинг передбачає 100% кредитування і не вимагає негайного початку платежів, що дозволяє без різкого фінансового напруження оновлювати виробничі фонди, придбавати коштовне майно;

3) лізингова угода більш гнучка, ніж позика, оскільки надає можливість обом сторонам виробити зручну схему виплат. За взаємною домовленістю сторін лізингові платежі можуть здійснюватися після отримання виручки від реалізації товарів, вироблених на взятому в кредит устаткуванні. Ставки платежів можуть бути фіксованими і плаваючими;

4) для лізингоодержувача зменшується ризик морального і фізичного старіння майна, оскільки майно не купується у власність, а береться в тимчасове користування. При лізингових відносинах лізингоодержувач має справу з прискореною амортизацією майна;

5) лізингове майно не враховується у лізингоодержувача на балансі, що не збільшує його активи і звільняє від сплати податку на це майно;

6) лізингові платежі відносяться на витрати виробництва (собівартість) лізингоодержувача і відповідно знижують оподаткований прибуток;

7) виробник отримує додаткові можливості збуту продукції, оскільки обмежене фінансування інвестицій часто не дозволяє підприємствам своєчасно оновлювати технологічну систему [4, с.156].

Висновок. Отже, з огляду на нинішню економічну ситуацію в Україні, зокрема на стан фінансового сектору, не можна не визнати, що потреба в лізингу стоїть дуже гостро. Адже активне впровадження лізингових операцій сприятиме оновленню основних фондів завдяки збільшенню доступу підприємств до зовнішніх джерел фінансування інвестицій. Крім цього, розвиток лізингу стимулюватиме підвищення ефективності кредитної політики банків у результаті створення конкурентного середовища між джерелами фінансування.

Розвиток лізингу в Україні допоможе розвитку малого та середнього бізнесу. Це, у свою чергу, призведе до багатьох позитивних змін в економіці. Зокрема, до лізингових операцій залучаться великі кошти банківських установ, страхових, акціонерних та інших товариств. Відбудеться стовідсоткове кредитування, яке не вимагатиме негайного початку платежів. Контракт з лізингу буде набагато простіше отримуватися, ніж позика. Отримання необхідного обладнання в лізинг стане вигіднішим, ніж за контрактом купівлі-продажу. Також виникне можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів, причому не в грошовому вираженні, а в машинах та устаткуванні. Через лізинг можна буде оперативно реконструювати виробництво та направляти зекономлені кошти на інші потреби.

З метою активізації розвитку лізингу в Україні доцільно провести комплекс заходів, який передбачатиме створення сприятливої законодавчої бази для суб’єктів лізингової діяльності, розвиток механізму сублізингу, удосконалення кредитування, амортизації; розширення структур лізингу, урізноманітнення джерел фінансування лізингу (приватний капітал); зниження вартості кредитних ресурсів до рівня, який би не перевищував 20% річних, для забезпечення ефективності лізингових операцій; розвиток системи гарантій, щоб уникнути будь-якої застави при лізингу; зниження вартості нотаріальних послуг з оформлення договорів лізингу з метою послаблення фінансового навантаження на учасників лізингової угоди; надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнологічного устаткування; створення лізингових центрів, які б спеціалізувалися на обслуговуванні малих підприємств; організацію при обласних лізингових центрах відділів з формування бази даних про попит та пропозицію на обладнання й устаткування; розроблення державної програми підтримки лізингу, яка б передбачала залучення банківського сектору до розвитку лізингових послуг та ін.

Література:

1. Березовська О. Аналіз сучасного стану функціонування лізингового ринку України / О.Березовська // Галицький економічний вісник. – 2011. – №1(30). – С.79-88

2. Годованець О. В. Сучасний стан і перспективи розвитку фінансового лізингу в Україні / О. В. Годованець, Б. В. Башуцький // Наука й економіка. – 2011. – № 1 (21). – С. 18-25

3. Корінєв В.Л. Сутність та види лізингу для підприємства / В.Л. Корінєв // Держава та регіони . – 2011. – №1. – С. 108-112

4. Кущик А.П. Сучасний стан та проблеми розвитку лізингу в Україні / А.П. Кущик, Є.І. Гергель // Економічні науки. – 2010. – №1(5). – С. 153-158

5. Наливайко Н.Я. Оцінка розвитку лізингових послуг в Україні / Н.Я. Наливайко // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. − № 19.12. – С. 234-238

6. Петрушевська В.В. Сучасний стан та перспективи розвитку лізингових операцій в Україні / В.В. Петрушевська, К.А. Тинда // Прометей. – 2010. – №2 (32). – C. 108-112

7. Яковенко І. Основні напрями розвитку лізингу в Україні / І. Яковенко // Вісник НБУ. – 2009. – № 2. – С.30.

8. www.leasing.org.ua. – Українське об’єднання лізингодавців

9. http://www.dfp.gov.ua – Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.