Экономические науки/3. Финансовые отношения

К.е.н. Хільська І.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Пасько М.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Категорії інвестицій та їх впливу на соціальний розвиток країни

Вирішальну роль у подоланні трансформаційної кризи та забезпеченні стабільного економічного зростання відіграє науково обґрунтована інвестиційна політика держави.

Дослідження етапів формування наукових знань про інвестиції на сьогодні є актуальним, адже погляди науковців різних течій та економічних шкіл дають змогу встановити інтенсивність нагромадження знань про процес інвестування, про функціональну роль та мотиви утворення інвестицій, про їх вплив на економічний розвиток. Тому, на наш погляд, узагальнення всіх напрацювань, дасть можливість сформувати функціональний і ефективний механізм регулювання інвестиційних процесів в державі, а також визначити їх вплив, на не менш важливу для економічного розвитку країни сферу - соціальну.

Передусім необхідно зазначити, що єдиного підходу до розуміння сутності поняття інвестиції не існує. Тривалий час інвестиції ототожнювалися з капіталовкладеннями, які визначають витрати на створення нових, а також на розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних фондів (Дж. Кейнс, Р. Харрод, Дж. Міль, Є. Домар).

З часом інвестиції набували нових рис і характеристик. Так Дж.Р. Хікс запропонував модель IS–LM, в якій на відображається рівність між інвестиціями і заощадженнями, попитом на ліквідність і грошовою масою [1]. У.Ф. Шарп, Дж. Бейлі, Г. Олександр зводили інвестиції до вкладень в цінні папери та нерухомість [2]. Прихильниками такого бачення інвестицій також є 3. Боді, А. Кейн та А. Маркус, в їх розумінні: «інвестиції - це витрачання наявних у теперішній момент грошових або інших ресурсів в очікуванні отримання їх більшого обсягу у майбутньому» [3].

Якщо розглядати інвестиції з предметної точки зору, то найбільш вдалим, на наш погляд, є бачення даної категорії такими вченими як Л.Дж. Гітманом та М.Д. Джонком. З'ясовуючи сутність інвестицій науковці ототожнили їх з: «інструментом в який можна вкласти гроші, розраховуючи зберегти і збільшити їх вартість або забезпечити позитивну величину доходу». При цьому вчені наголошували на тому що вільні грошові кошти – «це не інвестиції, адже цінність готівкових коштів може бути «з'їдена» інфляцією і вони в даному випадку не забезпечать ніякого прибутку» [4].

Проблеми впливу інвестицій на розвиток економіки та аналіз інвестиційної діяльності в ринкових умовах висвічувалися в працях таких видатних вчених як А. Сміт, К. Маркс, У. Петті, А. Маршалл, У. Пігу, І. Фішер та інших. Їх трактування інвестицій обумовлено традиціями економічних шкіл до яких відносилися вчені. Зокрема К. Маркс у своїй праці «Капітал» довів, що інвестування в умовах капіталізму зумовлює розшарування суспільства, а збагачення одних за рахунок інших призводить до поглиблення соціальних конфліктів, які в свою чергу породжують революцію у виробничих відносинах [5], що спостерігаємо нині в українському суспільстві.

Загалом як свідчить еволюція економічної думки інвестиції в більшості випадків розглядались вченими як вкладення капіталу у виробництво, цінні папери з метою отримання прибутку в майбутньому, ігноруючи при цьому значення людського фактору. Переосмислення ролі інвестицій та їх впливу не тільки на економічний розвиток, а й соціальний, вимагає сьогодення України, яке характеризується економічною кризою, недовірою населення до влади, високим рівнем безробіття, низьким рівнем життя, високим ступенем захворюваності і деградації суспільства.

При формуванні інвестиційної політики держави слід врахувати те, що спрямування інвестицій в людський капітал значно підвищують їх віддачу, адже здібності людини відіграють важливу роль в організації та ефективному управлінні інвестиційними процесами. «Тільки в руках обдарованої людини капітал може збільшитися, і навпаки, бездар його знищує» [6] і «немає значення в якій формі виступає капітал і якій країні завдячує своїм нагромадженням, важливо куди саме він інвестується, адже саме від уміння правильно інвестувати залежить зростання суспільного добробуту та багатства» [7]. Крім того неможливо, на нашу думку, сформувати інвестиційну стратегію без врахування соціального аспекту, так як і соціальну – без інвестиційного.

На сьогоднішній день основним джерелом фінансування соціальної сфери залишається державний бюджет, тоді як існує безліч інших можливостей залучення грошових коштів і які нажаль використовуються не в повному обсязі (фінансові ресурси банківських установ, бізнесових структур, населення, міжнародних організацій, благодійних фондів тощо).

Низька інвестиційна активність в галузях соціальної сфери полягає і в тому, що місцева виконавча влада, некомпетентні державні службовці намагаються «керувати» підприємцями, погіршуючи цим самим партнерські відносини між державою і бізнесом та інвестиційний клімат. Звернувши увагу на даний фактор актуальною є, на наш погляд, теза Л. Ерхарда: «долею підприємств керують вільні підприємці будь-який міністр – не управитель, який має на свій лад «просто керувати» підприємцями, а людина, яка має сприяти розвитку бізнесу, отже, зростанню добробуту кожного громадянина».

Отже, в умовах промислової революції, економічної кризи і недостатності власних джерел для фінансування економічного розвитку держава передусім повинна інвестувати в: розвиток тих виробництв, які спонукають розвиток інших, супутніх; освіту, яка допоможе визначити шляхи ефективного використання ресурсів, і створюватиме «продуктивну людину», висококваліфікованого працівника; медицину, яка забезпечить виробництво здоровою людиною (за даними державного комітету статистики захворюваність населення України перейшло рубіж 55%); в людський капітал, що дозволить підтримувати здоров'я населення, високопрофесійний рівень робочої сили, мобільність трудових ресурсів, а також забезпечить зростання духовних цінностей; розвиток торгової, соціальної та промислової інфраструктури, що зробить виробництво для іноземних інвесторів більш привабливим.

Література:

1. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал: Пер. с англ./ Общ. ред и вступ, ст. Р.М. Знтова. - М.: Прогрес, 1993. - с.563

2. Шарп У., Александр Г., Бейли Дж. Инвестиции / Пер. с англ.. - М. ИНФРА-М, 1997 -XII, 1024с.

3. Ажнюк, М. О. Основи економічної теорії : навч. посіб. / М. О. Ажнюк, О. С. Передрій. - К. : Знання, 2008. - 365 с.

4. Гитман Л. Дж., Джонк М.Д. Основи инвестирования. Пер. С англ.. - М.: Дело, 1997. – 1008 с.

5. Маркс К., Енгельс Ф. Соченения. - 2-е изд. - Т.23. - 907с.

6. Милль Дж. С. Основы политической зкономии с некоторыми их приложениями к социальной философии: Пер. с англ. - М, 1983. - Т.1. -253с.

7. Кузьмін О.Є. Економіка зарубіжних країн: навчальний посібник/ О.Є. Кузьмін, Л.І. Чернобай, А.О. Босак, М.В. Кізло. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. – 408 с.