Экономические науки / Финансовые отношения

Котюн Ю.Ю.

Луцький національний технічний університет, Україна

Науковий керівник: к.е.н., ст. викладач Поліщук В.Г.

Сучасні реалії державного пенсійного забезпечення в Україні

Євроінтеграційні орієнтири України, посилення соціальної спрямованості ринкових перетворень вимагають, щоб соціально-економічна політика держави та діяльність уряду щодо її реалізації були направлені на досягнення європейських стандартів якості життя та загальнолюдських цінностей. Це передбачає надійний соціальний захист населення і належне пенсійне забезпечення як один із визначальних чинників суспільного добробуту. В даному аспекті ефективність функціонування пенсійної системи та її реформування стають важливою умовою суспільного розвитку і соціальних перетворень. Досі чинна система державного пенсійного забезпечення в Україні не відповідає цим вимогам.

З метою належної організації пенсійного забезпечення держава зобов’язана вишукувати відповідні джерела. До таких джерел в Україні належать Пенсійний фонд України, інші соціальні, благодійні та страхові фонди, а також бюджетні кошти. Однак, незважаючи на таку кількість джерел, коштів у державі для достатнього пенсійного забезпечення хронічно не вистачає, а потреба у додаткових джерелах має тенденцію до зростання,

Для забезпечення виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення» було створено Пенсійний фонд України як самостійну фінансово-банківську систему. Кошти фонду не входять до державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги. Бюджет цього фонду формується передусім за рахунок коштів, які відраховують підприємства, установи та організації. Кошти відносять на собівартість продукції, а в бюджетних установах це передбачено окремою статтею кошторису на утримання установи. Крім того, до надходжень Фонду належать обов’язкові страхові внески громадян які працюють, у розмірі 1% заробітної плати, а також кошти державного бюджету на виплату окремих видів пенсій та допомоги, добровільні внески підприємств, організацій, населення, інші надходження.

Прийнятий “Закон про пенсійне забезпечення” та “Закон про недержавне пенсійне забезпечення”, які були орієнтовані на розв’язання поточних проблем у цій сфері не змогли створити пенсійну систему, яка б відповідала вимогам пенсіонерів. Сьогодні підходи щодо вирішення проблем у цій галузі враховують розвиток економіки у майбутньому. Основна увага приділяється проблемі поєднання та узгодженості пенсійної та податкової систем. Це питання стало актуальним ще тому, що за новою концепцією розвитку України передбачається багато численне створення робочих місць. А за нашим законодавством сплатою пенсійних внесків дуже обтяжені роботодавці, що призводить до нелегальних виплат робітникам - “заробітних плат у конвертах”.

Очікувана тривалість життя після виходу на пенсію в Україні та деяких країнах світу представлена у таблиця 1.

Таблиця 1

Очікувана тривалість життя після виходу на пенсію

З огляду на це, необхідно ліквідувати диспропорцію сплати пенсійних внесків робітником та роботодавцем та забезпечити принцип паритетності у цьому питанні, як це є у високорозвинених країнах світу (табл.2).

Таблиця 2

Сплата внесків до пенсійного фонду робітником і роботодавцем

в країнах світу

Країна	Тариф внесків на пенсійне страхування (у відсотках)
	Робітник	Роботодавець	Разом
Австрія	10,25	12,55	22,8
Австралія	0,0	0,0	(із бюджету)
Бельгія	7,8	8,86	16,36
Велика Британія	11,0	12,8	23,8
Греція	6,67	13,33	20,0
Ісландія	4,0	8,5	12,5
Італія	8,89	21,81	30,7
Канада	3,5	3,5	7,0
Люксембург	8,0	8,0	16,0
Німеччина	9,75	9,75	19,5
Польща	16,26	16,26	32,52
США	6,2	6,2	12,4
Туреччина	9,0	11,0	20,0
Франція	6,55	8,2	14,75
Чеська Республіка	7,0	21	28,0
Швейцарія	4,9	4,9	9,8
Японія	8,7	8,7	17,4

Користуючись іноземним досвідом слід також ввести зміни в оподаткуванні, які б заохочували робітників та роботодавців до накопичення та інвестування пенсійних заощаджень, які б в свою чергу слугували новими потужними вливаннями в економіку країни.

Витрати на пенсійне забезпечення у закордонних країнах різні. В Україні на сьогодні один із найвищих рівнів витрат на пенсійне забезпечення по відношенню до ВВП. І така тенденція буде зберігатися і надалі (див. табл. 3).

Таблиця 3

Витрати на пенсійне забезпечення, у % від ВВП

Наступний крок реформування повинен полягати у збільшенні віку виходу на пенсію, адже цей показник у світі значно вищий. Проводити цей крок реформування в пенсійній системі необхідно поступово. Спираючись на думку експертів у 2 етапи – для жінок необхідно підняти вік виходу на пенсію з 55 років до 58 а згодом до 62 років, а чоловікам з 60 до 62 і потім до 64 років.

Подальше реформування пенсійної системи в Україні має спрямовуватися на теоретично і практично обгрунтоване дослідження цієї сфери. При вирішенні цієї задачі слід спиратися на ступінь задоволення потреб пенсіонерів з врахуванням показника темпів зростання економіки, витрат пенсійного фонду на їх забезпечення. Реформування пенсійної системи в складних і суперечливих умовах трансформування повинна враховувати вплив фінансових ризиків.