Экономические науки/3.
Финансовые отношения
Разборська О.О., Воробйова В.О.
Вінницький
торговельно – економічний інститут Київського національного торговельно –
економічного університету, Україна
Цільове використання бюджетних коштів як
головний інструмент виконання бюджетних програм
Динамічний
розвиток економіки, постійне реформування законодавчої бази, інтеграційні
процеси, нестабільна політична ситуація, фінансово – економічні дисбаланси –
все це негативно позначається на результатах виконання Державного бюджету, на
якості виконання органами управління своїх функцій, а також на ефективності
використання бюджетних коштів і рівні досягнення запланованих показників.
Постійне зростання дефіциту держбюджету (у
2010 р. порівняно з 2009 р. зріс на 8,19 %, що становить 14,6 %; наприклад, за січень - жовтень 2011 р. - 13 млрд. 55,8 млн. грн) [3] створює такі умови
фінансування бюджетних установ, за яких виникає невідповідність між обсягами
робіт та сумою коштів, необхідною для їх якісного виконання або ж взагалі
виконання. З приводу цього виникає потреба використання наявних бюджетних
коштів з мінімальною затратністю та максимальною ефективністю. Тобто мова йде
про проведення аудиту ефективності, який передбачає виявлення причин
невиконання запланованих показників та знаходження додаткових резервів,
альтернативних джерел фінансування бюджетних програм.
Розгляду питання цільового використання бюджетних коштів присвячені праці
таких науковців, як Гетьманець О.П., Король В.М., Монаєнко А.О., Піхоцький В.Ф.,
Буковинський
С.А., Каленська В.І., Чечуліна О.О та інших.
Проте, дослідження
напрямку ефективного і цільового використання бюджетних коштів підкріплюється
тим фактом, що найбільша кількість порушень відбувається саме в фінансово – бюджетній
сфері, яка на жаль, не повною мірою забезпечує якісне дотримання фінансово –
бюджетної дисципліни, а отже потребує постійного їх оцінювання.
Метою даної
статі є виявлення основних зловживань в бюджетній сфері з приводу використання
бюджетних коштів, їх аналіз та висвітлення причин появи порушень бюджетного
законодавства.
Так, кількість бюджетних
установ, у яких виявлено фінансові порушення збільшилась у 2010 р. на 3,4 % до показника 2009 р. і складає 78,9 % від загальної кількості
перевірених. Частка бюджетних установ, у яких виявлено незаконні та нецільові
витрати бюджетних коштів в загальній кількості перевірених бюджетних установ у
2010 р. збільшилась порівняно з
попереднім роком, відповідно, з 60,9 % до 68,3 % [2].
Перелік
порушень в різних бюджетних установах майже однаковий, і більшою мірою включає:
недотримання бюджетного законодавства; неправильне розмежування доходів між
фондами бюджету; неправильне ведення фінансової звітності тощо. Але найбільш
повторюваним серед порушень є нецільове та незаконне
використання коштів.
У 2009 р. обсяг виявлених у бюджетних установах незаконних і нецільових
витрат бюджетних ресурсів склав 1 млрд. 316 млн. грн. або 72,7% у загальному
обсязі фінансових порушень, що призвели до збитків. Протягом січня-вересня 2010
р. у ході реалізації
контрольних заходів було встановлено, що втрати
склали загалом 394,9 млн.
грн., з яких 279,3 млн. грн. (70,7 %) – ресурси державного бюджету [1].
Слід зазначити, що збільшення нецільових та незаконних
витрат бюджетних коштів відбулося за рахунок порушень, як у частині державних,
так і місцевих бюджетів. Зокрема, у 2010 р. обсяг нецільового використання
коштів місцевих бюджетів складає 17,9 млн. грн., що на 63,8 % більше, ніж у
2009 р.. Відповідні показники виявлених незаконних витрат коштів місцевих
бюджетів збільшились на 32,1 % або 24,3 млн. грн. [2].
Наведені дані
свідчить про серйозні проблеми у бюджетній сфері і вимагають термінового
вирішення. До того ж головні розпорядники бюджетних коштів не володіють у
повному обсязі інформацією про мережу підпорядкованих установ і, як наслідок,
не контролюють розпорядників коштів нижчого рівня. В результаті мають місце
факти безпідставного і необґрунтованого виділення асигнувань одержувачам
бюджетних коштів.
Посилення персональної
відповідальності працівників бюджетної сфери, належне виконання фінансової
дисципліни, здійснення ефективного внутрішнього фінансового контролю за
витрачанням бюджетних коштів є базовою основою формування ефективної системи
бюджетування. Виявлення, узагальнення порушень за певними ознаками, проведення
аудиту та аналізу причин виникнення зможе нівелювати у майбутньому кількість
можливих порушень до мінімальної і, в свою чергу, позитивно відобразиться на
бюджетній політиці держави, адже всі економічні та фінансові процеси є
взаємозалежними.
Отже,
вищевикладене доводить, що регулярний державний фінансовий аудит за цільовим
використанням коштів сприятиме максимальному виконанню бюджетних програм. Це
зменшить ймовірність виникнення конфліктів між суб'єктами аудиту ефективності, кількості
подання судових позовів, допоможе відновити довіру до контролюючих органів
влади, а також відобразиться на результативних показниках виконання бюджетних
програм.
Література:
2. Гетьманець О. П. Законодавче забезпечення
контрольної функції органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування в управлінні бюджетним процесом в Україні.// Теорія та практика
державного управління. – Х., 2009. – Вип. 1 (10). – С. 134–137.