Чудік А.А., Климович І.М.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Розвиток страхового ринку України: проблеми та перспективи

Впродовж останніх років страховий ринок динамічно розвивався, зростала капіталізація страховиків. За темпами приросту премій страховий ринок далеко випереджав інші галузі економіки країни. Згідно з статистичними даними звітів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за І квартал 2011 року відстежується тенденція зростання деяких показників страхової діяльності. Так, при зростанні на 11,5% обсягів чистих страхових премій, на 21,1% зросли обсяги сформованих страхових резервів. На 12,6% зріс обсяг активів, визначених законодавством для представлення коштів страхових резервів. З’явилися страхові компанії як з іноземними, так і вітчизняними інвестиціями, які надають послуги європейського рівня, впроваджують сучасні технології, готують кваліфіковані кадри, підтримують належний рівень сервісу, дотримуються показників ліквідності та платоспроможності.

Метою роботи є дослідження основних проблем розвитку страхування в Україні, а також шляхів їх вирішення.

Актуальність роботи полягає у тому, що на сьогодні роль страхової діяльності в Україні загалом недооцінюється. Найбільш проблемним питанням у розвитку економіки є розробка комплексу заходів щодо створення повноцінного страхового ринку як обов’язкового атрибуту ринкової економіки.

До вітчизняних і зарубіжних спеціалістів та учених, які займаються дослідженнями системи страхування належать: В. Базилевич, С. С. Гуцуляк, С. Єфімов , Е. Коломина, М. Тайлмайер, М. Дворак та багато інших.

На сучасному етапі багато проблем страхового ринку залишаються не вирішені. Як наслідок, страховий ринок не забезпечує потреб суспільства в сучасних страхових послугах. На ринку існують страхові компанії, які практикують демпінг, не забезпечуючи при цьому виконання взятих на себе зобов’язань, прикриваючись недостовірною звітністю, яка не дає змоги оцінити реальний фінансовий стан таких страховиків, що спотворює можливість споживача зробити усвідомлений вибір.

Розвиток страхового ринку гальмує недосконале законодавство, неефективні, непрозорі, непередбачувані та вибіркові правила державного регулювання і нагляд. Заходів, що вживаються для фінансового оздоровлення страховиків, виведення з ринку тих страховиків, які не мають можливості найближчим часом покращити свій незадовільний фінансовий стан, не достатньо. На неналежному рівні забезпечуються потреби ринку в кваліфікованому персоналі, насамперед, страхових агентів, андерайтерів, актуаріїв, страхових інженерів, страхових детективів.

Через значний обсяг непокритих страхуванням ризиків у держави та в суспільстві бракує коштів на відшкодування шкоди або виникає необхідність використання коштів державного, місцевих бюджетів і суспільних фондів. За останніми статистичними даними за 2011рік у структурі українського ВВП невиправдано малою є частка класичного страхового ринку, на яку припадає близько 2,2 %, у той час як середньосвітовий показник становить близько 8,7 %. Нерозвиненість інститутів саморегулювання призводить до надмірного, витратного та неефективного втручання держави в ринкові процеси, не дозволяє в повному обсязі залучити інтелектуальні та фінансові ресурси страховиків і професійних об’єднань. Недостатнім є регулювання страхових посередників, актуаріїв, аудиторів, сюрвеєрів і аджастерів.

Страховий ринок перебуває під дією значних як зовнішніх, так і внутрішніх ризиків. Основними з них є:

- глобальні ризики, зумовлені циклічним характером розвитку світової економічної та фінансової систем, неможливістю передбачити час та масштаб чергової кризи;

- макро- та мікроекономічні ризики, пов’язані, зокрема, із збереженням тенденцій до зниження темпів зростання національної економіки або окремих галузей, рівня інвестиційної активності, високих рівня інфляції та відсотків за банківським кредитуванням, низького рівня життя населення України, недостатнього рівня розвитку внутрішньої інфраструктури;

- фінансові ризики, що включають, зокрема, незадовільний фінансовий стан значної частини страховиків, низький рівень якості активів, залежність інвестиційних доходів від депозитної політики банківської системи;

- комерційні ризики, до яких, зокрема, належить посилення цінової конкуренції та загроза банкрутства значної кількості страховиків, зростання обсягу невиконаних зобов’язань між страховиками, в т.ч. за договорами перестрахування, та у відносинах з контрагентами і партнерами (банками, інвестиційними компаніями тощо).

Але для відродження первинної ролі страхування як суспільно-корисної функції захисту майнових інтересів громадян, суб’єктів економічної діяльності та держави необхідно провести такі заходи як:

- удосконалення державного регулювання страхового ринку;

- запровадження прискореного розвитку основних видів страхування;

- удосконалення захисту прав споживачів;

- удосконалення оподаткування учасників страхового ринку, а саме: запровадження на законодавчому рівні стимулюючої податкової політики;

- удосконалення системи управління ризиками в державі та суспільстві;

- інтеграція страхового ринку України до світового фінансового простору.

Реалізація цих заходів створить умови для сталого зростання страхового ринку України, його конкурентоспроможності в умовах інтеграції у світовий фінансовий простір, забезпечить задоволення потреб держави та приватного сектору в якісних страхових послугах і в інвестиційному ресурсі та сприятиме підвищенню конкурентоспроможності економіки України в цілому.