Економічні науки / 4.Інвестиційна діяльність і фондові ринки

к.е.н., доцент Поліщук О.А., Стратієнко В.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ВПЛИВ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ЕКОЛОГІЗАЦІЮ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

 

Основою економічного розвитку підприємства є інвестиції, які впливають на масштаби модернізації виробництва, технологій, перспективи розвитку, а відповідно і благоустрій суспільства. Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилось у центрі уваги економічної думки, що зумовлено необхідністю ресурсного забезпечення господарської діяльність. У сучасних умовах інвестиції є найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, зростання технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- та макрорівнях.

В основі сучасної світової фінансової та екологічної кризи лежить одна і та сама причина – нераціональне використання ресурсів. Для збереження екстенсивного, техногенного та інноваційно спрямованого розвитку з кожним роком необхідно виділяти все більше коштів у галузі, які інтенсивно експлуатують природу. Інвестиційна діяльність має у своєму розпорядженні істотний потенціал для подолання екологічної кризи.

Дослідженням проблем з екологічного інвестування та пов'язаних з ним видів економічної діяльності вагомий внесок зробили українські вчені, зокрема Н.М. Андрєєва, І.О. Александров, Б.В. Букринський, О.Ф. Балацький, В.В. Горлачук, І.Г. Гречановська, Б.М. Данилишин [3], В.Г. Ковальов, О.О. Лапко, Л.Г. Мельник, Є.В. Мішенін, В.А. Паламарчук, В.М. Степанов, О.В. Садченко, С.К. Харічков [4] та інші.

Нераціональне використання природних ресурсів без урахування екологічних чинників упродовж багатьох років, структурні деформації, які відбувалися в народному господарстві держави, а також низький рiвень екологiчної свiдомостi суспiльства призвели до значного погiршення стану навколишнього природного середовища. Це стало можливим через вiдсутнiсть ефективно дiючих правових, адмiнiстративних та економiчних механiзмiв природокористування, якi не враховували рацiональне та ощадливе використання природних ресурсів. У зв’язку з цим особливої уваги набувають проблеми із збереження, відновлення та поліпшення навколишнього природного середовища.

Сучасний інвестиційний клімат в Україні не стимулює вкладання реальних інвестицій, які забезпечили б ресурсно-екологічну безпеку та раціональне природокористування. Динаміка капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища (у фактичних цінах) за 2008-2010 роки характеризується такими даними (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка інвестицій в основний капітал на охорону навколишнього

природного середовища у 2008–2010 рр.

 

2008р.

2009р.

2010р.

1. Витрати на охорону навколишнього природного середовища, млн. грн.

7366,6

9691

12176

у тому числі капітальні інвестиції

2194,2

3080,7

3731,4

з них:

 

 

 

 - капітальний ремонт засобів природоохоронного призначення

354,7

517

809,4

- поточні витрати

5172,4

6610,3

8444,6

2. Частка витрат на охорону навколишнього природного середовища за рахунок коштів Держбюджету, %

 

 

 

- у капітальних інвестиціях

10,3

9,7

19

- у поточних витратах

1,8

2,2

2,4

 

Формування сучасної екологічної політики держави потребує термінового запровадження нових принципів і підходів та дієвих заходів, спрямованих на інтеграцію екологічної складової у всі галузі економіки та сфери діяльності, з метою збереження невиснажливого використання та відтворення природних ресурсів, з урахуванням процесів глобалізації економіки, розвитку в країні ринкових відносин, виконання положень низки міжнародних зобов’язань України в галузі охорони навколишнього середовища.

Різке загострення екологічних проблем в Україні обумовлене дією цілого ряду як соціально-економічних, так і техніко-технологічних, організаційних та інших чинників. Раціональне використання природних ресурсів є необхідною умовою сталого розвитку держави та її регіонів. Зниження таких важливих індикаторів сталого розвитку, як показники природоємності й, зокрема, енергоємності, завжди називають у числі основних факторів кардинального зростання економічної ефективності реформ впродовж останніх 10-15 років [2].

В Україні на сучасному етапі інвестиційне забезпечення охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів перебуває на низькому рівні, має місце стійка тенденція до зменшення загальних обсягів екологічних витрат, насамперед капітальних.

Темп зростання капітальних вкладень на охорону навколишнього природного середовища та раціональне природокористування у 2010 році порівняно з 2001 роком скоротився майже на 45% .

Підприємства, здійснюючи інвестиційну діяльність, повинні заздалегідь враховувати вплив на навколишнє природне середовище, щоб не тільки отримувати економічний результат, компенсуючи еколого-економічні збитки, але й поступово відновлювати екологічну рівновагу.

У сучасних умовах кошти, які спрямовуються на раціональне природокористування та охорону навколишнього природного середовища, вкладаються без будь-яких розрахунків економічної ефективності, що є, неприпустимим. Необхідним є формування цілого комплексу організаційних, економічних, соціальних умов, за яких можливо б було реалізувати розширений розвиток промислового виробництва, зберігаючи довкілля і навіть покращуючи його властивості.

До основних причин недостатнього інвестиційного забезпечення охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування, необхідно віднести: недосконалу законодавчу та нормативну бази країни у сфері природокористування; недостатню екологічну спрямованість податкової системи країни; неефективну роботу органів контролю у сфері природокористування; недостатнє фінансування природоохоронних заходів, що призводить до зростання показників забруднення довкілля; низький рівень вітчизняних технологій, високі матеріало- та енергоємність національного продукту тощо.

Отже, інвестиційна діяльність підприємства повинна запобігати негативному впливу на навколишнє природне середовище, мінімізувати ресурсоспоживання, що, у свою чергу, потребує виважених організаційно-економічних рішень, які повинні передбачати: досягнення екологічних цілей реалізації інвестиційної діяльності та оцінку впливу на економічні показники екологічної складової інвестиційного проекту.

 

Література:

1. Державного комітету статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

2. Макарова Н.С. «Економіка природокористування» / Н.С. Макарова, Л.Д. Гармідер, Л.В. Михальчук. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 322с.

3. Прадун В. П. «Екологічні проблеми розвитку економіки України: причини загострення, наслідки та основні напрями їх вирішення» / В. П. Прадун, В. М. Трегобчук «Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва». – 2009. – № 4. – С. 34–40.

4. Рассаднікова С.І. «Концептуальний підхід до систематизації об’єктів інвестиційної привабливості сфери природокористування» Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №5. – С. 117-123.