Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент

Бабчинська О.І., Рибачок К.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Корпоративна культура як елемент ефективного управління організацією

Буквально декілька років тому, не було відомо майже нічого про розповсюджене сьогодні словосполучення «корпоративна культура». Але це не значить, що воно не існувало раніше. В США воно привернуло до себе увагу на початку 1980–х, коло виникло питання, чому американські корпорації відстають від своїх японських конкурентів. Науковці вважали, що причина цього відставання пов’язана з національною і корпоративною культурою. Наразі зростає інтерес до корпоративної культури як до феномену, що впливає на успіх бізнесу. Вона є своєрідним інструментом, що дає можливість орієнтувати персонал на досягнення загальних цілей і результатів компанії. З переходом бізнесу на нову стадію розвитку, яка характеризується пошуком нових шляхів підвищення ефективності використання наявних ресурсів, в тому числі і персоналу, багато керівників замислюються про необхідність формування в організації корпоративної культури. В той же час далеко не всі фірми, прийнявши рішення про створення корпоративної культури, мають уявлення про те , що це таке і з чим його їдять.

На сьогодні не має єдиного підходу до визначення поняття «корпоративна культура». Безліч авторів трактують його по-різному, але сутність їх є тотожною. Корпоративна культура – це свого роду «характер» і «особистість» організації. Зовнішній вигляд компанії і пануюча в ній атмосфера відображає її культуру [1].

На превеликий жаль, навіть ретельно продумана організаційна культура не здатна замінити грамотне та розумне управління, працюючі технології, налагоджені бізнес-процеси. Корпоративна культура являє собою інструмент тонкого управління, що створює більш ефективну організацію в той час, коли решта інструментів знаходяться в робочому стані, налагоджені і працюють «як годинник».

Корпоративна культура організації розглядається як одна з основних маркетингових комунікацій, що сприяє формуванню сприятливого іміджу фірми. Чим ефективніша внутрішня культура фірми, тим більш сприятливий імідж створюється у зовнішньомаркетинговому середовищі, отже росте довіра і зацікавленість потенціального споживача [2].

Корпоративна культура в різних організаціях може відрізнятися за своїм змістом. Розрізняють такі типи корпоративної культури:

1. "культура влади" — в таких організаціях передбачається ефективне використання і перерозподіл керівником ресурсів. Цей тип культури ґрунтується на принципах ієрархічної структури, просування по сходинках якої здійснюється за критеріями відданості загальній місії. При цьому головну роль відіграє лідер — керівник, його особистісні якості та здібності, що дають змогу оперативно реагувати на зміни зовнішнього середовища, приймати і реалізовувати складні рішення;

2. "рольова культура" — організації з таким типом культури характеризуються суворим функціональним розподілом ролей та спеціалізацією підрозділів. Цей тип організацій функціонує на основі правил, процедур та стандартів діяльності, дотримання яких гарантує їх виконання. Джерелом влади тут є не особистісні якості лідера, керівника, а його становище в ієрархічній структурі. Така організація здатна успішно працювати тільки в стабільному середовищі;

3. "культура завдань" — тут культура зорієнтована на вирішення поставлених конкретних завдань і реалізацію розроблених проектів. Ефективність діяльності підприємства з такою культурою визначається професіоналізмом працівників, корпоративним груповим ефектом і повнотою інформації. Застосування цього типу культури доцільно втих випадках, коли ситуативні вимоги ринку є визначальними для діяльності організації;

4. "культура особистості" — організації з таким типом культури об'єднують людей не для вирішення задач, а для того, щоб вони могли досягти власних цілей. Тут влада ґрунтується на близькості до ресурсів, на професіоналізмі та вмінні спілкуватися, взаємодіяти, на особистості її керівника [3].

На сьогоднішній час стало зрозумілим, що культура компанії повинна відповідати потребам зовнішнього середовища і корпоративній стратегії, для того щоб співробітники могли створити організацію, яку було б важко перемогти в конкурентній боротьбі. Також слід відмітити, що корпоративна культура не являється чимось незмінним. Оскільки головна її мета – сприяння ефективній діяльності підприємства, корпоративна культура повинна розвиватись разом з організацією і бути такою, якою вона потрібна в певний момент.

Список використаної літератури

1. Ревенков А.Н. Корпоративная культура на предприятии / А.Н. Ревенков // Пиво и напитки.- 2010.- №2.- с. 8-12.

2. Улесов А. Топ-менеджмент и корпоративная культура / А. Улесов // Менеджмент и менеджер.- 2005.- №9.- с. 40-46.

3. Ушкова Д., Славянская А. Корпоративная культура как инструмент тонкого управления / Д. Ушкова, А. Славянская // Менеджмент и менеджер.- 2006.- №4.- с. 27-29.