Проблеми соціального захисту населення України є одним із центральних у системі пріоритетів соціальної безпеки і соціальної державної політики. Тому важливо, щоб державні гарантії щодо пенсійноо забезпечення, закріплені Конституцією України та іншими нормативно правовими актами, виконувались якісно. Проте сучасний стан і якість пенсійного забезпечення українських громадян не встановлює гідного рівня життєзабезпечення найбільш вразливих верств населення – пенсіонерів.

У сучасних умовах, коли запроваджуються економічні системи, які грунтуються на ринкових принципах та керуються приватним сектором, звичайні розподільчі песійні системи, які знаходяться в державному управлінні, потребують реформування. Нині в Україні спостерігаються перші кроки пенсійной реформи, реалізація якої відбувається через запровадження двох найоловніших у цьому напрямі законів України: «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсйне забезпечення». Останній створює передумови для функціонування третього рівня системи пенсійного забезпечення України – системи недержавного пенсійного забезпечення. Ця система дозволяє формувати пенсійні накопичення з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових для загальнообов’язкового пенсійного страхування пенсійних виплат. Але ця система покликана вирішити не тільки низку соціальних проблем, а, передусім, економічних, адже вона вона дає поштовх для розвитку найпотужніших інституціональних інвесторів – недержавних пенсійних фондів. У цьому її актуальність для України.

Метою роботи є визначення чинників, які сприятимуть розвитку системи недержавного пенсійного забезепечення, а також наслідки розвитку системи для України.

Функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення пов’язане з діяльністю фінансових інституцій, які надають певний спектр фінансових послуг їх споживачам в умовах ринковох конкуренції, а отже – в умовах ризику. Для того, щоб їх вплив не набував руйнівної сили, з метою захисту та збереження накопичених пенсійних коштів чиним законодавством передбачено комплекс захисних механізмів, реалізація яких проводиться як за допомогою зовнішнього контролю, так і через установлення контрольних процедур у самій системі. Контроль за дотриманням законодавста в сфері недержавного пенсійного забезпечення здійснює Антимонопольний комітет України. Пріоритетними завданнями державних регуляторів є гарантування безпеки системи, запровадження методів запобігання розтратам і крадіжкам пенсійних коштів, вирішення питань захищенності пенсійних кошті від інфляції, враховуючи термін циклу накопичення. Для вирішення поставлених завдань на сьогодні розроблено близько чотирьохсот нормативно-правових актів, які встановлюють вимои для суб’ктів недержавного пенсійноо страхування на різних етапах їх функціонування. Факторами контролю, які забезпечують оперативне реулювання на зловживання в сфері недержавного страхування, є збирання та обробка звітності й іншої спеціально інформації, проведення державними органами первірок як планового, так і позапланового характеру. Також учасники недержавних фондів страхування мають можливість самостійно контролювати ефективність роботи фондів, а також рух васних коштів, які вони довірили фондам. Це відбувається завдяки обов’язковому щорічному пубікуванні результатів діяльності фонду у ЗМІ. Щодо особистих накопичень, то контроль реалізується завдяки наданню інформації адмііністратрм фонду з індивідуального пенсійного рахунку, відкритого на ім’я такого учасника. Таким чином, на сьогодні створено досить дієву систему захисту та контролю за діяьністю в сфері недержавного пенсійного страхування.

Прискорення розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні є першочерговим завданням держави на сьогодні. Для цього необхідно вирішити низку питань. Одним із найголовніших є підвищення рівня поінформованості громадян про систему недержавного пенсійного страхування, про принципи її функціонування, можливі вигоди, а також ризики і способи їх зменшення. Інформація має бути достатньою, щоб учасник міг почувати себе впевнено, психологічно готовим для прийняття самостійних рішень.

Для підвищення рівня довіри громадян держава на практиці має довести дієвість гарантування нею дотримання законодавства з метою захисту майнових прав і законних інтересів учасників системи недержавного пенсійного забезпечення. Громадяни маюто розуміти, що робота недержавних пенсійних фондів є одним із видів ризикової діяльності, але держава може виступити їх надійним захисником.

Розвиток системи недержавного пенсійного страхування дозволить підвищити рівень пенсійних виплат людям похилого віку. Разом із пенсійними виплатами, що виплачуватимуться з реформованої системи обов'язкового пенсійного страхування, середня пенсія становитиме 55–60% середньої заробітної платні проти нинішніх 32%. Розвиток недержавних пенсійних фондів спричинить значне збільшення попиту на продукти страхувального бізнесу, зокрема на страхування життя та на страхування довічної пенсії з установленим періодом, довічної обумовленої пенсії, довічної пенсії подружжя.

Таким чином, система недержавного пенсійного забезпечення відіграє виняткову роль в соціальній та економічній сферах держави. Вона є невід’ємною структурною складовою фінансовї системи та сучасної моделі пенсійної системи. При розумній організації системи недержавного пенсійного забезпечення та зваженому використанні накопичених коштів держава вирішуж декілька питань: подолання недостанього рівня забезпеченності громадян пенсійного віку та накопичення інвестиційних ресурсів недержавними пенсійними фондами та спрямування їх у реальний сектор економіки.