К.е.н. Мехеда Н. Г., Кулик А.

Черкаський національний університет ім. .Б.Хмельницького Україна

СТИЛЬ УПРАВЛІННЯ ЯК ЗАГРОЗА КАДРОВІЙ ТА СОЦІАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ

В умовах ринкової економіки, проблема кадрової безпеки суб’єкта господарювання є актуальною, оскільки персонал безпосередньо впливає на життєдіяльність фірми та пов'язаний із забезпеченням ефективного процесу господарювання.

За дослідженням організацій Actimize та Infoserve, які є постачальниками програмного забезпечення для управління внутрішньокорпоративними ризиками, в США і Великобританії найбільшим досвідом збитків підприємств від шахрайства персоналу були збитки в розмірі 874,96 млн. дол. [1].

Згідно з даними дослідження Ernst s Young рівень зафіксованого в Україні корпоративного шахрайства трохи вищий за середній у розвинених країнах світу (13%), але кращий за показники країн, що розвиваються (20%) [2].

Проблему захисту підприємства від власних кадрів досліджено багатьма зарубіжними та вітчизняними авторами. У роботах Є. Жарикова обґрунтовано проблему відбору персоналу і ризиків, що виникають внаслідок хитрощів з обох сторін при прийомі на роботу кандидатів. Дослідження І. Швець присвячено ризикам, що виникають на кожному етапі взаємодії між працівником та підприємством, оцінці їх вірогідності і методам попередження. Д. Рисіна визначає конкретні посади, групи ризику і моменти взаємодії між працівником і підприємством, які супроводжуються виникненням тих чи інших загроз з боку персоналу. [3]. Однак не дослідженим залишається питання залежності кадрової безпеки від стилів управління менеджерів підприємства.

Оскільки під стилем управління розуміють манеру поведінки керівника щодо підлеглих, то можна припустити, що стиль управління менеджера організації може мати вплив на кадрову безпеку.

Традиційно виокремлюють три стилі управління: авторитарний (автократичний), демократичний та ліберальний.

Авторитарний стиль управління передбачає ухвалення всіх рішень керівником та чітку окресленість «меж компетентності». Керівникам із таким стилем управління властиві завищена самооцінка, самовпевненість, агресивність, тотальний контроль за роботою підлеглих, схильність до стереотипів, безкомпромісне сприймання підлеглих та їх дій. За даного cтилю керівництва на підприємстві можливе виникнення низки внутрішніх загроз кадровій безпеці.

Схильність менеджерів, що віддають перевагу авторитарному стилю управління, до стереотипів заважає виявити потенціал кожного працівника організації. Безкомпромісне сприйняття працівників та їх діяльності керівником зумовлює суб’єктивне оцінювання результатів праці підлеглих та придушення особистої ініціативи. Відсутність гарантій професійного зростання та можливостей самореалізації призводять до втрати підлеглим стимулів до праці, кваліфікаційного та посадового росту, що підриває кадрову безпеку підприємства. З метою усунення загроз кадровій та соціальній безпеці при авторитарному стилі управління, керівникові підприємства доцільно звернути увагу на розроблення ефективної системи мотивації персоналу.

Демократичний стиль керівництва ґрунтується на колегіальному прийнятті рішень керівниками, високому ступені децентралізації повноважень, широкій поінформованості управлінського апарату про розв'язувану проблему, цілі організації, а також поінформованістю усіх співробітників про виконання накреслених завдань і цілей. Демократичний стиль керівництва забезпечує сприяння позитивним міжособистісним комунікаціям, створенню сприятливого мікроклімату, безконфліктності, врахування інтересів і побажань працівників, що зміцнює кадрову безпеку підприємства. Позитивно відображається на кадровій безпеці те, що демократичний керівник намагається зробити обов’язки підлеглих привабливими, навчити підлеглих цікавитися проблемами організації, видавати їм адекватну інформацію і показувати, як шукати і оцінювати альтернативні рішення. Спільна праця та сприятлива атмосфера в групі не тільки зміцнюють кадрову безпеку організації, але і позитивно впливають на результати діяльності колективу, формують його нові можливості і проявляють потенційні [4].

Ліберальний стиль управління характеризують невисока активність, небажання і нездатність керівника приймати рішення, намагання уникнути інновацій, перекладання виробничих функцій та відповідальності на інших керівників і підрозділи. Підрозділи й організація за такого керівництва неухильно втрачають свою мобільність, співробітники — мотивацію, ініціативу та інтерес до справ організації, що поступово підриває кадрову безпеку організації. Основними загрозами кадровій безпеці підприємства за ліберального стилю керівництва можуть бути: погіршення дисципліни в колективі; порушення правил внутрішнього трудового розпорядку; сприяння утворенню конфліктів; руйнування стабільного трудового колективу; дестабілізація організації та зростання чутливості до зовнішніх загроз кадровій безпеці. Менеджерам, які віддають перевагу ліберальному стилю управління, доцільно звернути увагу на розроблення системи заходів щодо посилення стійкості організації до внутрішніх та зовнішніх загроз кадровій безпеці.

Таким чином, з метою уникнення загроз кадровій та соціальній безпеці керівник має бути достатньо гнучким у виборі стилю управління організації.

Література:

1. Alan Price. Employee Fraud. US Human Resources Management – HR Articles and Features [Електронний ресурс] http://www.hrmguide.com

2. masters.donntu.edu.ua/2011/iem/kuzmina/library/tez1.htm

3. Андреева М.П. Профессиональные задачи социальной психологи в новой ситуации // Психологический журнал. – Том 26. – 2005. – № 5. – С. 9-13.