Здирко Н.Г.

Пантелюк Л.С.

Контроль якості аудиторських послуг в Україні та проблеми його проведення

В економіці України відбуваються процеси, які потребують зростання якості аудиту до євроінтеграційних вимог. У більшості розвинених країн світу аудит є невід’ємним інструментом забезпечення прозорості та цивілізованості економічних відносин. Високоякісні аудиторські послуги допоможуть покращити ефективність аудиту для економіки країни.[2]

За час історичного розвитку контролю якості аудиту було зібрано значний обсяг інформації та проведено безліч досліджень. Основний внесок у цей процес зробили такі вчені, як Адамс Р., Білуха М. Т., Соколов Я. В., Суйц В. П., Шеремет А. Д., Лінник В.Г., Огійчук Н.Ф., Пушкар М.С., Сопко В.В., Сук Л.К., Янчева Л.М.,, Бутинець Ф. Ф. , Лоббек Д.,Дорош Н.,Данилевський Ю. та інші. Існує ще багато проблемних питань контролю якості аудиту , їх дослідження актуальне й сьогодні .

Метою статті є дослідження організації контролю якості аудиторських послуг в сучасних умовах.

Процеси, що відбуваються в економіці України, потребують зростання якості вітчизняного аудиту до європейського рівня. Забезпечення якості аудиторських послуг необхідне для зміцнення позицій аудиту на внутрішньому і зовнішньому ринках. З економічної точки зору якість – це здатність об’єкта чи дії задовольняти вимоги особистого, виробничого чи суспільного порядку завдяки властивостям, які складають його споживну вартість. [2]

З метою забезпечення своїх повноважень Аудиторська палата України за останні роки прийняла ряд надзвичайно важливих нормативних документів з питань контролю за якістю надання аудиторських послуг, а саме:

• Положення про здійснення зовнішніх перевірок якості аудиторських послуг в Україні, затверджене Рішенням Аудиторської палати України від 26.05.2005 р. № 149/5.2;

• Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг «Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг», затверджене Рішенням Аудиторської палати України від 27.09.2007 р. № 182/4;

• Положення про зовнішні перевірки систем контролю якості аудиторських послуг, створених аудиторськими фірмами та аудиторами відповідно до професійних стандартів, законодавчих і нормативних вимог, затверджене Рішенням Аудиторської палати України від 23.04.2009 р. № 201/4. [1]

Прийняття зазначених положень свідчить про посилення уваги держави до проблем якості аудиту та формування його ґрунтовної методологічної бази. Проте український ринок аудиторських послуг не повною мірою задовольняє вимоги споживачів. Такий стан справ має ряд причин, які не завжди залежать від суб’єктів аудиторської діяльності, а зумовлюються, по-перше, недосконалістю законодавчої і нормативної бази, по-друге, низьким рівнем розвитку фондового ринку в Україні, що не дає змоги визначити фактичну вартість капіталу підприємств та здійснювати вільний його перерозподіл. Це породжує нерозуміння важливості аудиту і соціально-економічних переваг інформації, яка підтверджена аудитором та якій можна довіряти. А в разі виникнення проблем із використанням такої інформації клієнт вправі оскаржити і відшкодувати збитки, що виникли внаслідок її використання.Ця можливість,підтверджується тенденціями росту вимог до контролю якості аудиторських послуг та прикладами виплат величезних штрафів міжнародними аудиторськими компаніями за підтвердження недостовірної інформації. [5]

Найбільшим ризиком є неякісне надання аудиторських послуг , що може призвести до втрати клієнтів і позбавлення дозволу на аудиторську діяльність. Е.Гутцайт виокремлює чорний ,сірий та цивілізований аудит. Чорний аудит здійснюється, коли аудиторська фірма фактично не здійснює перевірку, а дає позитивний висновок на свідомо недостовірну інформацію бухгалтерську звітність. Сірий аудит – це ситуація, коли переважно здійснюють аудиторську перевірку, виявляють недостовірну бухгалтерську звітність, але все одно видають позитивний аудиторський висновок. Цивілізований аудит відрізняється видачею адекватного аудиторського висновку, тобто негативного, на недостовірну бухгалтерську звітність, до яких би наслідків це не призвело . [4]

Основними принципами перевірок щодо контролю якості є

• принцип єдності – підпорядкованість усіх внутрішніх процесів системи забезпечення якості аудиту єдиній меті, а саме задоволенню вимог користувачів у якісній інформації;

• принцип безперервності – корегування напрямів діяльності підприємства з урахуванням зміни зовнішніх умов;

• принцип точності – конкретизація заходів щодо підвищення якості аудиту настільки, наскільки дозволяють зовнішні та внутрішні умови діяльності аудиторської фірми;

• принцип гнучкості – надання процесу формування системи забезпечення якості аудиту здатності змінювати свою спрямованість через виникнення непередбачених обставин у внутрішньому й зовнішньому середовищі, що, своєю чергою, потребує оцінки чинників, які впливають на якість аудиту. Сформульовані принципи визначили вимоги до формування системи забезпечення якості аудиту:

• цілісність – єдиний напрям розвитку елементів системи, орієнтування на стратегію розвитку і цілі забезпечення якості;

• збалансування окремих елементів системи між собою – завдання мають бути вибудовані таким чином, щоб реалізація одного з них забезпечувала успішну реалізацію інших;

• погодженість системи забезпечення якості аудиту із зовнішнім і внутрішнім середовищем – відповідність цілей та завдань забезпечення якості аудиту прогнозованим змінам на ринку аудиторських послуг, а також загальній системі розвитку аудиторської фірми.

Дотримання зазначених принципів і вимог до формування системи забезпечення якості аудиту є гарантією раціональної організації процесу досягнення та підтримання якості аудиторських послуг на високому рівні.

Адекватність конкретних процедур контролю якості залежить від таких умов: загальноекономічних (стану національної економіки, трудового законодавства, системи оподаткування тощо); аудиторської діяльності (нормативно-правової бази, елементів регулювання аудиторської діяльності, системи контролю якості послуг тощо); регіональних (особливостей економічного розвитку регіону, підтримки малого й середнього бізнесу, наявності економічного потенціалу в регіоні тощо); внутрішньофірмових (розміру організації, етики й незалежності, організації управління, кадрового складу, професіоналізму тощо). Зовнішній контроль якості аудиту здійснюють з боку: Спілки аудиторів України, при якій створено Комісію з контролю за дотриманням вимог стандартів та етики; Аудиторської палати України, при якій створено Комісію з контролю якості. Крім того, до перевірок можуть залучатися окремі аудиторські фірми, які отримали акредитацію в АПУ. Контроль якості аудиту може бути: попереднім; поточним та наступним . [6]

Попередній контроль виконується на етапі атестації аудиторів і аудиторських фірм і видачі їм дозволів на зайняття аудиторською діяльністю.

Поточний контроль здійснюється за двома напрямами: контроль окремих аудиторських перевірок; загальний контроль якості аудиту. Поточний контроль припускає перевірку: дотримання принципів незалежності, професіоналізму й компетентності аудиторів; виконання вимог законодавства.

Наступний контроль за якістю аудиторських перевірок і наданням супутніх послуг здійснює уповноважений орган, який може здійснювати такі перевірки власними зусиллями, а також делегувати право їх здійснення акредитованим професійним аудиторським об’єднанням відносно учасників цих об’єднань. Вважаємо, що під час зовнішнього контролю доцільно приділяти значну увагу методологічній базі аудиторської фірми, що перевіряється, наприклад, обґрунтованим способам розрахунку рівня суттєвості й необхідного обсягу вибірки.

Окрім зовнішнього контролю, якість аудиторської діяльності повинен забезпечувати і внутрішній контроль. Система внутрішнього контролю є процесом, який організовує і здійснює керівництво для того, щоб забезпечити упевненість у досягненні цілей з погляду надійності фінансової

(бухгалтерської) звітності, ефективного використання ресурсів, а також відповідності діяльності чинним нормативно-правовим актам. Внутрішній контроль передбачає: контроль основним аудитором роботи своїх асистентів,

контроль роботи аудитора з боку адміністрації, контроль адміністрацією фірми кваліфікаційного рівня персоналу та дотримання ним етичних норм . [6]

Організація системи внутрішнього контролю та її функціонування спрямовані на усунення ризиків діяльності. В Україні суб’єктами контролю якості аудиту є сертифіковані аудитори й експерти фірми .

Отже, контроль якості аудиторських послуг відіграє важливу роль у роботі аудиторських фірм. Достовірність їх роботи повинна ретельно перевірятись,адже аудитори несуть велику відповідальність за достовірність інформації, яку вони подають. Якісна робота аудиторських послуг необхідна для зміцнення позицій аудиту на внутрішньому і зовнішньому ринках країни.

Список використаної літератури

1. Закон «Про аудиторську діяльність». Постанова ВР України від 22.04.1993, № 3125-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http://zakon1.rada.gov.ua

2. Бондар В. П. Якість аудиту та фактори її підвищення / В. П. Бондар // Вісник Житомирського державного технологічного університету / Економічні науки. – Житомир : ЖДТУ, 2008. – № 4 (46) – С. 22–27.

3. Гончарук Я. А. Аудит : навч. посіб. / Я. А. Гончарук, В. С. Рудницький. – [3-тє вид., перероб. і допов.] – К. : Знання, 2007. – 443 с.

4. Гутцайт Е. М. Внешний контроль за качеством аудита / Е. М. Гутцайт // Аудиторские ведомости. – 2004. – № 5. – С. 62–66.

5. Кузуб О. А. Контроль якості аудиторських послуг – реалії та сподівання // Аудитор України. – 2008. – № 15(143). – С. 12–15. Стаття надійшла до редакції 20 вересня 2010 року.

6. Кулаковська Л. П. Організація і методика аудиту : навч. посіб. / Л. П. Кулаковська, Ю. В. Піча. – К. : Каравела, 2006. – 560 с.