Козачук Н.Ф., Поліщук І.П.

Миколаївський політехнічний інститут, Україна

ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК:

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ

У зв’язку з реформуванням пенсійної системи України та системи соціального страхування з 1січня 2011 року вступив в дію Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (крім пп.8 ч.1 ст.1, пп.7,8 та 9 ч.2 ст.6, абз.2 пп.1 ч.3 ст.20, які наберуть чинності з 01.01.2014 року), відповідно до якого передбачається: впровадження єдиного соціального внеску який буде сплачуватися до існуючих чотирьох фондів; єдиний внесок не входить в систему оподаткування, а податкове законодавство не регулює порядок його нарахування, обчислення та сплати; державний реєстр соціального страхування ведеться Пенсійним фондом та складається з реєстру за страхувальників та реєстру страхових осіб; відсоток єдиного внеску, який буде нараховувати роботодавець на фонд оплати праці найманих працівників залежить від класу професійного ризику виробництва; застосування, територіальним органом Пенсійного фонду, штрафні санкції до платника єдиного внеску.

Відповідно до абз 2 п.1 ст. 1 Закону України «Про ЄСВ» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Також у даному пункті ст. 1 абз. 7 відмічено, що Пенсійному фонду України (далі ПФУ) надано повноваження щодо збору та ведення обліку страхових коштів, контролю повноти та своєчасності їх сплати та інші функції.

Це фактично означає, що Пенсійний фонд став монопольним фіскальним органом, що підпорядковується державі, адже ЄСВ підлягає обов’язковій сплаті в незалежності від того, яким є фінансовий стан платника. Ми вважаємо що такі нововведення позбавляють контролювати діяльність фондів з боку профспілок та роботодавців. Крім того, немає таких державних органів, які б контролювали прозорість діяльності Пенсійного фонду, де можливе хабарництво та корупція.

Відповідно до п.1 та п. 4 ст. 7 розділу 3 єдиний внесок нараховується для платників на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. В абз. 4 п.1. ст.1 зазначено, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

При визначенні розміру єдиного соціального внеску для роботодавців враховуються кошти на чотири існуючі види соціального страхування, а для найманих осіб - на три види страхування (крім страхування від нещасних випадків), які будуть розподіляються між відповідними фондами.

Розмір нарахування єдиного внеску залежатиме від класу професійного ризику виробництва, встановленого для роботодавця, який визначається Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, за основним видом його діяльності. Законом передбачено 67 класів ризику та відповідно стільки ж відсотків до кожного виду ризику, починаючи з 36,76 % (1 клас) і закінчуючи 49,7 % (67 клас). Для бюджетних установ передбачена окрема ставка для нарахування — 36,3%.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Варто зазначити, що розміри внесків не є остаточними, оскільки, як визначено у п. 28 ст. 8 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пропозиції щодо змін розміру єдиного внеску вносяться Кабінетом Міністрів України одночасно з проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік.

На нашу думку, для того, щоб дати оцінку змінам, які відбулися із запровадженням ЄСВ, потрібно проаналізувати позитивні та негативні моменти, з якими зіштовхнулись роботодавці, наймані працівники та Пенсійний фонд України

Із запровадженням Закону зменшується навантаження на роботодавця, пов’язане з адмініструванням сплати страхових внесків. До 1 січня 2011 року підприємству щоб, почати свою діяльність, необхідно було пройти державну реєстрацію, реєстрацію в органах податкової інспекції та зареєструватися в 4 фондах соціального страхування (Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонд соціального страхування від нещасного випадку), а з набранням чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підприємству (або для фізичних осіб підприємців) потрібно лише зареєструватися в органах Пенсійного фонду як платник єдиного соціального внеску.

Також з впровадженням в дію ЄСВ скоротилася трудомістка та «паперова» робота бухгалтера, тепер при утриманні та нарахуванні заробітної плати бухгалтер підприємства нараховує та утримує лише один єдиний соціальний внесок, а не чотири як це робилося раніше і вже не потрібно стояти чотири різних черги для того, щоб здати звіти замість цього буде один єдиний платіж – єдиний соціальний внесок. Тепер підприємство буде перевірятися тільки одним фондом (Пенсійний фонд), а не кожним з чотирьох фондів окремо. З впровадженням єдиного соціального внеску деякі підприємства не зможуть ухилятися від сплати внесків до Пенсійного фонду, як це було раніше.

З 1 січня 2014 року заплановано впровадження посвідчень застрахованої особи. Посвідчення являє собою спеціальний документ у вигляді електронної смарт-картки з візуальними персоніфікованими ознаками, що забезпечує документування, зберігання і використання індивідуальної інформації про придбані права у сфері загальнообов'язкового державного соцстраху.

До негативних моментів впровадження ЄСВ можна віднести такі основні недоліки, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається Законом передбачено штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум; за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та інші штрафні санкції, які не суперечать чинному законодавству. ЄСВ необхідно сплачувати на різні рахунки незалежно від ставок та видів платежів, що в свою чергу підвищує ризик сплати ЄСВ не на той рахунок. Збільшилось соціальне навантаження на фізичних осіб – підприємців, адже вони крім сплати єдиного податку мають тепер додатково сплачувати ЄСВ. Тому із запровадженням ЄСВ витрати на фонд оплати праці не зменшились, що провокує підприємства йти у тінь.

Підсумовуючи наведене можна сказати, що для України введення ЄСВ – це перший за скільки років зроблений крок у системі реформування державного соціального страхування, поки що роботодавці та працівники повністю не оцінили всі за і проти нововведення.

Введення єдиного соціального внеску значно полегшує життя роботодавцям та підприємцям у частині адміністрування нарахування та сплати внесків на пенсійне та соціальне страхування. Проте, якщо звернути увагу на ставки, які встановлюються, наприклад, для підприємців на спрощеній системі оподаткування, то знову збільшується сума, яку підприємець повинен сплачувати щомісяця.

На думку авторів, які розробляли Закон України «Про ЄСВ», в перспективі ЄСВ дасть змогу скоротити адміністративні видатки, зекономити час бухгалтерів на подачу звітності, зменшити кількість контролерів і сприятиме розвитку підприємництва. Роботодавець буде сплачувати відрахування за одним платіжним дорученням, надавати один звіт і мати одного контролера, а не чотирьох. Централізована база даних про роботодавців і застрахованих осіб дасть змогу швидко виявити неплатників, що сприятиме скороченню "тіньової" економіки, підвищенню прозорості системи та збільшенню надходжень до фондів.

На нашу думку наслідки від запровадження ЄСВ занадто перебільшені. Адміністративні видатки навряд чи скоротяться, адже всі чотири фонди продовжують функціонувати і на їх утримання витрачаються кошти з бюджету. Навпаки, видатки з бюджету до Пенсійного фонду збільшаться на вдосконалення та впровадження оновлень до програмного забезпечення для подачі звітності та формування єдиної електронної бази даних про страхувальників. Для того, щоб насправді скоротити адміністративні видатки, необхідно радикально реорганізувати систему соціального страхування шляхом закриття всіх чотирьох фондів та утворення принципово нового єдиного фонду, між спеціалізованими відділами якого розподілити функції існуючих фондів.

Ще одна перебільшена перевага ЄСВ – це подача єдиного звіту. Насправді, звітують до ПФУ з одним звітом лише ті роботодавці, у яких немає заборгованості щодо виплати заробітної плати та які повністю розрахувались з фондами соціального страхування до запровадження ЄСВ. Всі інші щоквартально звітують щодо сум заборгованості до всіх чотирьох фондів. Для розвитку підприємництва дане нововведення теж навряд чи сприятиме, навпаки, просліджується тенденція щодо зменшення кількості підприємців – спрощенців.

Отже, ми вважаємо, що запровадження ЄСВ – це, безумовно, позитивний крок у реформуванні системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, але необхідно в подальшому коректувати прогалини в існуючому законодавстві та намагатися здійснити більш масштабні та раціональні зміни в законодавстві.