Экономические науки/7. Учет и аудит

студентка, Гордієнко Д.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського, Україна

УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ

ПІДПРИЄМСТВА

В сучасних економічних умовах велике значення має уточнення ролі всіх функцій управління підприємством. Особливої уваги потребує функція управлінського обліку, як основний засіб накопичення інформації, необхідної для прийняття оперативних управлінських рішень.

Формування системи управлінського обліку є об'єктивною необхідністю сучасного періоду, яка покликана вирішити завдання, які неможливо вирішити на основі існуючої вітчизняної системи бухгалтерського обліку.

У країнах з розвинутою ринковою економікою система обліку організаційно і методологічно поділена на фінансовий і управлінський. Прийняття Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дало можливість підприємствам вести внутрішньогосподарський (управлінський) облік паралельно з фінансовим. Це означає, що управлінський облік на підприємстві організовує керівник підприємства.

Проблема ведення управлінського обліку в сучасний період набуває особливої актуальності як для науковців, так і для практиків. Мета написання статті полягає у дослідженні ролі та значення управлінського обліку в інформаційній системі управління підприємством.

Поняття "управлінський облік" з'явилось у вітчизняній економічній літературі після публікації робіт академіка М.Г. Чумаченка, який відзначає, що «основною функцією управлінського обліку є складання попередніх кошторисів затрат, оперативне виявлення відхилень від кошторисів, систематичний аналіз витрат виробництва і варіантів управлінських рішень на базі оцінки їх собівартості»[1].

Недостатньо дослідженою є проблема принципів ведення управлінського обліку. Т.П. Карпова виділяє такі принципи управлінського обліку:

- безперервність діяльності підприємства;

- використання єдиних для планування і обліку одиниць вимірювання;

- оцінка результатів діяльності підрозділів підприємства;

- прийнятність і багаторазове використання первинної і проміжної інформації з метою управління;

- формування показників внутрішньої звітності, як основи комунікаційних зв'язків між рівнями управління;

- використання бюджетного (кошторисного) методу управління затратами, фінансами, комерційною діяльністю;

- повнота і аналітичність, що забезпечує вичерпну інформацію про об'єкти обліку;

- періодичність, що відображає виробничий і комерційний цикли підприємства, встановлені обліковою політикою[2].

Процес управління – це процес координації діяльності підприємства. У більш широкому понятті управління підприємством можна розглядати як процес накреслення планів (цілей) та досягнення цих цілей шляхом координації та регулювання його діяльності. Система управління включає різні рівні на яких і здійснюється процес управління. Всі рівні управління з моменту встановлення цілей і до моменту їх досягнення потребують інформації.

Керівники різних рівнів управління можуть отримувати інформацію безпосередньо від об'єкту управління, або від спеціального органу (служби) вже в підготовленому (інтерпретованому) вигляді. Найважливішою інформаційною службою, що забезпечує систему управління інформацією в сучасний період є бухгалтерія, яка формує інформацію про фактичну наявність, використання майна і ресурсів організації, про господарські процеси і результати діяльності, про позикові кошти, розрахунки, претензії й ін.

В літературі, традиційно облік визначали як одну із функцій управління зі своїми характерними цілями, принципами, завданнями. Управління підприємством вважали самостійною сферою спеціальних знань, тому лише управлінню підприємством відводилась провідна роль у розробці можливих варіантів та вибору оптимальних рішень[3-5].

Значним недоліком сучасної системи управління є розмежування різноманітних служб – планового відділу, бухгалтерії, відділу праці і заробітної плати, маркетингу, виробничого відділу, які працюють незалежно один від одного і мають вузьку спеціалізацію. При цьому мета у них різна: у планового відділу – формування планів і показників на перспективу, бухгалтерії – відображення результатів виробничого процесу та своєчасне складання форм звітності, відділу маркетингу – матеріально-технічне забезпечення діяльності виробничого відділу – дотримання технології виробництва та забезпечення якості продукції. В той час як єдиною і основною метою діяльності перелічених структурних підрозділів в сучасний період повинно бути підтримання ефективної діяльності підприємства і його довгострокове економічне зростання.

Значні недоліки мають місце, зокрема, внаслідок роз'єднаності обліку і економічного аналізу – як важливих функцій системи управління. Між обліком і економічним аналізом відсутні й тісний взаємозв'язок тому аналітики не повідомляють яку додаткову інформацію вони хотіли б отримати, а бухгалтери, не знаючи, що необхідно аналітикам не можуть удосконалювати і перебудовувати бухгалтерську інформаційну систему.

Отже, розвиток концепції управлінського обліку, яка б відповідала сучасним проблемам управління, очевидно міститься у поєднанні та координації всіх функцій управління, результатом якого повинно стати формування інформації для прийняття управлінських рішень. Система управлінського обліку – це комплексна багатоступінчаста і багатопланова система.

Для пошуку і обробки важливої (релевантної) інформації необхідна особлива система – система управлінського обліку.

Отже, управлінський облік може бути визначений як наука організації управління. Ось чому і вітчизняним керівникам управлінський облік потрібен не менше, ніж західним спеціалістам. Оскільки ні один керівник не може бути професіоналом у всіх сферах, спеціаліст управлінського обліку характеризує ті процеси і тенденції, що відбуваються на підприємстві та підтверджує даними відповідних документів. Тому управлінський облік можна розглядати як систему інформаційної підтримки управління.

Однією із причин не впровадження управлінського обліку у вітчизняну систему обліку є відсутність зацікавленості до цієї системи безпосереднього споживача управлінської інформації – керівного складу за відсутності чітко визначеної потреби в результатах обліку.

Керівники державних підприємств не мають досвіду роботи в умовах підпорядкування діяльності підприємства економічним важелям, тому не мають можливості оцінити вигоду від її впровадження.

Крім того, існуюча система оподаткування не примушує їх шукати шляхи до скорочення затрат, а навіть навпаки, вони намагаються їх збільшити з метою зменшення оподатковуваного доходу.

Система управлінського обліку покликана не лише забезпечити систему управління необхідною інформацією, але і координувати всі функції системи управління. В системі управління здійснюються планування, організація, контроль і регулювання для успішної діяльності підприємства, а управлінський облік обслуговує всі ці процеси. Місце управлінського обліку в системі управління Л.В. Нападовська подає за допомогою схеми (рис.1 ).

Перегляд планів

Система управління

Планування

Організація і мотивація

Контроль і регулювання

Коригування діяльності

Діяльність підприємства

Система управлінського обліку

Система фінансового обліку

Рис.1 Місце управлінського обліку в системі управління.

Основними проблемами, що заважають впровадженню управлінського обліку на вітчизняних підприємствах, є:

1) вплив адміністративної системи, яка є консервативною за своєю суттю та викликає опір не лише зі сторони практиків, але і науковців та законодавчих органів. Рішення цієї проблеми може бути здійснено через створення нової законодавчої бази в галузі бухгалтерського обліку з одного боку, і системою підготовки кадрів – з іншого;

2) найістотнішою перешкодою із усіх існуючих є податкова політика, що примушує господарюючі суб'єкти збільшувати витрати з метою зменшення оподатковуваного прибутку. Система ж управлінського обліку передбачає максимально можливе зменшення затрат. Отже, в цих умовах господарюючі суб'єкти не зацікавлені впроваджувати систему управлінського обліку. Тому необхідний перегляд системи оподаткування; яка б зацікавлювала господарюючі суб'єкти у зменшенні собівартості;

3) використання старої системи бухгалтерського обліку та існуючої інформаційної інфраструктури не дає змогу задовольнити потреби ринкової економіки. Існуюча проблема може бути вирішена, якщо створити автономну і відокремлену систему внутрішнього управління, основною складовою якої є управлінська бухгалтерія, яка б поєднала в собі функції обліку, контролю, аналізу і регулювання діяльності в межах одного підрозділу на підприємстві та сприяла б координації всіх функцій системи управління;

4) використання міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, як основи бухгалтерських реформ, може бути неефективним і недоцільним, оскільки вони розроблені з урахуванням потреб розвинутої ринкової економіки.

Поєднання системи управління та системи обліку, які на сьогодні функціонують окремо одна від одної, можливе, якщо будуть виконуватися наступні умови:

- система обліку буде функціонувати згідно мети системи управління;

- система обліку своєчасно буде задовольняти конкретною інформацією систему управління;

- система управління оперативно буде використовувати підготовлену інформацію для ефективного управління.

Література:

1. Гудзинський О.Д. Обліково аналітичний механізм менеджменту підприємств (теоретико-методологічний аспект): монографія / О.Д. Гудзинський, Г.Г. Кірейцев, Т.М. Пахомова, В.К. Савчук; за заг. ред. О.Д. Гудзинського. – К.: ІПК ДСЗУ, 2009. – 226 с.

2. Карпова Т.П. Основы управленческого учета: Учебное пособие. – М.: Инфра -М, 2004. – 392 с.

3. Нападовська Л.В. Управлінський облік: Монографія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – 450 с.

4. Пушкар М.С. Управлінський облік: Навч. посібник. – Тернопіль, 1997. – 160 с.

5. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік / Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Чижевські, Н.В. Герасимчук. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 448 с.