Экономические науки/7.Учет и аудит

Холявка Я.А.

Науковий керівник: к.е.н., доц. Зуєвська О.В.

Донецький державний університет управління, Україна

ПРОБЛЕМА НЕЗАЛЕЖНОСТІ АУДИТОРІВ В УКРАЇНІ

Аудит в Україні сьогодні знаходиться в періоді трансформації, який проходить з певними деформаціями, включаючи непрозорість економіки, корупцію та інші негативні явища. В таких умовах постає питання про незалежність аудиторів та їх змогу неупереджено виконувати свою роботу [1].

Проблема незалежності зовнішніх аудиторів завжди супроводжувала аудиторську професію і досягла своєї критичної точки на початку цього століття в результаті гучних провалів найбільших зовнішніх аудиторів у США і Великобританії.

Особливо це питання актуальне в межах України, тому що зараз аудит проходить стадію становлення. Дуже важливо правильно сформувати «платформу» для стійкого розвитку аудиту, забезпечити високий рівень довіри та прозорості, що неможливо досягти без незалежності аудиторів від «внутрішнього» та «зовнішнього» тиску.

Сьогодні в Україні існує декілька регуляторів щодо забезпечення незалежності аудиторів, це – Закон України «Про аудиторську діяльність», Кодекс професійної етики аудиторів та Положення про забезпечення незалежності аудитора, затверджене Рішенням АПУ від 24.12.2009 №209/5.

В Кодексі професійної етики аудиторів вимогам незалежності присвячено цілий розділ 8, де визначено, що незалежність вимагає [2]:

а) незалежності думки: це така спрямованість думок, яка дає можливість надати висновок без будь-якого впливу, який може ставити під загрозу професійне судження, і діяти чесно, з об'єктивністю та професійним скептицизмом;

б) незалежності поведінки: уникнення фактів та обставин, настільки суттєвих, що розсудлива та поінформована третя сторона, знаючи всю відповідну інформацію, у тому числі вжиті застережні заходи обґрунтовано дійшла б висновку, що чесність, об'єктивність чиї професійний скептицизм фірми або члена групи з надання впевненості перебувають під загрозою.

В ЗУ «Про аудиторську діяльність» ст. 20 «Спеціальні вимоги» вказано, що аудит не можна проводити аудитору, який має будь-які (родинні, фінансові, майнові) стосунки з клієнтом [3]. Окрім Закону питання незалежності аудиторів більш глибоко розглядається в Положенні про забезпечення незалежності аудитора, що було затверджено Аудиторською палатою України рішенням № 209/5 від 24.12.2009, в якому вказано, якою повинна бути політика фірми по дотриманню вимог незалежності, а також розглянуто загрози незалежності та заходи щодо їх усунення [4].

Не дивлячись на достатньо повне нормативне забезпечення регулювання незалежності аудиторів в Україні, це питання на практиці стикається з великими перешкодами. Так, як свідчать данні АПУ, втрата незалежності аудиторською фірмою посідає друге місце і займає частку 25% у загальній кількості скарг за результатами аудиту [5]. Отже зараз як ніколи постає проблема незалежності аудитора.

Можна виділити фактори, які можуть привести до втрати аудитором незалежності: фінансова зв'язок із замовником аудиту; призначення аудитора на посаду в організаціях, які він перевіряє; надання інших послуг замовнику з аудиту; особисті і сімейні взаємини з замовником; прийняття, крім оплати за послуги, додаткових, не передбачених договором товарів і послуг від замовника; судовий розгляд між аудитором та замовником; довго строковість відносин з замовником [2].

Аналізуючи фактори, які приводять до втрати незалежності, можна виділити деякі пріоритетні заходи для її підвищення, а саме:

- аудитори повинні утримуватися від угоди на виконання професійних послуг, для яких у них немає достатньої компетенції;

- контроль за відсутністю фінансових та особистих взаємин між аудитором та замовником;

- ротація аудиторів не рідше, ніж раз на 5 років;

- заборона надання аудиторських і консалтингових послуг однією і тією ж компанією з метою запобігання «зрощування» аудитора з менеджментом компанії;

- проведення контролю якості роботи аудиторських компаній силами професійних організацій (САУ);

- проведення конкурсу серед незалежних аудиторів за участю професійних організацій (САУ) тощо [1,2].

Таким чином, можна зробити висновок, що незалежність аудиторів залежить не тільки від внутрішніх (взаємин з замовником, компетентності та професіоналізму аудитора), так і від зовнішніх (стану розвитку аудиту в країні, законодавчої бази) причин.

Список використаних джерел

1. Казаков В. Л. Независимость – главное условие реформирования украинского аудита / В. Л. Казаков // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eizvestia.com.

2. Кодекс професійної етики аудиторів України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://audit-plus.com.ua.

3. Про аудиторську діяльність: закон України від 22 квітня 1993 року №3126-ХІІ (в редакції Закону України від 14 вересня 2006 року №140-V) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

4. Положення забезпечення незалежності аудитора, затверджене рішенням Аудиторської палати України № 209/5 від 24.12.2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.apu.com.ua.

5. Проскуріна Н. М. Якість аудиторських послуг в Україні: реалії та перспективи / Н. М. Проскуріна, В. П. Коваленко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.