Ткаченко С.А.

Миколаївський політехнічний інститут, Україна

Удосконалення процесу ціноутворення на підприємствах-виробниках із поглибленим використанням калькулювання собівартості продукції з врахуванням її якості

Ключові слова: калькулювання собівартості продукції, підприємства-виробники, процес ціноутворення, якість

За сучасних часів загострення конкурентних відносин і безкомпромісної боротьби за кожного споживача, перед підприємствами-виробниками промислових видів продукції постало непросте завдання визначення економічно обґрунтованих оптових цін. Для його успішного виконання явно не досить володіти інформацією про рівень якості товарів-виробів і їх економічну ефективність для конкретного споживача, потрібним є розрахунок собівартості виробництва продукції з урахуванням додаткових витрат, пов’язаних із покращенням її якості. На практиці ж організація цього процесу ведеться на рівні, який не можливо назвати задовільним, або не ведеться взагалі, що і встановлює проблему у загальному вигляді та підкреслює її зв'язок із важливими науковими і практичними завданнями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій провідних вчених-економістів [1-7] та інші, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які ми спираємося, надало нам можливість виділити невирішені раніше частини загальної проблеми. Серед них особливою актуальністю, на наш погляд, відрізняється питання удосконалення процесу ціноутворення на підприємствах-виробниках із поглибленим використанням калькулювання собівартості продукції з врахуванням її якості.

Тому, ціллю статті виступає переконливе доведення того факту, що організація собівартості виробництва продукції з урахуванням її якості виступає підґрунтям в процесі розроблення економічно обґрунтованих оптових цін.

В стимулюванні поточних покращень якісних характеристик і параметрів продукції, що виготовляється продуцентами промислових видів продукції важлива роль належить ціні, яка призвана забезпечити синхронізацію зацікавленості підприємств в безперервному підвищенні якості товарів-виробів з інтересами окремих споживачів і самого суспільства.

Оптові ціни побудовані, як правило, з урахуванням необхідності стимулювати виробництво більш якісної продукції і її безпосереднє споживання. Вони диференціюються в залежності від якості продукції, за підвищену якість і надійність продукції застосовуються надбавки. Широка сітка приплат встановлена в прейскурантах на прокат і на цемент. Введені приплати за метал, отриманий прогресивними способами – електрошлаковим переплавом, вакуумно-дуговим і вакуумно-індукційним. Передбачені також приплати до звичайної ціни сталі за забезпечення виконання додаткових вимог споживачів до хімічного складу сталі, її механічним властивостям, термічної обробці, травленню і інше. Ціни на цемент встановлені за марками і стимулюють підприємства випускати високоякісний цемент.

Для розроблення економічно обґрунтованих оптових цін потрібно досконало знати не тільки якість безпосередніх товарів-виробів і економічну їх ефективність для конкретного споживача, але і собівартість виробництва цієї продукції з урахуванням додаткових витрат, пов’язаних з покращенням її якості. В противному випадку не буде впевненості, що ціни на ці товари-вироби встановлені обґрунтовано і не скривають шляхом їх необґрунтованого завищення погрішностей у виробничо-збутової діяльності підприємств-виробників і недоліки в роботі науково-дослідних та конструкторських підрозділів і відділів дослідження ринку (маркетингу), якості (надійності). Тому, необхідною умовою подальшого удосконалення процесу ціноутворення є організація калькулювання собівартості продукції з врахуванням її якості. Без виконання цієї умови неможливо уникнути недоліків в розробці цін, які враховують якість продукції, або у встановленні надбавок до ціни за підвищену якість продукції.

Проведена діагностика надає нам можливість сформувати висновок з даного дослідження і переконливо наголосити на тому, що поставлений процес організації калькулювання собівартості виробництва продукції з урахуванням додаткових витрат на підвищення її якості слугує основою розроблення економічно обґрунтованих оптових цін і виключає можливості виникнення недоліків в роботі самого підприємства і його підрозділів. Серед перспектив подальших розвідок у даному напрямку особливою вагомістю відзначається завдання визначення економічної ефективності додаткових витрат, пов’язаних із здійсненням заходів з підвищення якісних параметрів і характеристик товарів-виробів тощо.

Література:

1. Атрилл П. Управленческий учёт для нефинансовых менеджеров / П. Атрилл, Э. МакЛейни; [пер. с англ.; под ред. С.Л. Каныгина]. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2003. – 624 с.

2. Бугаев А. Об учёте затрат на качество [Электронный ресурс] / А. Бугаев. – Режим доступа: http://pravo.kulichki.com/dop/vbuh/vbuh0556.htm.

3. Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник / С.Ф. Голов. – К.: Лібра, 2003. – 704 с.

4. Ефимов В.В. Управление качеством: Учеб. Пособие / В.В. Ефимов. – Ульяновск: УлГТУ, 2000. – 141 с.

5. Замятина М. Особенности учёта затрат на качество продукции [Электронный ресурс] / М. Замятина. – Режим доступа: http://www.clerka.net/75.html.

6. Сизикин А.Ю. К устойчивому развитию через качество: объективная закономерность повышения качества продукции промышленных предприятий [Электронный ресурс] / А.Ю. Сизикин. – Режим доступа: http://www.ephes.ru/articl/content/article.php?art=4sizikin.htm.

7. Atkinson A. Management Accounting / Anthony Atkinson, Rajiv D. Banker, Robert S. Kaplan, and S. Mark Young. - N.J.: Prentice-Hall International, 1997. – 724 р.