Економічні науки/7. Облік і аудит

Ірина Мушинська

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Проблеми на шляху розвитку вітчизняного аудиту та способи їх вирішення

В умовах розвитку ринкової економіки та збільшення різноманітності форм власності необхідним стало вдосконалення функцій управління виробничим процесом, а це, в свою чергу, викликало потребу створення відповідних органів контролю за фінансово-господарською діяльності, тобто служби аудиту.

В розвинутих країнах аудит набув значно більшого поширення і популярності, ніж в Україні. Основною передумовою функціонування аудиту стала взаємна зацікавленість підприємства в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової служби і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності даних обліку і звітності.

Розвиткові аудиту сприяло також розмежування функцій та інтересів підприємців (менеджерів, адміністрації, управлінців), коли власник для керівництва своїми підприємствами почав наймати спеціальний апарат управління. Для попередження недоліків, зловживань, приховування витрат і доходів, неправильного розподілу прибутку, навмисного присвоєння їх найманими керуючими тощо власники змушені вдаватись до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором.

Проблеми на шляху розвитку вітчизняного аудиту досліджувало дуже багато вітчизняних науковців, серед яких варто виокремити таких як: Печенюк Н.В., Пилипенко І.І., Усач Б.Ф., Цебуляк В., Шевчук В.О. та інші.

Метою даного дослідження є висвітлення основних проблем  розвитку ринку аудиторських послуг та виявлення тенденцій удосконалення надання аудиту в Україні.

В Україні аудит існує всього вісімнадцять років – це вкрай незначний строк для визначення суспільством його значення та мети за сучасної ринкової економіки. Тому він потребує широкої реклами, насамперед, серед потенційних замовників, з одного боку, та серед громадськості з іншого. Аудиторська спільнота має постійно роз’яснювати, що аудит – це не тільки підтвердження звітності, це і контрольно-правове супроводження діяльності, консультування з питань правового та договірного забезпечення, розробка системи внутрішнього аудиту, бізнес-планування, науково-методичні розробки з питань економіки, управління та права, робота з персоналом (навчання, підвищення кваліфікації тощо).

Розвиток національної системи аудиту, що відбувається впродовж 18-річного періоду, є надбанням суспільно-господарської та соціально-політичної практики України як суверенної держави [2; с. 6].

До основних проблемних питань вітчизняного аудиту слід віднести:

- недостатню кількість методичних розробок з аудиторського контролю;

- брак достатнього досвіду аудиторської діяльності;

- недостатню кількість кваліфікованих аудиторських кадрів, а звідси – і неосвоєний ринок аудиторських послуг;

- відсутність типових форм документів з аудиту;

- відсутність методичних рекомендацій з питань комп'ютеризації аудиту тощо.

Разом із тим, впровадження аудиту в сферу підприємницької діяльності має в цілому для держави істотні переваги порівняно з іншими формами фінансово-господарського контролю, зокрема[1]:

- значна економія державних коштів, які витрачаються на утримання контрольно-ревізійного апарату;

- надходження додаткових коштів до бюджету за рахунок сплати аудиторськими фірмами (аудиторами-підприємцями) податків;

- незалежність, конкурентна боротьба, професіоналізм аудиторів, що сприяє підвищенню якості перевірок;

- можливість вибору аудитора замовником тощо.

Для кращого розуміння причин вищезгаданих проблем об’єктивним є визначення кола факторів, які на них мають вплив. До основних чинників, які гальмують розвиток аудиторської діяльності в Україні, можна віднести:

- ціновий чинник. При проведенні оцінки послуг аудитора є можливість завищення або заниження їх вартості, але це певною мірою насторожує замовника, особливо, при його першому зверненні до аудиторської фірми. Єдиної системи розрахунку вартості послуг аудиторської фірми в Україні не існує, тому аудитори часто використовують, власну систему формування ціни. На сьогодні хоч аудитори і скаржаться на падіння вартості аудиторських послуг в Україні , офіційна статистика Аудиторської палати України свідчить про зворотне;

- якість аудиторських послуг. Основними причинами скарг є ігнорування аудиторами вимог НКЦПФРУ до аудиторського висновку, втрата принципу незалежності та підміна аудиту ревізією;

- методика перевірок. Більшість аудиторів змушені виконувати перевірки, які практично нічим не відрізняються від звичайної документальної ревізії. Доволі рідко здійснюється розрахунок суттєвості відхилень та практично не застосовується вибірка, а аудиторський ризик якщо і розраховується, то формально.

Існує необхідність на основі міжнародних стандартів аудиту розробки національних стандартів аудиту із широким використанням передового зарубіжного досвіду, а також з урахуванням діючої практики аудиту в Україні [3; с. 218].

Одним із основних напрямів підвищення якості аудиту є розробка внутрішньо-фірмових методик аудиту, робочої документації тощо, оформлення у вигляді внутрішньо-фірмових стандартів.

Аудит в Україні являє собою цілісну, ефективно діючу систему з сучасним кадровим, нормативно-правовим, інформаційно-методичним та програмно-технологічним потенціалом, який детально оновлюється. Її подальший розвиток потребує підвищення професійної компетентності фахівців з аудиту відповідно до сучасних вимог [2; с. 9].

Аудит покликаний надавати допомогу представникам страхових компаній, бірж, акціонерних товариств, спільних підприємств, комерційних банків, різних іноземних фірм та іншим суб’єктам підприємницької діяльності.

Певний досвід проведення аудиту в Україні накопичено. Це стосується, насамперед, підприємств, що приватизуються, а також корпоратизації, експертної оцінки майна суб'єктів підприємницької діяльності, перевірок фінансового стану суб’єктів господарювання, що переходять на емісію цінних паперів або беруть банківські кредити тощо. Разом з тим, до проблемних питань аудиту слід віднести недостатню кількість розробок з аудиторського контролю, брак досвіду аудиторської діяльності, недостатню кількість кваліфікованих аудиторських кадрів, відсутність типових форм документів з аудиту, відсутність методичних рекомендацій з питань комп’ютеризації аудиту тощо.

Основними напрямами подальшого розвитку аудиторської діяльності в Україні можуть стати[1]:

1. Розробка механізму практичного застосування МСА в Україні, створення до них коментарів у повному обсязі.

2. Внесення необхідних змін і доповнень до Закону України «Про аудиторську діяльність» з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів України, які прямо чи опосередковано впливають на регулювання аудиторської діяльності та розширення переліку підприємств, для яких щорічна аудиторська перевірка обов'язкова, а це, у свою чергу, збільшить ринок аудиторських послуг, а також введення додаткових положень, які б більш чітко унормували взаємовідносини аудитора та клієнта.

3. Використовуючи узагальнений практичний досвід роботи міжнародних і вітчизняних аудиторських фірм, розробка Типових методик аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств У розрізі галузей їх діяльності (банківська, торговельна, страхова, хімічна, металургійна, харчова, легка промисловості).

4. Поглиблення співпраці професійних аудиторських організацій України з міжнародними та європейськими професійними організаціями бухгалтерів і аудиторів.

5. Розробка механізму ціноутворення на аудиторські послуги на основі вивчення міжнародного досвіду з цього питання тощо.

Отже, з вище викладеного можна зробити висновок, що аудит в Україні перебуває на активній стадії розвитку та характеризується низкою проблем, які потребують негайного вирішення. Подолання зазначених проблем має бути спрямоване на зміцнення позицій та авторитету аудиту, удосконалення аудиторської діяльності в Україні в цілому. Потрібно, беручи за основу досвід розвинених країн світу, подолати всі загрози на шляху ефективного розвитку вітчизняного аудиту і посприяти його інтенсивній популяризації серед різних суб’єктів господарювання.

Література:

1. Печенюк Н., Цебуляк В. Проблеми ти перспективи розвитку аудиту в Україні // Наукові конференції: Соціум. Наука. Культура. Економіка. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://intkonf.org

2. Пилипенко І., Шевчук В. Національна система аудиту: проблеми становлення і розвитку // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. – № 2. – с. 5-12.

3. Усач Б.Ф. Проблеми розвитку аудиту в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. – №4. – с. 217-222.