Економічні науки/2.Облік і аудит

Яковишина Н.А. та Янківська Я.О.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

Формування і відображення резерву сумнівних боргів у бухгалтерському обліку

Формування резерву сумнівних боргів на підставі платоспроможності дебіторів є проблематичним, оскільки необхідні дані про їх фінансовий стан. Через певні причини частина боргів залишається часто неповерненою. Отож підприємство завжди має сумніви щодо повного погашення його дебіторської заборгованості.

Формування та відображення резерву сумнівних боргів досліджувалось провідними вітчизняними науковцями з бухгалтерського обліку, зокрема, І. Губіною, М. Пушкарем, О. Коблянською, Н. Чабановою та іншими. Проте ряд питань досі залишаються недостатньо вивченими, що зумовило актуальність даного дослідження.

Метою даної статті є дослідження механізму формування та відображення резерву сумнівних боргів.

Резерв сумнівних боргів розраховується лише для тієї частини дебіторської заборгованості, щодо якої виконуються одночасно такі умови:

- заборгованість є фінансовим активом, тобто виникла внаслідок звичайної господарської діяльності (до цієї категорії не входять набута заборгованість і заборгованість призначена для продажу);

- заборгованість є поточною дебіторською заборгованістю;

- заборгованість не віднесена до безнадійної [1].

Для різних видів дебіторської заборгованості (за однорідними її групами) можуть застосовуватися різні методи розрахунку резерву сумнівних боргів передбачені Положення (стaндaрт) бухгaлтерського облiку 10 «Дебiторськa зaборговaнiсть» .

До таких методів відносяться:

- метод визначення платоспроможності окремих дебіторів;

- метод на підставі класифікації дебіторської заборгованості з визначенням коефіцієнта сумнівності за кожною групою дебіторської заборгованості[2].

Зазначені методи відповідають і міжнародній практиці обліку резерву сумнівних боргів.

Якщо резерв нараховується виходячи із платоспроможності конкретного дебітора, перед складанням звітності (або квартальної або річної) вся дебіторська заборгованість підприємства аналізується на предмет виявлення сумнівної та безнадійної заборгованості. При її виявленні створюється резерв сумнівних боргів на суму такої заборгованості, а якщо сумнівів щодо повернення не виникає, тоді резерв не створюється.

При використанні методу класифікації резерв створюється виключно з розрахунку безнадійної заборгованості (без урахування сумнівної дебіторської заборгованості). Дебіторська заборгованість класифікується шляхом групування дебіторської заборгованості за термінами її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Підприємство встановлює його самостійно виходячи із суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди.

Основна відмінність порядку створення резерву сумнівних боргів у бухгалтерському обліку від податкового полягає у визначенні суми резерву: з метою оподаткування сума відрахувань у резерв залежить від періоду прострочення погашення боргу, в бухгалтерському обліку – від бухгалтерського стану (платоспроможності) боржника та оцінки ймовірності погашення боргу повністю або частково. Процедура оцінки ймовірності погашення боргу в нормативних документах з бухгалтерського обліку не прописана. Підприємству доцільно прописати порядок визначення суми резерву в наказі про облікову політику [3].

Сума нарахованого резерву сумнівних боргів відноситься на витрати поточного періоду та відображається в обліку бухгалтерським записом: Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» Кт 38 «Резерв сумнівних боргів». До рахунку 38 доцільно відкрити аналітичні рахунки другого порядку у розрізі статей заборгованості, за якими створюються резерви. Це викликано необхідністю деталізації інформації про залишок резерву сумнівних боргів щодо кожного виду поточної дебіторської заборгованості, його створення та використання у примітках до фінансової звітності. Нарахування резерву сумнівних боргів відображається в складі статті “Інші операційні витрати” звіту форми №2 “Звіт про фінансові результати” в рядку 90.[4].

На нашу думку, якщо внаслідок виправлення помилок досягнуто показника порога суттєвості, інформацію про виправлення помилок, потрібно оприлюднити (розкрити у примітках до річної звітності). І розкривати інформацію про допущену помилку при нарахуванні резерву сумнівних боргів у Примітках до річної звітності (форма №5) лише тоді, коли помилка у розмірі резерву перевищує 5% від суми всіх активів. В усіх інших випадках помилка виправляється бухгалтерським записом за рахунок нерозподіленого прибутку або непокритого збитку на початок періоду без розкриття суті такої інформації у звітності.

Таким чином, постійний контроль за станом дебіторської заборгованості та застосування відповідних заходів щодо стягнення боргів з боку керівництва і бухгалтерії підприємства дозволяють оптимізувати неплатежі дебіторів та покращити фінансовий стан підприємства.

Література:

1. www. ligazakon.ua.

2.Положення (стaндaрт) бухгaлтерського облiку 10 «Дебiторськa зaборговaнiсть», зaтвердженi нaкaзом МФУ вiд 22.11.1999р. №731 (зi змiнaми i доповненнями).

3. Губіна І. Резерв сумнівних боргів: створення та використання [Текст] / І. Губіна // Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації. – 2007. – № 48. – 68 с.

4. Коблянська О.І. Методологічні аспекти обліку та аудиту дебіторської заборговаості // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2009. - №77-78. – С.28-34.