Экономические науки / 7.Учет и аудит

Гринь В.П. асистент, Кісіль С.М.

Запорізький національний університет, Україна

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ В СУЧАСНОМУ КОМП’ЮТЕРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Зміни в суспільному устрої України, інтеграційні процеси у світове співтовариство зумовлюють суттєві перетворення у сфері господарювання. Для ефективного здійснення своєї господарської діяльності підприємствам в умовах жорсткої конкуренції слід оперативно реагувати на будь-які зміни факторів зовнішнього середовища, чітко прослідкувати зміну своєї рейтингової позиції на ринку серед конкурентів, оцінити позитивні та негативні тенденції зміни власної діяльності та діяльності підприємств-конкурентів з позиції інвесторів і кредиторів. Такі дії вимагають якісної та кваліфікованої діагностики, оцінки та прогнозування даних про майновий потенціал і результати діяльності суб’єктів господарювання, що забезпечується системою економічного аналізу. Її низька якість є одним із суттєвих факторів необґрунтованості управлінських рішень, і, відповідно, неефективного управління підприємствами та банкрутства.

Диференціація та інтеграція економічних наук, трансформаційні процеси в економіці України, розвиток конкурентного середовища надають нового змісту економічному аналізу, змінюють його завдання, суб’єкти та об’єкти. Наслідком таких тенденцій стає удосконалення підходів до організації економічного аналізу та методик його здійснення. Однак нині відповідні рекомендації відсутні або не вирішують визначені питання комплексно. В результаті економічний аналіз втрачає свою ефективність, що зумовлює необхідність здійснення наукових досліджень.

Інституційні економічні проблеми (теоретичні, методологічні, прикладні) в Україні досліджують С.І. Архієреєв, О.Г. Білорус, А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, Л.Г. Мельник, В.М. Тарасевич, А.А. Чухно, В.О. Шевчук. Значний внесок у розробку методологічної бази економічного аналізу зробили видатні вчені, зокрема: М.І. Баканов, С.Б. Барнгольц, Ф.Ф. Бутинець, Н.Р. Вейцман, Л.М. Кіндрацька, В.В. Ковальов, Т.М. Ковальчук, Ю.П. Маркін, М.В. Мельник, Є.В. Мних, Г.В. Савицька, В.К. Савчук, Ю.С. Цаль-Цалко, А.Д. Шеремет.

Провідними зарубіжними фахівцями в економіко-аналітичній предметній галузі є Г.Дж. Алєксандер, Х. Андерсон, Дж.В. Бейлі, В. МакКензі, Б. Нідлз, Ж. Рішар, Р. Томас, Г. Харман, Дж.К.Ван Хорн, У.Ф. Шарп, Й.А. Шумпетер.

Не применшуючи ролі здійснених досліджень для розвитку економічного аналізу, слід відмітити невизначеність у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі змістовного наповнення використання комп’ютерних технологій для організаційного та методичного забезпечення економічного аналізу.

Отже вважаємо за необхідне визначитись із критеріями вибору суб’єктами господарювання комп’ютерних технологій економічного аналізу, що надасть змогу обґрунтовано підвищувати оперативність та ефективність управлінських рішень.

У сучасних умовах господарювання економічний аналіз як практична діяльність розкривається як основна – інформаційно-аналітична діяльність (окремий вид діяльності, що належить до сфери послуг) та як сервісна діяльність – функція управління, забезпечувальна інформаційна система обґрунтування управлінських рішень. Відповідно, доцільно окремо розглянути особливості комп’ютеризації аналітичних процедур для аудиторських та консалтингових компаній, що обумовлено специфікою їх функціонування і є недослідженим напрямом. [3, с. 85]

При переході до високотехнологічної інформаційної ери відбувається експоненційне зростання обсягів інформації, темпів здійснення економічних процесів і зменшення часових інтервалів між подіями, що відбуваються. За таких умов підвищення дієвості та ефективності систем управління підприємством потребує комп’ютеризації всіх без винятку управлінських підсистем, у тому числі економічного аналізу. З’ясовано, що наявні дослідження не розкривають особливостей та можливостей здійснення економічного аналізу в умовах постіндустріальної економіки, яка характеризується інтеграцією структур і підвищенням рівня інформаційно-комп’ютерних технологій, їх інтелектуалізацією.

Результатом переходу суспільства в інформаційну еру є тотальна інформатизація господарської діяльності, зокрема удосконалення інформаційного забезпечення системи управління підприємством, яка має два вектори розвитку:

1) удосконалення засобів пошуку, збору, збереження та розповсюдження інформації – комп’ютеризація системи бухгалтерського обліку й звітності, маркетингової інформаційної системи підприємства;

2) удосконалення процесу сприйняття, обробки та створення інформації, тобто підвищення інтелектуального потенціалу суспільства, включаючи створення штучного інтелекту – комп’ютеризація, інтелектуалізація економічного аналізу тощо. [1, с. 57]

До переваг застосування сучасних ком’ютерних технологій для проведення економічного аналізу, на нашу думку, можна віднести:

- скорочення витрат на обробку даних (комп’ютер надасть більш дешевий спосіб виконання задачі);

- економія інших затрат (кошти можуть бути збережені навіть коли витрати на обробку залишилися постійними або зросли);

- висока продуктивність (комп’ютер може справлятися з обсягом робіт, який збільшено);

- швидка обробка (будь-які операції можуть оформлятися значно швидше);

За наслідками проведеного аналізу практичної сфери діяльності вітчизняних підприємств, можемо стверджувати, що на сьогодні постерігається тенденція до зростання кількості й розширення функціональних можливостей програмних продуктів, які забезпечують комп’ютеризацію лише економічного аналізу. Це зумовлено потребами суб’єктів господарювання у професійній оцінці господарської діяльності для вибору оптимальних методів управління підприємством у складних і динамічних умовах ринкового середовища.

Проте, вважаємо, що при проведенні економічного аналізу на підприємстві потрібно враховувати:

- особливості обраної суб’єктом господарювання організаційної форми проведення економічного аналізу— централізованої, децентралізованої або змішаної.

- використання комплексу «АРМ аналітика» як однієї з організаційних форм проведення економічного аналізу в умовах комп’ютеризації, що надає змогу виконувати в автоматизованому режимі комплекс аналітичних розрахунків на підставі вхідної інформації, що забезпечує оперативність прийняття управлінських рішень.

Незважаючи на широкі функціональні можливості сучасних аналітичних комп’ютерних програм, більшість з них не повністю відповідають критеріям і характеристикам комплексного економічного аналізу, оскільки як основне (а іноді й єдине) джерело формування інформаційної бази використовується фінансова звітність підприємства. Невирішеною є проблема поступового перевантаження інформаційних систем бухгалтерського обліку та управління інформацією. Як наслідок, існуючі програмні аналітичні засоби не забезпечують оперативності реалізації аналітичних процедур, а також формування багатовимірних аналітичних розрізів.

Дослідження практики застосування комп’ютерних технологій в аналітичній роботі виявило, що до сьогодні аналітиками не використовуються наявні можливості програмних продуктів. На 78,18 % підприємств взагалі не застосовують аналітичних програм, на 9,09 % використовується табличний редактор Microsoft Excel, на 1,82 % – програма “Аналітик”, на 10,91 % – інші аналітичні програми. Це пов’язано із великими витратами грошових коштів та незацікавленістю власників у результатах економічного аналізу, а також із неможливістю вибору порядку його комп’ютеризації, що не дозволяє підвищити ефективність аналітичної роботи. [4, с. 39]

Використання комп’ютерних аналітичних програм потребує науково обґрунтованої методики внутрішньогосподарського економічного аналізу, яка на сьогодні є недосконалою через відсутність стандартизованих методик розрахунку показників діяльності підприємства. Це викликає неадекватність тлумачення та викривлення реального стану справ на підприємстві. З метою адаптації до вимог ринку та конкурентного середовища вважаємо за необхідне обґрунтування методики внутрішньогосподарського економічного аналізу, що міститиме оптимальний перелік показників за кожним блоком, стандартизований розрахунок яких надасть можливість суб’єктам господарювання оцінювати свою діяльність, а державним органам влади, у підпорядкуванні яких підприємства знаходяться, можливість порівняння отриманих результатів за видами економічної діяльності, у регіональному розрізі тощо.

До основних вимог, яким повинні відповідати аналітичні програми можна віднести:

- можливість аналізу і оцінки окремих показників виробничо-фінансового стану об'єкта, підприємства за різними методиками і визначення тенденцій його зміни;

- економічний аналіз окремих об'єктів дослідження, в т.ч. нових, прогнозування на основі отриманих результатів;

- можливість порівняння показників діяльності вітчизняних та зарубіжних підприємств певної галузі;

- можливість одночасного використання великої кількості пока-зників, включення до аналізу різних факторів як облікового, так і позаоблікового характеру;

- табличне та графічне представлення інформації;

- можливість ранжування результатів відповідно до потреб різних груп користувачів.

Підходи до комп’ютеризації економічного аналізу в межах окремого суб’єкта господарювання та здійснення аналітичних досліджень як окремого виду діяльності відрізняються, що обумовлено впливом таких факторів :

- обсяг діяльності підприємства;

наявність фінансових ресурсів для впровадження комп’ютеризованої системи економічного аналізу, кваліфікованого персоналу [5, с. 62];

- наявність і вид системи комп’ютеризації бухгалтерського обліку на підприємстві;

- обсяги аналітичних робіт.

- Існуючі підходи до комп’ютеризації аналітичних робіт у діяльності великих підприємств не відповідають зростаючим потребам практики. Така ситуація зумовлена [2, с. 58]:

- наявністю великих обсягів інформації, з якими працюють підприємства;

- складністю і багатоплановістю об’єктів аналізу, а також різноманітністю зв’язків між об’єктами, явищами та процесами;

- розрізненістю та відсутністю загальної уніфікованої структури масивів даних у різних підрозділах підприємства;

- наявністю різнорідних внутрішніх та зовнішніх джерел даних; неможливістю оперативного й одночасного використання даних для здійснення аналізу;

- використанням різних апаратних середовищ (платформ).

Особливості комп’ютеризації аналітичних процедур полягає в тому, що вони обумовлені специфікою діяльності конкретного підприємства, тому нами виділено фактори, що визначають вибір підходу до комп’ютеризації економічного аналізу:

1) періодичність здійснення економічного аналізу, що ставить під сумнів економічну доцільність придбання окремих АРМ аналітика чи аналітичних модулів АСУП;

2) різновекторність економічного аналізу, який доводиться проводити на замовлення, свідчить про недоцільність придбання окремих функціональних АРМ аналітика або таких, що враховують специфіку видів економічної діяльності;

3) багатоформатність даних в існуючих на підприємствах комп’ютерних системах бухгалтерського обліку (КСБО), що не дозволяє створити універсальну систему, здатну імпортувати дані з КСБО та інших систем для оперативної обробки й аналізу.

Отже, можна виділити наступні проблеми автоматизації економічного аналізу на підприємствах України, які нами виявлено під час дослідження:

- низький рівень кваліфікації спеціалістів в області комп’ютерних технологій.

- небажання адміністрації підприємств йти шляхом інтенсивного розвитку та застосовувати новітні технології.

- значні витрати на придбання програмного забезпечення та необхідність його постійного оновлення.

- невідповідність існуючих програмних засобів особливостям діяльності суб’єктів господарювання.

- не адаптованість програмного забезпечення під нормативно-правову базу українських підприємств.

- недостатня комп'ютеризація діяльності підприємств.

Отже, для вирішення проблем автоматизації економічного аналізу, нами запропоновано:

- законодавчо зобов’язати керівників підприємства (установ, організацій) здійснювати підвищення кваліфікаційного рівня спеціалістів в області комп’ютерних технологій

- здійснювати заходи, які передбачали б інтенсивний розвиток та застосування новітніх технологій.

- забезпечити доступний рівень цін на програмне забезпечення

- проведення постійного оновлення автоматизованих програм економічного аналізу

- забезпечити сталість нормативно-правової бази (законодавчого клімату)

- мотивування розвитку новітніх технологій, які б повність відповідали особливостям діяльності суб’єктів господарювання.

- провести заходи стимулювання комп'ютеризації підприємств.

На нашу думку, автоматизація економічного аналізу надасть змогу налагодити двосторонній зв’язок між головним центром управління і підрозділами підприємства, що забезпечить оперативне реагування підприємства на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища.

Література

1. Бутко А.Д. Теорія економічного аналізу: [підручник] / А.Д. Бутко – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 411 с.

2. Бражинкова О.Д. Оцінка програмних засобів автоматизації планування і економічного аналізу на сільськогосподарських підприємствах / О.Д. Бражинкова, М. Д’яков // Економіка сільського господарства Росії. – 2006.-№10 С. 24

3. Завгородній В.П. Організація обліку, аналізу й аудиту в умовах використання персональних ЕОМ // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. - №1-С. 6,10.

4. Економічний аналіз процесів ринкової трансформації багатостадійних промислово територіальних систем / В.І. Захарченко // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №6. – С. 3-11

5. Шквір В.Д. та ін. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посібник / Шквір В.Д., Завгородній А.Г., Височан О.С. - Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2003. - 268 с.