Економічні науки/7. Облік і аудит

Андрій Ган

Львівський національний університет імені Івана Франка

Роль внутрішнього аудиту в діяльності підприємства та його відмінності від внутрішнього контролю

Характерною рисою сучасних економічних відносин є розширення підприємств шляхом створення філій, відділень та дочірніх підприємств, що, в свою чергу, зумовлює виникнення нових видів контролю та впровадження їх у практику [7; 177]. Також, в умовах економічної кризи, особливо актуальним питанням є зниження поточних витрат та впровадження заходів з підвищення рівня доходів підприємства. Саме тому підприємства намагаються підвищити контроль за виробничо-господарською діяльністю [6; с.54].

Вивчаючи наукову літературу, як періодичну так і інші види наукових праць вчених теоретиків та практиків, таких як: Бондар М.І., Ганяйло О.М., Деревянко С.І., Ільїна С.Б., Кузик Н.П., Кулаковська Л. П., Олійник С.О., Піча Ю. В., часто можна зустріти терміни "внутрішній аудит" і "внутрішній контроль". На даний момент існує неузгодженість в трактуванні цих двох понять та відсутнє чітке розуміння відмінностей між ними та особливістю їх практичного застосування.

Метою даного дослідження є розкрити роль внутрішнього аудиту в діяльності підприємства, а також визначити його особливості та основні відмінності від внутрішнього контролю і переваги застосування.

Будь-який економічний суб’єкт має свою цільову функцію, яка реалізується та досягається за допомогою ефективно діючого управління. Однією з функцій управління окремим підприємством є внутрішній контроль, працівники якого здійснюють порівняння планових і фактичних значень параметрів, проводять аналогію з зовнішнім економіко-правовим середовищем, виявляють відхилення в параметрах, визначають оцінку небезпечності розміру відхилень для суб’єкта господарювання, виявляють фактори, що викликали відхилення, а також визначають ступінь їх впливу, проводять підготовку інформаційної бази для прийняття управлінських рішень.

Отже, однією із функцій управління підприємством є внутрішній контроль та внутрішній аудит, який також слід розглядати як невід’ємну частину загальної системи управління.

Внутрішній контроль – це контроль із середини компанії. Необхідно також відзначити, що внутрішній контроль корисний тільки в тому разі, якщо він спрямований на досягнення конкретних цілей.

Проте внаслідок різних причин існуюча на підприємстві система внутрішнього контролю не завжди достатньо ефективна. Одним з найбільш надійних способів контролю за станом обліку й ефективністю функціонування системи внутрішнього контролю на підприємстві є організація внутрішнього аудиту. Особлива потреба в створенні відділу внутрішнього аудиту виникає нині на великих підприємствах зі складною розгалуженою структурою і великою кількістю територіально віддалених філій і залежних підприємств. Робота фахівців відділу внутрішнього аудиту в цьому напрямі полягає, насамперед, в уніфікації та стандартизації облікових процесів для правильного формування зведеної чи консолідованої звітності.

Таким чином, з аудиторської точки зору, оцінка ефективності системи внутрішнього контролю полягає в оцінці аудитором сильних і слабких сторін контролю економічного суб’єкта, що перевіряється.

Внутрішній аудит – організована на підприємстві служба, що діє в інтересах його керівництва або власників, регламентована внутрішніми документами система контролю з дотримання встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, охорони власності та надійності системи внутрішнього контролю [2; с.89].

Мета внутрішнього аудиту – допомогти керівництву та всім працівникам підприємства ефективно виконувати свої функції.

Внутрішній аудит підпорядкований тільки керівництву підприємства або його власнику. Тому такий аудит не є незалежним стосовно господарюючого суб’єкта, але його можна назвати незалежним стосовно внутрішніх служб та підрозділів під­приємства [2; с.90].

В Україні внутрішній аудит не набув поширення, оскільки відсутня у достатньому обсягу необхідна інформація про методику створення, роль, функції, об’єкти, прийоми та способи внутрішнього аудиту.

Порівняльний аналіз внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту здійснено в табл. 1.         

Таблиця 1

Порівняльна характеристика внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту*

Структурні елементи

Внутрішній контроль (ВК)

Внутрішній аудит (ВА)

Мета

Забезпечення дотримання законності й економічної доцільності господарсько-фінансової діяльності

Оцінка якості економічної інформації, що формується управлінською системою підприємства; експертна оцінка обліково-економічної політики підприємства, оцінка функціонування ВК

Завдання

- попередження здійснення незаконних, економічно недоцільних господарських операцій на стадії прийняття управлінських рішень

- усунення допущених недоліків на стадії здійснення господарських операцій у процесі діяльності кожного трудового колективу

- встановлення законності, економічної доцільності вже здійснених господарських операцій, реалізованих управлінських рішень

- оцінка організаційної діяльності підприємства;

- експертна оцінка економічної політики підприємства з допомогою проведення аналітичного тестування і застосування тестів контролю;

- забезпечення користувачів інформацією про реальний фінансовий етап підприємства, достовірності обліку і звітності;

- визначення фінансової стратегії підприємства

Суб’єкти

Керівник, начальники структурних підрозділів (менеджери), посадові особи всіх підрозділів, у тому числі обліково-фінансова служба

Працівники спеціальної служби ВА: бухгалтер-аудитор, експерт-аналітик, експерт-юрист, експерт-маркетолог, експерт інформаційних систем

Об’єкти

 

Організаційно-технологічні, фінансово-економічні процеси та їхні елементи; стан і використання всіх видів господарських засобів і джерела їх утворення; трудова діяльність колективу і окремих його членів (дотримання законів, правових норм і встановлених правил роботи)

Система управління підприємством, у тому числі система внутрішньогосподарського обліку і контролю; економічна інформація, складена менеджерами, у тому числі дані обліку і звітності

Методичні прийоми

Прийоми та методи документального й

фактичного контролю

Прийоми та методи документального і фактичного контролю, методи та прийоми експертно-аудиторської діагностики

Види звітності

Відомості контролю окремих об’єктів, контрольні розрахунки, акти перевірок і обстежень

Аудиторська звітність, Аудиторський висновок

Користувачі контрольної інформації

Президент фірми, дирекція, менеджери структурних підрозділів

Власники (засновники), менеджери вищої ланки управління

*Сформовано автором на основі джерела [1].

До основних проблемних аспектів розвитку внутрішнього аудиту в Україні слід віднести, насамперед, недостатнє нормативне та методологічне забезпечення, що спричиняє полеміку в самих принципах, методах, методології та процедурах внутрішнього аудиту. Також не слід забувати і про відсутність внутрішніх розробок щодо організації та методики внутрішнього аудиту на підприємстві.

Таким чином, роль внутрішнього аудиту в діяльності підприємства важко переоцінити, а наявність вищезазначених проблем в аудиторській сфері вказує на необхідність їх нагального вирішення, що дозволить укріпити позиції та авторитет аудиторської діяльності в Україні в цілому та внутрішнього аудиту зокрема.

Примітки:

1. Андросова О.Ф., Тіхомірова Т.П. Порівняння внутрішнього аудиту та внутрішньогосподарського контролю. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org

2. Бондар М.І. Аудит в АПК: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 188 с.

3. Деревянко С.І., Олійник С.О., Кузик Н.П., Ганяйло О.М. Основи аудиту: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 328 с.

4. Ільїна С.Б. Основи аудиту: Навчальний посібник. – Кондор, 2009. - 378 с.

5. Кулаковська Л. П., Піча Ю. В. Організація і методика аудиту: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2004. – 568 с.

6. Макеєва О. Перспективи розвитку внутрішнього аудиту в Україні // Економіст: наук. журнал. 2010. №6(284). С. 54.

7. Філозоп О.В. Внутрішній аудит та внутрішній контроль: розмежування понять // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки: науковий журнал. 2009. №4(50). С. 177.