Педагогические
науки / 2. Проблемы подготовки специалистов
к.т.н., проф. РАЕ, Козубцов І.М., Козубцова Л.С.
Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Національний
технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна
Проблеми
об’єктивного визначення кількості нових знань та умінь для формування вченим в
навчально-виховному процесі науково-педагогічних знань
Постановка проблеми та
зв’язок її з важливими науковими завданнями. Кожного разу, коли викладач
редагує робочу програму навчальної дисципліни, він планує інформаційне
наповнення теми заняття. Перед викладачем виникає складне риторичне питання
оптимізації навчального заняття та забезпечення максимального його інформаційного
наповнення. Це питання досі лишається не вирішеним. В статті висвітлюється
основний результат дисертаційного дослідження, націлений на вирішення проблем
професійної підготовки вчених, що проводиться в рамках наукових програм:
Національної доктрини розвитку освіти в Україні; основні наукові напрями та найважливіші
проблеми фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних
наук на 2009–2013 р.
Аналіз останніх досліджень і
публікацій. У доповіді міністра на підсумковій колегії Міністерства освіти і науки
(27.02.2004 р., м. Одеса) «Підвищення ефективності вищої освіти і
науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське
співтовариство» зазначалося, що в усіх сферах життєдіяльності людини і
суспільства все вагомішими стають загально-цивілізаційні тенденції розвитку,
властиві для XXI століття [1]. Передусім – це тенденція зближення націй,
народів, держав через створення спільного економічного, інформаційного, а
зважаючи на вимоги Болонського процесу, й освітнього простору Європи. Друга
тенденція – це перехід людства від індустріальних до науково-інформаційних
технологій і формування суспільства знань. Ці та інші тенденції висувають в
якості основних пріоритетів освіти і науку, як сфери, що забезпечують розвиток
людини [2].
Формулювання цілей статті. Метою статті є освітлення
проблеми об’єктивного визначення кількості нових знань та умінь для формування
вченим в навчально-виховному процесі науково-педагогічних знань. Проблема
виникає внаслідок суперечностей між цільовою підготовкою НПНК вищої кваліфікації,
законодавчою базою України та умовами компетентного виконання обов’язків. Цільова
підготовка НПНК та законом України не упереджається факт того, що не
компетентний працівник з певної галузі знань забажає виконувати обов’язки, пов’язані
з забезпеченням обороноздатності країни.
Основний матеріал дослідження. Необхідність розгляду
питання вибору об’єму нових знань та умінь для формування в навчально-виховному
процесі науково-педагогічних знань з результатів досліджень витікає логічно з
обов’язків науково-педагогічного працівника. Істотну роль має при підготовці
курсантів, які в майбутньому повинні виконувати компетентно професійні обов’язки,
пов’язані з забезпеченням обороноздатності країни. Тому, кожного разу, коли
викладач редагує робочу програму навчальної дисципліни і планує підготовку до
проведення занять інформаційну наповненість заняття, теми. Перед викладачем
виникає складне риторичне питання оптимізації навчального заняття та
забезпечення максимального інформаційного наповнення. Це питання досі лишається
не вирішеним.
Оптимізація заняття – це розрахунок його параметрів за допомогою наукових
методів і на основі визначених наукою об’єктивних залежностей [3]. Безумовно, кожен педагог виводить свої критерії,
за якими визначає, що пояснюють невдачу заняття. Цікаво відзначити, що причини
невдалого заняття (уроку) з погляду педагогів, змінюються залежно від їхнього
педагогічного стажу. Результати опитування педагогів з різним стажем
педагогічної роботи з цього питання показані в табл. 1 [табл. 1,
С. 100, 4]. Найбільш очевидним є вибір інформаційного режиму навчального
заняття, тобто такого рівня змістовного наповнення заняття, при якому відсутнє
перенавантаження курсантів та студентів.
Таблиця 1Причини невдалого заняття (уроку)
Причини невдалого заняття (уроку) |
Стаж
роботи |
|||
|
до 5 років |
від 5 до
10 років |
від 10 до
15 років |
більше 15
років |
|
|
Погане самопочуття педагога |
6% |
10% |
13% |
16% |
|
Невміння педагога втілювати
задумане в практичних діях |
46% |
18% |
9% |
4% |
|
Недостатня продуманість якихось
моментів заняття (або заняття в цілому) |
54% |
36% |
17% |
6% |
|
Перевантаженість навчаючих
інформацією, яку вони не в змозі обробити |
24% |
18% |
15% |
14% |
|
Відсутність системи роботи
педагога на занятті (заняттях) |
48% |
18% |
5% |
- |
|
Непідготовленість до заняття
навчаючих (учнів студентів, курсантів) |
14% |
8% |
- |
- |
|
Дратівливість педагога,
викликана попередніми заняттями |
6% |
10% |
9% |
6% |
|
Нелюбов до певної теми заняття |
18% |
14% |
5% |
- |
Теоретично просто: треба порівняти можливості студентів сприймати й
засвоювати інформацію з тим обсягом знань та умінь, який передбачається
засвоїти на занятті, й розв’язати питання – чим поступитися. Можливості
сприймати й засвоювати знання, як свідчать психологічні дослідження, великі.
Найчастіше перевантаження відбувається за рахунок неправильної організації
навчально-виховного процесу, невміле керування навчальною працею,
одноманітність заняття, малообгрунтоване чергування завдань, праці та
відпочинку, тощо. Яку ж кількість навчального матеріалу можуть ефективно
засвоювати студенти різного віку на заняттях? Вивченням зв’язку між кількістю
(обсягом) навчального матеріалу, його якістю (складністю, трудністю) та
результатами (показниками) засвоювання, наведенго в роботі [3].
Для
встановлення залежності між обсягом навчального матеріалу, його якістю
(складністю і трудністю) та показником засвоєння треба мати надійні критерії
для: визначення кількості навчального матеріалу; оцінки якості цього матеріалу;
вимірювання рівня (ефективності) засвоювання знань, умінь.
Висновки з даного
дослідження. Розгляду питання, щодо об’єктивного
визначення кількості нових знань та умінь для формування в навчально-виховному
процесі науково-педагогічних знань присвячено підрозділ дійсного дисертаційного
дослідження [5]. З урахуванням рекомендацій по вдосконаленню змісту програми
підготовки НПНПК [6] в сукупності сприятиме позитивному рішенню проблеми щодо
підвищення ефективності підготовки НПНК в аспірантурі (ад’юнктурі) в
запропонованій освітній моделі підготовки педагогів-вчених в нерозривному
контексті науки та освіти [7].
Література
1. Доповідь на підсумковій колегії Міністерства освіти і
науки (27.02.2004 р., м. Одеса) «Підвищення ефективності вищої освіти
і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське
співтовариство» [Електронний ресурс]. – Режим доступу URL: http://www.uamdbe.org.ua/archive/Odessa.doc.
2. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За
редакцією В.Г. Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко,
Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин. –
К.: Освіта, 2004. – 384 с.
3. Підласий І.П. Як підготувати
ефективний урок: кн. для
вчителів. – К.: Рад. шк., 1989. – 204 с.
4. Енциклопедія
педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н.П Наволокова. – Х.:
Вид. група „Основа”, 2011. – 176 с.
5. Козубцов И.Н. Система
формирования в учебно-воспитательном процессе научно-педагогических знаний по
результатам исследований. [Электронный ресурс] // Научный электронный архив
академии естествознания. – Режим доступа URL:
http://www.econf.rae.ru/pdf/2011/10/637.pdf.
6. Козубцов И.Н. Содержание программы
подготовки ученых к научно-педагогической деятельности в высшем учебном
заведении. [Электронный ресурс] // Научный электронный архив академии
естествознания. – Режим доступа URL:
http://www.econf.rae.ru/pdf/2011/10/636.pdf.
7. Козубцов И.Н., Козубцова Л.С., Козубцов Н.К. Образовательная модель
подготовки педагога-ученого в неразрывном контексте науки и образовании.[Электронный ресурс] // Научный электронный архив академии
естествознания. – Режим доступа URL:
http://www.econf.rae.ru/pdf/2011/02/70.pdf.