Економічні науки/9.Економіка промисловості

Горошко А.І.,

Учень 8-А класу Полтавської ЗШ №38

Наукові керівники: Шило В.В.,

Вчитель математики вищої категорії Полтавської ЗШ №38,

К.е.н., доц. Спориш О.А.,

Полтавський університет економіки і торгівлі

ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИЛАДУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ВТОМЛЮВАНОСТІ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ “ФОТОСПЕКТР-1”

Сучасний розвиток світової економіки та її вплив на регіональні економічні утворення, національні економічні системи, зумовлюють трансформацію типу суспільного виробництва. Все більшу частку в структурі вартості товарів займають нематеріальні, інноваційно-інтелектуальні складові, до яких слід віднести дизайн товару, відомість бренду та торгової марки продукту, якість сервісного обслуговування тощо. Всі ці елементи безпосередньо не пов’язані з задоволенням основної функціональної потреби споживача, але вони суттєво впливають на його споживчий вибір. Аналогічно на макроекономічному рівні змінюється суть економічних відносин, характер конкурентної боротьби на ринках, стратегії розвитку держав.[3] Сьогодні більшість країн світу визначають пріоритети власного розвитку з урахуванням інтелектуального капіталу нації. Загальновизнаним є той факт, що країни лідери забезпечують свій розвиток за рахунок науково містких інноваційно-орієнтованих галузей. Розвиток на основі використання природних ресурсів вичерпав свої можливості, а тому і поступово відбувається зменшення значення матеріальних складових виробництва, а зростає актуальність людського чинника. [4]

Становлення України, як незалежної та економічно самостійної держави, відбувається у загальносвітовому контексті зміни типу укладу суспільного виробництва, формування нової моделі світового економічного розвитку – економіки знань. За таких умов, чи не ключовим фактором забезпечення довгострокової конкурентоспроможності, геополітичної безпеки та ефективності економічного розвитку, виступає трудовий та інтелектуальний капітал української нації. Схожих поглядів притримуються уряди і країни ЕС, які інвестують сьогодні значні кошти у розвиток системи освіти, підтримання творчості на всіх етапах освітньо-кваліфікаційної і культурної підготовки громадян. Виключне значення ефективної освіти можна також підтвердити тим фактом, що сьогодні людина навчається протягом всього життя, в середньому перенавчаючись до 5 разів та освоюючи нові сфери та професії. Закономірно, що увага науковців різних сфер прикута до розробки нових чи покращення існуючих сьогодні технологій здобуття знань на різних рівнях освіти.[1]

Враховуючи все вище згадане, слід відзначити, що особливого значення набуває проблематика шкільного навчання, як основи майбутнього нашої держави та основи інтелектуального капіталу нації. Зважаючи на це, проблема оцінки рівня втомлюваності учнів загальноосвітнього циклу має безліч аспектів, але всі вони однаково важливі і актуальні сьогодні. З одного боку, навчання в школі – це підготовка до університетської чи професійно-технічної освіти. Рівень оволодіння учнями базовими навичками, отримання знань безпосередньо впливає на потенціал їх освіти у наступних періодах життя (університетах, післядипломній освіті тощо). Разом з цим, збереження здоров’я учня є одним із способів створення майбутнього нашої держави, збільшення її інтелектуального та трудового потенціалу. З другого боку, проблематика запобігання втомлюваності має більш прагматичну складову – можливість економії ресурсів держави, територіальної громади чи окремої школи за рахунок більш раціональної організації навчального процесу.

Відзначимо, що рівень навантаження на учня зростає з кожним роком, а також відбувається скорочення чисельності контингенту загальноосвітніх навчальних закладів під впливом демографічних процесів (депопуляції). Наприклад, український учень навчається 10 міс., що за найбільш оптимістичними оцінками складатиме приблизно 180 навчальних днів. В Японії учень навчається 270 днів на рік, тобто фактично без вихідних та канікул. Виникає закономірне запитання, як може дитина витримувати такі навантаження.[5]

Окремим аспектом слід виділити проблему фінансування заходів зі збереження здоров’я в школах. Підвищена втомлюваність учнів на заняттях однозначно має наслідком зростання витрат на лікування, надання першої медичної допомоги, ризиків нещасних випадків тощо.

Відповідно до цього, слід приділити додаткову увагу у нашому дослідженні висвітленню проблем забезпечення ефективності впровадження нашого винаходу приладу “Фотоспектр-1” в загальноосвітню навчальну практику, чи оцінити потенційні ефекти від скорочення втомлюваності учнів з економічних позицій.

Загальновідомо те, що ефективність реалізації певного винаходу, проекту чи раціоналізаторської пропозиції базується на обліку результатів та витрат, понесених для їх досягнення. Таким чином, спробуємо прогнозно оцінити можливі результати використання нашого авторського рішення.

Зазначимо, що чисельність осіб які навчаються у нас в країні становить 7224 тис. чол. (порівняно з 2009/2010 роком скорочення становить 4%), в тому числі у загальноосвітніх навчальних заходах 4299 тис. чол. (порівняно з 2009/2010 роком скорочення становить 4,3%), і ця цифра постійно зменшується. Поряд з демографічною тенденцією, такі зміни слід розуміти і як зростання значення успішних випускників, від який у недалекому майбутньому буде залежати економічний розвиток нашої держави.

Сьогодні в Україні 20300 загальноосвітніх навчальних закладів (2010 р.), в яких працює 515 тис. викладачів. Потенційно, саме навчальні заклади та викладачі повинні бути зацікавлені у оцінці та покращанні якості засвоєння знань. Вирішення вказаного завдання дозволить країні заощадити кошти на перепідготовку, оплату праці викладачів, перездач, уникнути ризику зростання безробіття в країні з боку некваліфікованих працівників тощо.

Сутнісна характеристика ефективності виробництва (продуктивності системи) знаходить відображення в загальній методології її визначення, формалізована форма якої має вигляд:

В основу оцінки ефективності винаходу чи пропозицій щодо оцінки рівня втомлюваності слід покласти методи непрямої оцінки.[2] Зниження рівня втомлюваності дозволить підвищити швидкість засвоєння матеріалу, підвищити якість освітньої підготовки, зберегти здоров’я школярам і тим самим скоротити витрати на лікування тощо.

Наприклад, собівартість підготовки одного учня у загальноосвітній школі для держави становить приблизно 3000 грн. Ці витрати також включають витрати на охорону здоров’я та профілактику дитячих хвороб, приблизно у розмірі 10-15%, тобто 300-450 грн. Нехай за рахунок використання нашого авторського винаходу вдасться скоротити рівень захворюваності очей, викривлень хребта чи інших органів на 5%. Отже, річна економія на одного учня становитиме 15 грн.

У масштабах країни легко підрахувати загальну економію шляхом добутку визначної суми на загальну чисельність учнів. Отже, 15 грн. помножена на 4299 тис. учнів дасть 64,5 млн. грн. у масштабах країни.

Наступним кроком має стати підрахунок витрат на виготовлення авторського приладу “Фотоспектр-1” оцінки рівня втомлюваності, а також на розробку певних меж (нормативів) втомлюваності учнів у процесі освітньої підготовки. За найбільш загальними оцінками перші партії дослідних зразків можуть забезпечити собівартість на рівні 17 грн., але у промислових масштабах валові витрати безумовно можуть бути знижені (за рахунок економії на постійних витратах). Зазначимо, що для тестування учнів на середню школу доцільно придбати кількість приладів відповідно до чисельності класів, припустиме у кількості 70-100 шт. Таким чином, загальні витрати становитимуть 17*100*20300= 34510000 грн., або 34,5 млн. грн.

Отже, навіть у перший рік використання авторського приладу діагностики рівня втомлюваності учнів загальноосвітніх середніх шкіл можливо отримати близько 30 млн. грн. прибутку в масштабах країни.

Література:

1. Денисенко М. Економіка підприємства : пошук шляхів розвитку : Посібник/ М.П. Денисенко,; Міжрегіон. акад. управл. персоналом. -К.: МАУП, 2002. -78 с.

2. Економіка підприємства : Навчальний посібник/ М-во освіти України, КНЕУ; За ред. С.Ф.Покропивного. -2-е вид., перероб. та доп.. -К.: КНЕУ, 2000. -526 с.

3. Макаровська Т. Економіка підприємства : Навчальний посібник/ Тетяна Макаровська, Наталія Бондар,; МАУП. -К.: МАУП, 2003. -298 с.

4. Примак Т. Економіка підприємства : Навчальний посібник для студ. екон. спец. вузів/ Тетяна Примак,; Ред. В.П.Розумний. -2-е вид., стер. . -К.: Вікар, 2002. -175 с.

5. Семенов Г. Економіка підприємства : Навчальний посібник/ Григорій Семенов, Марина Панкова, Андрій Семенов,; М-во освіти і науки України, ГУ "ЗІДМУ". -2-е вид., перероб. та доп. . -К.: Центр навчальної літератури, 2005. -324 с.

6. Шаповал В. М. Економіка підприємства : Навчальний посібник/ В. М. Шаповал, Р. Н. Аврамчук, О. В. Ткаченко; За наук. і заг. ред. В. А. Ткаченка; Центр навчальної літератури, М-во освіти і науки України, Дніпропетровський ун-т екон. і права. -К.: Центр навчальної літератури, 2003. -286 с.