К.е.н. Мехеда Н. Г., Мінакова Ю.

Черкаський національний університет ім. .Б.Хмельницького Україна

РОЛЬ ОСВІТИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Соціальна безпека — це процес запобігання негативним впливам на економічну безпеку через ризики і погрози, пов'язані з персоналом, його інтелектуальним потенціалом і трудовими відносинами загалом.

Важливим фактором кадрової безпеки підприємства є кваліфікованість та рівень підготовки спеціалістів.

Освіта характеризується кількісними та якісними показниками. За даними Міністерства Праці України за 2011 рік, лише 5% економічно активного населення може бути віднесено до розряду спеціалістів вищої категорії, тоді, як, приміром, у Німеччині цей показник досягає 56%, у США-41%. [1].

На початок 2011 року в Україні функціонує 349 ВНЗ I-IV рівнів акредитації (Рис.1) [2]

Рис. 1 Динаміка зростання мережі ВНЗ I-IV р.а. за рівнями акредитації

На початок 2011/2012 навчального року випущено 34653 аспірантів та 1561 докторантів. (Рис.2) [2]

Рис. 2 Динаміка кількості підготовки аспірантів та докторантів на початок 2011/2012 н.р.

Вищі навчальні заклади готують спеціалістів професій та напрямків спеціальностей, які не користуються попитом на ринку праці.

Важливим є підвищення якості вищої освіти. Освіта є економізованою, що ставить перед нею вимогу інтеграції розвитку та впровадження інноваційних досягнень. Освіта має враховувати сучасний стан економіки для впровадження інноваційних, науково – технічних досягнень та забезпечувати науково-технічний прогрес.

Цьому сприяє єдність вищої освіти та науки, що забезпечує підготовку фахівців, здатних здійснювати поступальний, інноваційний розвиток країни та національної економіки загалом. Серед моделей таких навчальних закладів є модель так званого дослідницького університету.

У США із 4000 вищих навчальних закладів статус дослідницького університету мають лише 125.

Дослідницькі університети характеризуються:

- багатоканальністю джерел фінансування: державний і місцевий бюджети, гранти, благодійні фонди, бізнес, прибутки від навчальної, дослідницької, виробничої й консультативної діяльності;

- забезпеченням реалізації інноваційної політики;

- високим рівнем самостійності та обладнанням сучасною технікою, лабораторним устаткуванням навчальних кабінетів, лабораторій тощо;

- розробкою госпрозрахункових тем – проектів, над якими працюють співробітники університету на замовлення приватних компаній або ж державних організацій і розробляють ці проекти спільно з ними.

Таким чином розглядаючи освіту як фактор зростання кадрової безпеки виявлено, що проблеми є в підготовці та в слабкому зв'язку з освітою. При аналізі кількісних та якісних показників спостерігається неврахування та невідповідність попиту на ринку праці.

Доцільно застосувати закордонний досвід дослідницьких університетів, що дадуть змогу підвищити освіту в забезпеченні кадрової безпеки.

Поліпшенню цієї ситуації має сприяти реалізація Державної цільової науково-технічної та соціальної програми «Наука в університетах на 2008-2012 роки».

Серед шляхів підвищення якості освіти в цілому слід виділити нерозривну єдність освіти, науки, інноваційного розвитку та підготовки фахівців, здатних здійснити поступальний економічний розвиток країни.

Література:

1. http://trudovepravo.com.ua/main – «Все про трудове право»

2. http://www.ukrstat.gov.ua/ - Державна служба статистики України

3. http://www.personal.in.ua/article.php?ida=291 – Електронний журнал «Персонал», випуск №5.