Когут Уляна Петрівна

здобувач Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України

ЧИННИКИ ЕФЕКТИВНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС БАКАЛАВРІВ ІНФОРМАТИКИ

Впровадження інформаційних технологій в різні галузі людської діяльності призвело до прискорення розвитку суспільних та економічних процесів, науково-технічного прогресу, інтелектуалізацію людської діяльності. Показники використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у різних сферах життя суспільства є предметом моніторингу різних міжнародних організацій[4].

Для забезпечення ефективної інтеграції інформаційних технологій у навчальний процес, недостатньо лише мати на занятті комп'ютер, а й необхідно враховувати фізичні, людські, фінансові та політичний фактори, які суттєво впливають на успішність застосування інформаційних технологій у вищих навчальних закладах. Виокремлення і дослідження впливу різноманітних чинників на ефективність організації навчального процесу з ІКТ є актуальною проблемою, бо відсутність хоча б одного з них може змарнувати зусилля педагогів. Постає необхідність визначення факторів впливу ефективної інтеграції інформаційних технологій в навчальний процес бакалаврів інформатики педагогічного університету.

Навчальне середовище, в якому можливе повноцінне використання інформаційних технологій, створюється внаслідок поєднання декількох передумов, а саме:

-       спільного бачення процесу інтеграції інформаційних технологій у всіх учасників навчального процесу та  за умови сприяння та підтримки з боку керівництва системою освіти;

-       наявності певного досвіду викладачів у галузі використання освітніх інформаційних технологій;

-       знання освітніх стандартів та наявності ресурсів для навчальних курсів;

-       володіння особистісно-орієнтованою методикою навчання;

-       оцінювання ефективності застосування інформаційних технологій у навчальному процесі;

-       наявності технічної допомоги при використанні та обслуговуванні технологічних ресурсів;

-       належної фінансової підтримки тривалого використання інформаційних технологій;

-  наявності відповідної політики та стандартів, що підтримують новітні навчальні середовища;

-       доступу до сучасних інформаційних технологій, зокрема до програмного забезпечення та телекомунікаційних мереж.

Поняття «доступу до навчання» передбачає можливість і наявність необхідних послуг і є первинним відносно таких характеристик навчання, як доступність, а також якість та ефективність. Без реалізації доступу неможливо говорити про доцільність організації середовища та інші властивості навчання [4].

Використання інформаційно-комунікаційних технологій повинно бути педагогічно виправдано та обґрунтовано. Хоча деякі елементи ІКТ можуть мати певні недоліки [3]:

ü     збої в роботі комп’ютера – внаслідок недосконалості програмного забезпечення та незадовільного стану апаратної частини можуть видаватися повідомлення про помилки, що не мають безпосереднього відношення до розв’язування поставленої задачі;

ü     нестійкість до неправильних дій – неправильно введені дані або невідповідність введених даних встановленим стандартам операційної системи можуть викликати збої в роботі програми або неправильну відповідь;

ü     надмірна категоричність – програма не сприймає розв’язок задачі, який не передбачений у програмному забезпеченні, нівелюється творчий підхід;

ü     неадекватність суджень оцінок – не враховуються попередні результати навчання;

ü     недостатня або надмірна допомога – підказки подаються у загальному вигляді, що не дає можливості знайти правильну відповідь, або навпаки подаються надто детально, що зменшує роль студента при пошуку розв’язку задачі.

Слід відмітити, що кожен програмний засіб необхідно розглядати окремо, тому що недоліки одного можуть бути відсутні в іншому.

До основних переваг застосування інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі можна віднести [1]: мотивація навчання; активізація діяльності студентів у процесі навчання; індивідуалізація навчання – коли програма враховує попередні відповіді на поставлені задачі, а також враховує вікові та психологічні особливості та забезпечує різні шляхи подання навчального матеріалу, рівня допомоги, необхідного для успішного засвоєння матеріалу; залучення до науково-дослідницької роботи; можливість візуалізації результатів проведеного дослідження або розв’язування задачі;  розширення можливостей подання навчального; збільшення бази навчальних задач – забезпечує збільшення кількості та введення нових типів навчальних задач, з можливістю впливати на процес розв’язку задач; контроль за навчальним процесом; зменшення рутинної роботи – комп’ютер використовується як засіб для розрахунку, який проводить рутинні проміжні розрахунки, що зменшує втомлюваність під час розв’язування задачі та збільшує час на пошук оригінальних ідей та реалізації творчих здібностей.

На нашу думку, використання інформаційних технологій у навчальному процесі при підготовці бакалаврів інформатики надає можливість активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів, шляхом візуалізації складних для розуміння математичних та фізичних понять. Досить важливими для майбутнього вчителя інформатики є образне мислення, впевненість у собі, вміння висловлювати гіпотези, проводити експерименти. Такі якості розвиваються в тому числі і при розв’язанні задач графічним способом. Хоча доцільно гармонійно поєднувати застосування сучасних ІКТ з іншими засобами навчання. Це пов’язано з тим, що: програмний продукт не може адекватно оцінити метод розв’язку задачі, який не був передбачений розробником; виховання повноцінного громадянина не можливо без безпосереднього спілкування людей між собою;  існує достатня кількість задач, які неможливо розв’язати за допомогою програмних засобів; неможливо правильно дібрати і використати програмний продукт без знання теоретичних основ розв’язування задачі.

Список використаних джерел

1.     Вінніченко Є. Ф. Розвиток творчих здібностей старшокласників у процесі навчання інформаційних технологій розв’язування математичних задач : дис. канд. пед. наук. : 13.00.02 : теорія та методика навчання інформатики / Є. Ф. Вінніченко. – К., 2006. – 234 с.

2.     Жалдак М. І. Педагогічний потенціал інформатизації навчального процесу / М. І. Жалдак // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992 — 2003 : зб. наук. пр. до 10-річчя АПН України / АПН України. — Ч. 1. — Харків : “ОВС”, 2002. — С. 371—383.

3.     Покришень Д. А. Програмно-педагогічне забезпечення міжпредметних  зв’язків інформатики з математикою і фізикою у навчанні майбутніх інженерів.: дис..канд. пед. наук. : 13.00.02 : теорія та методика навчання інформатики / Д. А. Покришень /К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. – 240 с.

4.     Шишкіна М.П. Чинники реалізації доступу до електронного навчання в сучасній школі / М.П.Шишкіна // Інформаційні технології і засоби навчання . – 2011. – №4(24). Режим доступу:  http://journal.iitta.gov.ua /index.php/itlt/article/view/502