Педагогические науки / 2. Проблемы подготовки специалистов

Дубова В. В.

Хмельницький національний університет

Особливості реалізації напрямків комунікативної культури фахівців-міжнародників

 

Завдання вдосконалення фахової підготовки майбутніх фахівців з міжнародних відносин визначається як одна з найбільш актуальних психологічних і соціальних проблем сьогодення.

Для ефективного здійснення комунікативної взаємодії на міжнародному рівні передбачається наявність специфічних комунікативних умінь, що надають можливість індивіду швидко переключатись з однієї сфери діяльності на іншу. Комунікативні уміння визначаються як властивість особистості, набутої на основі раніше засвоєних знань і навичок і виявляються у здатності виконувати суттєво необхідну діяльність в різних умовах.

Сучасний стан міжнародних зв’язків України, її намагання приєднатись до європейського та світового освітнього простору дають підстави розглядати комунікативну культуру як один із найважливіших напрямків інтеграційних процесів.

Комунікативна культура являє собою важливу сферу впливу на свідомість людини, її вчинки, помисли і бажання, її знання є одним з вирішальних чинників успішного інформаційного обміну.

Систему особливостей комунікативної культури індивіда складають кілька сфер: мотиваційна (своєрідність мотивів, спонукальних сил діяльності представників тієї чи іншої нації); інтелектуально-пізнавальна (своєрідність сприймання й мислення носіїв національної психіки, що виражається у наявності специфічних пізнавальних та інтелектуальних якостей, які дають можливість особливо сприймати оточуючу дійсність, оцінювати її, будувати плани діяльності, моделі способів досягнення її результатів); емоційно-вольова (своєрідність емоційних та вольових якостей, від яких в багатьох випадках залежить результативність діяльності); комунікативно-поведінкова (ця сфера охоплює інформаційну і міжособистісну взаємодію, взаємовідносини і спілкування, показує різницю подібних проявів у представників різних національних культур). Досліджувати ці особливості в міжособистісній взаємодії – означає виявляти суттєві характеристики конкретної культури комунікації, бачити, перш за все, її національну своєрідність.

Говорячи про готовність фахівців-міжнародників до різних аспектів їх професійної діяльності, необхідно зазначити, що до структури цієї діяльності входять наступні компоненти:

- мотиваційно-ціннісний, який характеризується проявом інтересу національної специфіки інших народів;

- орієнтаційно-пізнавальний (когнітивний), який забезпечує орієнтування в змісті професійної діяльності фахівців-міжнародників стосовно ситуації взаємодії на міжнародному рівні і передбачає не тільки оволодіння певним рівнем знань, але й становлення етнокультурного кругозору.

Основним показником цього компонента виступає комплексна система знань про специфіку взаємодії на міжнародному рівні:

- теоретичні знання про норми і національні традиції того чи іншого етносу;

- знання основ розвитку сучасної інтеграції, етнізації;

- знання про психологічні умови протікання процесу діалогу особистостей, культур, етносів, різних світосприймань.

Прогностико-перетворюючий (проективний) компонент – припускає наявність умінь, пов’язаних з пошуком і переробкою інформації у різних ситуаціях, що виникають при етнокультурній взаємодії.

Практичний (операційно-діяльнісний) компонент забезпечує рішення теоретичних і практичних проблем, уміння використовувати педагогічні технології, що дозволяють вибудувати нові підходи до полікультурної взаємодії.

Контрольно-коригувальний компонент, який визначається полікультурною компетентністю й загальною культурою особистості.

Емоційно-вольовий компонент визначає комплекс вольових якостей особистості й уміння вольової саморегуляції. Критерієм сформованості даного компонента виступає емпатійне ставлення до представників іншої культури.

Конативний компонент вимагає мобілізації працьовитості, наполегливості, упевненості в собі. Критерієм цього компонента є прагнення до вдосконалення професійної готовності в полікультурному середовищі.

 

Література:

1. Дубова В. В. Культура спілкування майбутніх фахівців з міжнародних відносин: навч. посібник / В. В. Дубова. – Хмельницький : ХНУ, 2010. – 278 с.

2. Орбан-Лембрик Л. Є. Психологія професійної комунікації : Навчальний посібник. / Орбан-Лембрик Л. Є. – Чернівці : Книги ХХІ, 2010. – 528 с.