Педагогические науки/4. Стратегические направления реформирова­ния системы образования

асистент кафедри англійської мови для технічних та агробіологічних спеціальностей Пономаренко О.Г.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ПРОВІДНІ ПЕДАГОГІЧНІ ПРИНЦИПИ ТА УМОВИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ З СІЛЬСЬКОЮ МОЛОДДЮ У СЕРЕДНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

Розглядаються провідні принципи профорієнтаційної роботи з сільською молоддю у середніх навчальних закладах Великобританії.

 

Рассматриваются основные принципы профориентационной работы с сельской молодёжью в средних учебных заведениях Великобритании.

 

The purpose of article to: review achievements in the process of training the qualified specialists in the educational system of vocational guidance and main principles this work in Great Britain.

 

Ключові слова: профорієнтаційна орієнтація, профорієнтаційна робота, принципи, професія, структура, середній заклад освіти, учень, особистість.

 

Ключевые слова: профориентационная ориентация, профориентационная работа, принципы, профессия, структура, среднее учебное заведение, ученик, личность.

 

Key words: vocational guidance, profession, principles, organization- pedagogical conditions, structure, secondary school, pupil, person.

 

Професійна орієнтація є одним з провідних компонентів загальнолюдської культури, що проявляється у формі турботи суспільства про професійне становлення особистості, у підтримці і розвитку її природних обдарувань, рості професіоналізму з урахуванням особистісних потреб і мотивів. З іншого боку, це цілісна система практичних методів і засобів впливу на особистість з метою забезпечення самостійного й усвідомленого вибору професії, її освоєння та здійснення професійної діяльності [4]. Учені стверджують, і з цим варто погодитися, що саме професійна орієнтація сприяє ефективному розвитку таких особистісних якостей, як здатність удосконалюватися в професії, готовність переключитися на інші види діяльності, бути професійно і соціально мобільним, заповзятливим, інтелектуально незалежним в умовах сучасного жорсткого ринку праці [7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, присвячених вивченню проблеми організації профорієнтаційної роботи з молоддю, надає можливість стверджувати, що вона вивчається фахівцями різних галузей знань: психологами, педагогами, економістами, медиками, філософами. Це й не дивно: професійна орієнтація є комплексною системою, що включає такі аспекти: психолого-педагогічний і медико-психофізіологічний (за методами вивчення і виховання особистості, її психофізіологічного розвитку, встановлення протипоказань до праці за обраною професією); міжвідомчий (за формами організації); соціальний (зорієнтування особистості на певну систему знань, норм і цінностей, які дають їй змогу в майбутньому здійснювати професійну діяльність); економічний (необхідність покращання якісного складу трудових ресурсів, підвищення їх продуктивності і якості праці)[1].

Суттєвий внесок у дослідження теоретичних і методичних засад розв’язання проблеми організації профорієнтаційної роботи зробили вітчизняні (Г. Балл, Г.Костюк, В.Моляко, В. Моргун, І. Назімов, Є, Павлютенков, В.Семиченко,  В. Сидоренко, В. Синявський,  М. Тименко, Б.Федоришин, М. Янцур, О. Ящишин та ін.) та зарубіжні (Н. Захаров, Є. Зеєр, Л. Кондратьєва, К. Платонов, С. Чистякова, С. Фукуяма та ін.) педагоги і психологи. Питання політехнічної освіти, трудового навчання, професійної орієнтації учнів сільського регіону розглядалися такими ученими, як П.Атутов, А. Дьомін, В. Мадзігон, П. Олійник, Д. Сметанін.

Проте дослідженню принципів, педагогічних умов, Проте дослідженню методичних аспектів організації профорієнтаційної роботи з сільською молоддю Великобританії на усвідомлений вибір сільськогосподарської професії не приділялося належної уваги.

Профорієнтація у навчальних закладах (у тому числі в середніх школах) Великої Британії реалізується комплексно: від участі у ній складного державного апарату, який включає в себе Міністерство освіти, що керує системою освіти  в цілому, розробляє загальнонаціональні освітні стандарти, рекомендації, інспектує навчальні заклади, надає субсидії (до 60 %) шкільному бюджету, які розподіляються залежно від того, чи керується школа у своїй роботі рекомендаціями центру, а також від її ефективного функціонування, Департамент освіти і науки – центральний керівний орган освіти Великої Британії, який бере участь у виробленні єдиної стратегії розвитку освіти усіх видів і рівнів, впливає за допомогою фінансових операцій на більшість навчальних закладів, включаючи університети, Міністерство з питань зайнятості, Королівську інспекцію, що виконує функцію загального нагляду за освітою усіх рівнів та видів, окрім університетів до Комісії з трудових ресурсів, Службу з працевлаштування молоді, Національну консультативну раду з професійної кар’єри та місцеві державні й приватні організації та окремі ініціативи фізичних осіб. У контексті діяльності даних організацій як ключових складових професійної орієнтації молоді Великої Британії визначатимуться основні принципи та педагогічні умови вищезазначеного процесу зокрема у начальних закладах середньої ланки.

Відділи Департаменту освіти і науки розробляють рекомендації до навчальних планів і програм для усіх форм навчання, активізують роботу навчальних закладів щодо реалізації державних програм у сфері «професійне навчання-зайнятість», виділяють державні асигнування, аналізують розвиток освіти і професійної підготовки у регіонах країни [6].

Комісія з трудових ресурсів як координатор профорієнтаційної роботи підпорядковується Міністерству з питань зайнятості та виконує такі основні функції: підготовка та проведення заходів, спрямованих зорієнтувати учнівську молодь на вибір професії і опанування відповідною спеціальністю, подальше працевлаштування та збереження роботи відповідно до здібностей, віку тощо.

Підзвітними даній комісії організаціями виступають Служба з працевлаштування молоді та Національна консультативна рада з професійної кар’єри. Їхніми співробітниками є працівники освітньої сфери, підприємці, представники профспілок, наукові працівники. Національна консультативна рада з професійної кар’єри (Національний інформаційний центр з профорієнтації) аналізує діяльність служб профорієнтації, тісно співпрацює з організаціями, зацікавленими ефективною профорієнтаційною роботою, готує і публікує аналітико-узагальнюючі та методичні матеріали профорієнтаційного напряму, пропонує практичні рекомендації з покращення профорієнтаційної роботи, що можуть бути використані профконсультантами різних рівнів у їхній діяльності.

Спеціальні бюро з працевлаштування, що функціонують при біржах праці та промислових підприємствах, займаються професійним відбором робітників, публікують керівні положення стосовно правильного вибору професії, постійно тісно співпрацюють зі школами, де визначають схильності підлітків до певних професій, використовуючи такі методи та форми роботи, як анкетування, опитування батьків і вчителів, підсумкові бесіди з випускниками школи тощо.

До функціональних обов’язків бюро з працевлаштування входять такі:

- проведення планової систематичної підготовки підлітків до вибору професії;

- надання інформації і консультацій, пов’язаних із вибором або зміною професії;

- проведення психологічних обстежень;

- супровід наданих бюро рекомендацій направленням на роботу чи професійне навчання.

З 2000 р. у Великій Британії започатковано Службу зв’язків (Connexions Service), метою створення якої визначається підтримка і заохочення учнів у продовженні навчання і отриманні профосвіти.

Характерними рисами профорієнтаційної роботи в британських середніх школах визначаються такі: поєднання послуг профорієнтації з практичною допомогою працевлаштування, залежність обсягу фінансування від розміру бюджету школи, наявність посад профорієнтаційних радників на кожному віковому етапі середньої освіти, неперервність профорієнтаційної роботи тощо.

У школах Великої Британії існує мережа особистих радників (personal advisers), основна функція яких полягає у стимулюванні в учнів бажання ефективного навчання та допомозі у подоланні перешкод на цьому шляху, забезпеченні додаткової підтримки молоді з певними проблемами (етичними, соціальними, особистими тощо). Зазначимо, що career adviser – радник зі значним обсягом функціональних обов’язків: вибір старшокласниками майбутньої професії, їхнє працевлаштування після закінчення школи, подальше навчання (further education), оформлення та подачі заяв у вищі навчальні заклади чи в коледж тощо. З його допомогою учні отримують відомості про порядок подачі документів у вищі навчальні заклади, перелік необхідних предметів для вивчення на рівні «А» з метою подальшого вступу в університет, дізнаються про свої права на отримання фінансової допомоги для продовження навчання або про процедуру працевлаштування.

Персональні радники співпрацюють із педагогічними колективами шкіл і коледжів, включаючи координаторів зі специфічних потреб в освіті (special educational needs coordinators), учителів, класних керівників. Персональні радники повинні надавати учням можливості особистісного розвитку: співпраця у команді, тимчасове виконання функцій лідера при проведенні різнопланових спортивних, культурних і волонтерських заходів, а також мають змогу оцінювати стан освіти та профорієнтації і впливати на їхню якість, надавати молоді об’єктивні консультаційні послуги та рекомендації з професійних і кар’єрних можливостей.

Таким чином, профорієнтаційна робота в школі – початковий етап загальної суспільної профорієнтації, від ефективного здійснення якої залежить профорієнтаційна робота на наступних рівнях – результативний професійний відбір майбутніх працівників, які направляються на роботу з отриманими рекомендаціями щодо найбільш раціонального вибору професії чи спеціальності, подальша професійна адаптація робітників певної організації у ході виробничого навчання, оволодіння ними професією безпосередньо на робочому місці протягом перших трьох років роботи. Таким чином, на основі аналізу професійної орієнтації у середніх навчальних закладах Великобританії виокремлюємо такі загальнопедагогічні принципи організації цієї важливої освітньої складової :

- принцип свідомості у процесі професійного вибору учнем майбутньої професії, суть якого полягає у свідомому прагненні суб’єкта профорієнтації не лише вирішити особисті потреби у трудовій діяльності, але й стати корисним учасником сучасного соціуму;

- принцип відповідності обраної професії. Йдеться про відповідність інтересів, нахилів, здібностей особистості та водночас – потребам суспільного життя у професійних кадрах певної професії, що означає поєднання особистісного та громадського аспектів у процесі вибору учнем майбутнього професійного шляху. Висловлюючись іншими словами, людина не може обирати свою майбутню професію «добровільно», вона має узгоджувати власне рішення зі збалансованими потребами суспільства певного історичного етапу розвитку.

- принцип активності у виборі професії – особистість має перебувати в активному стані у процесі практичного професійного самовизначення шляхом трудової і професійної підготовки, опрацюванням необхідної спеціалізованої літератури, а також врахуванням порад і практичного досвіду батьків;

- принцип розвитку. На думку спеціалістів, професія повинна забезпечувати постійний саморозвиток особистості, давати їй можливість кар’єрного зростання, підвищення кваліфікації, збільшення заробітної плати відповідно до набутого практичного досвіду та професійної майстерності і загалом задовольняла б культурно-соціальні потреби особистості.

Також варто додати, що у процесі нашого дослідження було виокремлено низку спеціальних принципів організації профорієнтаційної роботи у середніх навчальних закладах Великобританії, до яких віднесено:

- інтеграція профорієнтаційної роботи з реаліями сьогодення, трудовою діяльністю та практичним напрямом навчально-виховної діяльності учнів. Усе вищезазначене закономірно потребує надання людині певного обсягу консультаційних послуг при виборі нею майбутньої професії за умови врахування учасниками профорієнтаційної роботи потреб народного господарства у кваліфікованих кадрах;

- поєднання профорієнтації з трудовим вихованням учнів – принцип, що передбачає відповідну організацію трудової підготовки молоді невідривно від профорієнтаційної роботи з метою недопущення суто теоретико-інформативного характеру останньої;

- принцип послідовності та наступності у профорієнтації, що потребує обов’язкової перманентної діяльності профконсультантів на всіх етапах шкільництва;

- поєднання діяльності школи, сім’ї, базового підприємства, середніх професійних навчальних закладів і громадськості, яка передбачає тісні комунікаційні процеси та посилення координаційних дій вищезазначених організацій у процесі забезпечення учнівству допомоги при виборі професії;

- виховний характер профорієнтаційної роботи – спрямованість її на формування всебічно розвиненої особистості у комплексі трудового, економічного, морального, естетичного, правового, фізичного напрямів виховання підростаючого покоління;

- базування виховних впливів у профорієнтаційній роботі на результатах постійної діагностики розвитку особистості учня;

- принцип диференційованого та індивідуального підходу до учнів залежно від віку та рівня сформованості їхніх професійних інтересів, від відмінностей у ціннісних орієнтаціях і життєвих планах, від рівня успішності.

Отже, як свідчить досвід педагогічної практики Великобританії, профорієнтаційна робота спрямована на формування особистості, процесом розвитку якої можна керувати, цілеспрямовано організовуючи навчально-виховний процес. Узагальнивши позитивні надбання педагогів цієї країни, зазначимо, що основними загальнопедагогічними принципами є: принцип свідомості, принцип відповідності, принцип активності, принцип розвитку та група спеціальних принципів. До концептуальних організаційно-педагогічних умов реалізації мети і завдань профорієнтаційної роботи ми віднесли: формування готовності в учнів до майбутньої професійної діяльності, організація та проведення багатоаспектної перманентної діагностики учнів, позитивне ставлення учнів до особистості профконсультанта та методики його роботи, постійне та своєчасне здійснення професійно орієнтованого навчання, застосування профконсультантами інноваційних форм і методів у профорієнтаційній роботі.

Перспективи подальшого наукового пошуку пов’язуємо з детальним вивченням системи профорієнтаційної роботи з сільською молоддю Великобританії.

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

1.Брюшенков І.Б. «Организационно-педагогические условия профессиональной ориентации старшеклассников средствами социально-культурной деятельности» – автореф. дис. канд. пед. наук. – Тамбов, 2009».

2. Л.А. Гулевич. «Педагогические условия организации консультирования в системе предпрофессиональной подготовки учащихся» – автореф. дис. канд. пед. наук. – Ижевск, 2007.

3. Гуцан, Т.Г. Особливості професійної діяльності вчителя економіки в умовах профільного навчання. ВІСНИК Житомирського державного університету імені Івана Франка (42). pp. – 2008–101-105 С.

4. Енциклопедія освіти

5. Колісник Т.П. «Організаційно-педагогічні умови професійної орієнтації старшокласників на службу в органах внутрішніх справ України»: автореф. дис. канд. пед. наук –Кіровоград, 2005 – 20 с.

6. Морін О.Л. «Формування професійних намірів старшокласників до професійної сфери інформаційно-комунікаційних технологій» – автореф. дис., К., 2009».

7. Катерина Островська. «Велика Британія: професійні навички тут важать більше, аніж диплом» prof.osvita.org.ua.

8.  Сазонов А.Д. Профессиональная ориентация учащихся: Учебное пособие для студентов пед. ин-тов– М.: Просвещение, 1988. – 223 с., с.32