Филологические науки/ 2.Риторика и стилистика

Піддубний А.С., Дікалова Я.О.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту,Черкаси, Україна

Cемантико-стилістичні особливості

номінації усмішки в сучасній англійській мові

Зафіксовані в системі мови та лексикографічних джерелах найменування усмішки, які в повній мірі передають невербальний знак прояву емоцій «усмішка», належать до мовних засобів зображення цієї невербальної дії в тексті. Найменування створюються за допомогою спеціальних та неспеціальних одиниць мови. Спеціальні мовні засоби (дієслова та іменники – smile, giggle, sneer, grin, laugh) можуть видозмінюватися, базуючись на іменнику, що номінує цей емоційний стан. Існує можливість виділення спеціальних похідних засобів мови для позначення усмішки, які включають фразові дієслівні словосполучення (to have a smile, to give a laugh, to smile a smile, to utter a laugh та ін.), усталені дієслівні словосполучення (to break into a smile, to burst out laughing та ін.) і номінативні комплекси (demi-smile, half-smile) [5].

Неспеціальні мовні засоби відтворення усмішки структуровані за основною моделлю V + N (V – дієслово, що репрезентує динаміку усмішки, N – іменник, який демонструє орган утворення кінеми). На основі ознаки «орган продукування невербальної дії» групу неспеціальних мовних засобів передачі усмішки формують номінації, які містять лексему lip(s), – to curl (the corners of) one's lips (upward), to curve (the corners of) one's lip(s) (upward), to turn up (the corners of) one's lips та ін., і номінації, що містять лексему mouth, – to curl (the corners of) one's mouth (upward), to turn up (the corners of) one's mouth та ін. [5].

У семантичній формі спеціальних способів маркування усмішки присутній оцінний компонент, який може бути постійним або несталим. Можна згрупувати спеціальні мовні засоби презентації усмішки таким чином: номінації усмішки з емотивно-сталою природою знаку, за якими постійно закріплений негативний або позитивний оцінний знак емотивності (smirk (-), simper (-), sneer (-), snicker /snigger (-), titter (-), beam (+)), і номінації усмішки з емотивно-змінною знаковою природою, які здатні до передачі позитивного і негативного емотивного значення однаковою мірою. Емотивний контекст є критерієм визначення типу оцінного знака для цих номінацій: smile (+/ -), grin (+/-), laugh (+/-), chuckle (+/-), chortle (+/-), cackle (+/-), giggle (+/-) та ін. [3].

Систематизація такого типу, яка зафіксувала різноманітність найменування усмішки з негативним емотивним забарвленням, виявилася черговим підтвердженням семантичної універсалії щодо існування в лексиконі емоцій усіх мов дихотомії за типом оцінного знака і домінування негативності, що є свідченням схожості емоційних систем різних лінгвокультур [2].

Розглядаючи стилістичну маркованість номінацій усмішки треба відзначити, що в її основі лежить когнітивно-метафоричне проектування. Засоби мови при передачі усмішки реалізують низку концептуальних метафор, які підкреслюють підґрунтя виникнення емоцій та механізм їх прояву. Так, наприклад, усмішка як знак фундаментальної емоції презирства може описуватися метафорично в «холодних тонах»: His hair had been tamed and his smile frozen as if in white marble. Метафоричне позначення нерухомості усмішки через порівняння з мармуром білого («холодного») кольору вказує на високий ступінь вияву емотивної ознаки «презирство» [4].

Прийом порівняння використовується для опису усмішки в художніх текстах. Існують моделі порівняння [1]: 1) в якому наводиться ситуація з узагальненим суб'єктом : Still with that slightly imperious, but infinitely cordial smile, the smile that a queen in royal procession bestows on her subjects, Julia gazed at her [7, pр. 197-198]; 2) що базується на ситуації, в якій формально відсутній об'єкт порівняння: Рiero laughed as if he were enjoying this teasing immensely [6, pр. 307-308]; 3) синтаксично просте, в якому усмішка порівнюється з іншим об'єктом: She blinked several times, her smile thin and pale like a scar [8, p. 272].

Серед інших стилістичних прийомів, що використовуються в художньому тексті для опису усмішки, відзначаються алюзія – She turned on him with what he could only think of as a Mona Lisa smile [6, p. 317], зевгма – It was raining in the picture; the boys were wearing slickers and galoshes and big grins [6, р. 307], оксюморон – She managed a genuine grin [6, p. 96]. Cеред стилістично маркованих вербалізацій усмішки присутні як усталені фразеологічні одиниці (laugh one's head off, grin from ear to ear), так і особисті авторські утворення.

Лексико-семантичним та стилістичним властивостям номінації усмішки сучасної англійської мови, проаналізованим вище, притаманний значний емоційний вплив. Уведення подібної вербалізації до художніх текстів сприяє посиленню дієвості емотивного змісту, підвищує текстову експресію.

Література:

1. Барташева Г. І. Взаємодія невербальних та вербальних компонентів ситуації комунікативного домінування в англомовному дискурсі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Г. І. Барташева. – Харків, 2004. – 20 с.

2. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Вежбицкая А. – М.: Высшая школа, 1996. – 289 с.

3. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / Шаховский В. И. – Воронеж : Изд-во ВГУ, 1987. – 192 с.

4. Янова О. А. Інтенсифікація емотивного значення в номінаціях усмішки / О. А. Янова, І. І. Сєрякова // Наука і сучасність. – К.: Логос. – 2000. – Вип. 2(1). – С. 244-252.

5. Янова О. А.Лексичний аспект номінацій усмішки / О. А. Янова // Наука і сучасність. – К.: Логос. – 2000. – Вип. 1(2). – С. 250-258.

6. Korte В. Body Language in Literature / Korte B. – Toronto: University of Toronto Press, 1997. – 323 p.

7. Maugham W. S. Cakes and ale / W. Somerset Maugham. – M.: Progress Publishers, 1980. – 240 р.

8. Poyatos F. Nonverbal Communication Across Disciplines: Culture, Sensory interaction, Speech, Conversation / Poyatos F. – Toronto: University of New Brunswick, 2002. – V. 1. – 371 p.